< Запитання щодо Біблії з книги Йоіла

Питання: Чого ми можемо навчитися з книги Йоіла?

Відповідь: Книга Йоіла навчає нас двом не надто приємним темам, які нам потрібно глибше вивчати: як Бог карає і як ми маємо реагувати, «коли прийдуть сарани». Йоіл пророкує, що полчище сарани, яке вторглося на землю, є лише прелюдією до вторгнення чужої армії через гріх Ізраїлю. Це, у свою чергу, є прелюдією до Дня Господнього в останні дні.

Так само Бог іноді посилає людям м’якше покарання як «заохочення до покаяння» перед тим, як наслати набагато суворіше покарання або навіть знищення.

Питання: Що ми знаємо про пророка Йоіла?

Відповідь: З цієї книги ми не можемо дізнатися багато чого. Ім’я «Йоіл» означає «Яхве є Богом». Це не було незвичайним ім’ям, оскільки в Старому Завіті було ще близько дванадцяти чоловіків, яких також звали Йоіл. Однак немає нічого, що вказувало б на те, що цей пророк був одним із них. Ми нічого не знаємо про Йоіла особисто, крім того, що його батьком був Петуїл.

Питання: Який загальний план книги Йоіла?

Відповідь: Судячи з усього, книга Йоіла не піддається класифікації за західним зразком. Вісім біблійних коментарів та навчальних Біблій пропонують дуже різні плани. Але хоча вони розходяться щодо загальних контурів, вони, як правило, збігаються щодо дрібніших деталей. Можливо, саме так і слід розуміти Йоіла: як низку гострих, але коротких застережень, що йдуть від серця, а не як довгий, чітко структурований трактат, як, наприклад, «Плач Єремії». Ось мій план:

1. Слідування за Богом, коли насуваються сарани

-- 1:2-4 Послухайте це, старші

-- 1:5-7 Прокиньтеся, п’яниці

-- 1:8-10 Священики повинні оплакувати, як дружина, що сумує за своїм чоловіком

-- 1:11-12 Будьте пригнічені, о селяни

-- 1:13-14 Одягніть волосяницю й плачте, о священики

-- 1:15-18 Чому всі повинні сумувати

-- 1:19-20 Наша належна реакція: кликати до Господа посеред лиха

2 Сурмачення в рог барана на Сіоні на честь наближення Дня Господнього

-- 2:1-11 Протрубіть у рог барана на знак майбутнього вторгнення

-- 2:12-17 Розривайте свої серця і сурміть у рог барана, щоб повернутися до Господа

-- 2:18-27 Відновлення років, з’їдених сараною

-- 2:28-32 Вилиття Божого Духа

3 Остаточний суд і відновлення

-- 3:1-16 Суд у Долині Йосафата над ворогами Ізраїлю

-- 3:17-21 Благословення та прощення після суду

Питання: Скільки розділів у книзі Йоіла?

Відповідь: У більшості англійських Біблій є три розділи, що містять відповідно 20, 32 та 21 віршів. Однак в інших виданнях Біблії вірші 2:28–32 виділено в окремий розділ. До таких Біблій належать єврейський Танах, гебрейський текст «Інтерлінійної Біблії» Джея П. Гріна-старшого та католицька «Єрусалимська Біблія». Отже, 3-й розділ книги Йоіла в одних Бібліях називається 4-м розділом в інших. Проте вірші та їхній порядок у всіх випадках однакові.

Питання: Де в Біблії розміщена книга Йоіла?

Відповідь: У сучасної єврейській Біблії та християнських Бібліях вона йде після книги Осії та перед книгою Амоса. Однак у Септуагінті порядок був таким: Осія, Амос, Міхей та Йоіл. Очевидно, автори намагалися розмістити книги в хронологічному порядку. Проте ми не маємо чіткого уявлення про те, коли саме була написана книга Йоіла.

Питання: Чому, згідно з 1-м розділом книги Йоіла, на цю місцевість обрушилася пошесть сарани, і наскільки серйозною може бути така пошесть?

Відповідь: Саранча прилетіла з пустелі в Судані. Маючи вітер у спину, вона могла пролетіти 1 200 миль за три дні. При швидкості 400 миль на день і 14 годинах польоту на день це становило б приблизно 28 миль на годину. Зазвичай вони мігрували по прямій лінії. Стародавній історик Пліній у праці «Природнича історія» 11.35 стверджує, що сарана могла навіть прогризти двері. Хоча це, можливо, й неправда, це ілюструє жах, який могла спричинити саранча.

Коли в 1957 році на Сомалі обрушилася пошесть сарани, її чисельність, за оцінками, становила 16 000 000 000 комах загальною вагою 50 000 тонн. Нині існує Центр надзвичайних ситуацій з боротьби з сараною при Продовольчій та сільськогосподарській організації ООН. Пошесті сарани контролюються шляхом обприскування інсектицидами з повітря над місцями розмноження.

Питання: У 1-й главі книги Йоіла звертаються до різних груп: старійшин, п’яниць, священиків, селян, знову священиків і всіх. Єдиний гріх, згаданий у книзі Йоіла, — це пияцтво. Як ви гадаєте, чому Бог звертається саме до цих конкретних груп? Які відповідні групи існують сьогодні?

Відповідь: На відміну від багатьох інших пророків, Йоіл не витрачає багато часу на заклики припинити грішити до настання лиха. Натомість він наголошує на тому, як реагувати покаянням після того, як неминуче лихо вже настане. Старійшини спали (або були п’яні), не виконуючи свого обов’язку навчати народ і молодь слідувати за Богом. Священики, можливо, не виконували свого обов’язку навчати людей слідувати за Богом, або, що ще гірше, навчали людей поклонятися ідолам. Селяни, заклопотані багатством, не надавали фінансової підтримки, яку мали надавати Божим священикам і левітам. Коли все суспільство відвертається від Бога, політичні, релігійні та фінансові нитки розплутуються разом.

Питання: У 1-й книзі Йоіла майже в кожному розділі є одне ключове слово: гебрейське слово «кі», яке можна перекласти як «бо», «оскільки» або «безумовно». Чому Йоіл наголошує на цьому слові?

Відповідь: Схоже, Бог приділяє велику увагу тому, щоб навчити людей розуміти причини для скорботи. Люди повинні усвідомити причинно-наслідковий зв’язок між непокорою Богу та наслідками цього. Сьогодні нам потрібно ефективно попереджати людей про причинно-наслідковий зв’язок відвернення від Бога.

Питання: У Йоіла 1:1 йдеться про те, коли була написана книга Йоіла?

Відповідь: Ніщо, ані в самому тексті, ані в зовнішніх джерелах, не дозволяє точно визначити час. Це позачасове послання, адже ніщо в цій книзі не залежить від часу. Ось три можливі варіанти.

1. VIII століття до н. е.

Тир і Сидон, згадані разом у Йоіла 3:4, об’єдналися лише на початку VIII століття. Греки, про яких йдеться в Йоіла 3:6, — це не пізніші греки з Афін та Спарти, а ранні іонійські греки, які на початку VIII століття контролювали торговельні шляхи на території сучасної Туреччини. Немає жодних згадок ані про ассирійців, ані про вавилонян. Історичний період, коли обидві держави були слабкими, тривав від смерті Адад-Нірарі III у 782 р. до н. е. до 745 р. до н. е., коли почав правити Тіглат-Пілесер III. Юдея в цей час була сильною, а цар Узія очолював антиассирійський союз. У цей час філістимляни нападали на Ізраїль.

У «Біблії для вивчення» (NIV Study Bible), с. 1339, зазначено, що на користь цього періоду можна навести вагомі аргументи.

2. Пізній довигнанський період (597–587 рр. до н. е.)

2а. У 597 р. до н. е. було вивезено 10 000 юдейських чоловіків (2 Царів 24:10–16). Крім того, юдеї роками перебували в рабстві (див. роздуми щодо Йоіла 3:6).

2б. Майбутнє милосердя до Юдеї в Йоіла 2:12–20.

2в. Храм ще стояв (Йоіл 1:13).

2d. Майбутнє раптове руйнування Єрусалима.

3. Післявигнанний період (після 587 р. до н. е.)

3а. Йоіл називає Юдейське царство Ізраїлем у Йоіла 2:27 та 3:16, тож це могло статися після вигнання північного царства у 722 р. до н. е.

3б. У 587 р. до н. е. в рабство потрапило набагато більше людей.

3в. Дехто вбачає в Йоіла 2:12–20 обіцянку Бога про милосердя саме до цих людей, а не до їхніх нащадків.

Питання: Як ви гадаєте, чому в Йоіла 1:2 Йоіл почав із звернення до старійшин? Чи були вони єдиними, кого торкнулася пошесть сарани?

Відповідь: Часто саме урядові та релігійні діячі ведуть народ до непокори. Коли лідери є непокірними, страждають не лише їхні послідовники, а й інші люди, які зазнають наслідків.

Однак офіційні лідери — не єдиний вид лідерів. Не менш важливо, що батьки індивідуально ведуть (або вводять в оману) своїх дітей, а старше покоління колективно направляє молоде. Коли все старше покоління не здатне вести як словом, так і прикладом, тоді страждає молоде покоління.

Питання: У 1-й главі книги Йоіла люди можуть бути стурбовані тим, що, хоча грішили лише деякі й відвернулися від Бога, наслідки, здається, зазнали всі. Що ви думаєте про цю очевидну «несправедливість» з вічної перспективи?

Відповідь: Якщо дивитися лише на цей світ, то він не тільки занепав у зло, але й є несправедливим. Однак Бог призначив Судний день, щоб усе стало справедливим. Те, що трапляється з нами протягом кількох десятиліть, які нам відведено прожити на цій землі, є дуже незначним порівняно з вічним життям після смерті.

Питання: Як у Йоіла 1:5 ми маємо дякувати Богові за прихід сарани, оскільки в 1 Солунян 5:18 сказано дякувати за все?

Відповідь: У Посланні до Римлян 8:28 сказано, що все (а не лише добре) може сприяти на благо тим, хто любить Бога. У Посланні до Євреїв 12:5-8 сказано, що Бог виховує віруючих для їхнього ж блага, хоча на той момент це може бути неприємним.

Питання: У Йоіла 1:1-20, якби все, чого навчає книга Йоіла, стосувалося лише того, як Бог виховує і як ми маємо реагувати у важкі часи, то це була б цінна книга для сучасного читання. Однак Йоіл — це також дуже пророча книга про кінці часів. Які вірші в 1-му розділі містять невеликі натяки на це?

Відповідь: Йоіл 1:12 натякає, що йдеться про щось більше, ніж про місцеве явище, коли там сказано: «Воістину, радість людства вичерпалася». У Йоіла 1:15 згадується День Господній.

Питання: У книзі Йоіла 1:2б-3 християни розходяться в думках щодо того, чи слово «старші» тут означає лідерів, чи людей похилого віку, чи й те, й інше. Як можуть бути винними і лідери, і люди похилого віку? Чи вважаєте ви, що уривок з книги Йоіла 1:2б-3 дає відповідь на це питання?

Відповідь: Звичайно, докір може стосуватися обох. Однак у Йоіла 1:2б-3 згадується, що вони не чули цього від своїх предків, і що вони мають наказ та обов’язок передати це своїм дітям. Це вказує на те, що незалежно від того, чи йдеться про політичних чи релігійних лідерів, це, безперечно, стосується також людей похилого віку, які мали б навчати молоде покоління.

Питання: У Йоіла 1:4 згадуються чотири види сарани. Хоча ми не впевнені, у чому полягають відмінності між цими різними гебрейськими словами, суть полягає в тому, що це покарання приходить чотирма хвилями. Які дві речі ми можемо з цього дізнатися про Боже покарання?

Відповідь: Божий суд може бути як точним, так і суворим. Коли люди не каються, Божий суд може наступати кількома хвилями. Людина може покаятися після будь-якої хвилі, але їй може бути важче повернутися до того стану, в якому вона перебувала до настання наступних хвиль.

Питання: Чому, згідно з Йоілом 1:4, Бог послав ці страшні пошесті сарани, якщо Він любив ізраїльтян?

Відповідь: Можна почати підозрювати, що процвітання Божого народу не було найвищим пріоритетом для Бога! Можливо, Бог хотів, щоб Його обраний народ був матеріально заможним, але набагато більше Він цінував їхню слухняність і духовне процвітання. Для нас хороший батько чи мати можуть любити своїх дітей настільки сильно, що не зможуть просто пасивно сидіти осторонь, коли діти йдуть шляхом до загибелі.

Питання: У Йоіла 1:5 п’яницям кажуть прокинутися й плакати, бо (кі) їхнє солодке вино відібрано від їхніх уст. Чому б Бог почав із такого елементарного, земно-орієнтованого послання? Як до цього стосується Йоіла 1:6–7?

Відповідь: Бог звертається до людей там, де вони перебувають. П’яниці, як правило, мало про що турбуються, окрім того, де вони зможуть дістати ще випивки. Замість того, щоб спочатку говорити з ними про довгострокові духовні питання, Бог вказує на безпосередні, короткострокові наслідки — що вони не матимуть того напою, якого так прагнуть. Насправді, будь-хто, хто покладає свою надію на задоволення та самореалізацію на алкоголь, перебуває в поганому стані.

Питання: Які дві конкретні причини, через які фермери мають сумувати, наведені в Йоіла 1:11?

Відповідь: У короткостроковій перспективі це буде поганий рік. У Йоіла 1:11 сказано: «бо» (кі) врожай винограду, пшениці та ячменю буде знищено.

У довгостроковій перспективі, навіть якщо сарани відлетіли б і більше не повернулися, їхні дерева та виноградні лози були б знищені. Оливкові дерева можуть жити 1 000 років. Знищивши старе оливкове дерево, доведеться чекати століттями, поки його замінить нове. Справа була не лише в тому, що їхній безпосередній урожай був знищений, а й у тому, що були знищені їхні засоби виробництва, що вплине на них ще протягом багатьох років. У Йоіла 1:12 і далі навіть сказано: «Воістину (кі), радість людства вичерпалася» (BSB).

Питання: Чому, згідно з Йоілом 1:13, неврожаї фермерів вплинуть на жертви?

Відповідь: Якщо немає врожаю, немає джерела для хлібних жертв. Якщо немає овець і великої рогатої худоби через відсутність корму для їх утримання, не буде й жертв від них. Священики та левіти утримувалися як за рахунок дозволу споживати жертви, так і за рахунок іншої фінансової підтримки від народу. Якщо обидві ці речі зникнуть, що ж тоді мають робити священики?

Питання: Які два способи розтрати «скарбів у Божому домі» згадуються в Йоіла 1:13?

Відповідь: Люди можуть не витрачати їх на те, на що слід. Коли люди голодують — чи то фізично, чи то духовно, прагнучи Євангелія, — а навколо стоять надзвичайно красиві будівлі, багатство накопичується, а не витрачається. Наприклад, набіги вікінгів були спрямовані саме на монастирі, бо там вони знаходили багато золота. Якби більше золота вільно витрачалося на бідних та на проповідування Євангелія, монастирі, можливо, стали б менш привабливою ціллю. Багато ченців жили на островах біля західного узбережжя Ірландії, ховаючись від вікінгів. Але хоча Дублін в Ірландії був ключовою оперативною базою для вікінгів, вони здебільшого залишали цих ірландських ченців у спокої, бо нападаючи на них, не можна було здобути золота.

По-друге, Божі гроші можуть здаватися недостатніми, бо їх неправильно витрачають на неправильні речі або занадто багато витрачають на речі другорядного значення. Наприклад, якщо стратегія полягає в тому, щоб приваблювати людей до церкви розкішною будівлею більше, ніж проповідуванням Євангелія, чи саме так люди торкаються Духом і приходять до Бога? Ні! Не замислюючись, легко витрачати гроші на місцеві справи, які мають високу видимість і дають нам приємні відчуття, замість того, щоб надсилати гроші в віддалені місця, де потреба більша.

Питання: Чому в книзі Йоіла 1:8 діва сумує за своїм чоловіком?

Відповідь: Сіон оплакує, як молода наречена чи заручена дівчина оплакує смерть свого нового чоловіка чи нареченого.

Питання: У Йоіла 1:14, коли Бог наносить покарання та виправляє, яку роль ми, як християни, маємо у тому, щоб навчати людей, чому ці речі сталися, і як їм слід реагувати на Бога? Як ми можемо це робити, не здаючись самоправедними?

Відповідь: У книзі Єзекіїля 33:1-20 та Єремії 6:17 наводиться приклад сторожа. Якщо настає лихо, а сторож не попередив місто, то вина лежить на сторожі. Але якщо сторож попередив, а ніхто його не послухав, то вина лежить на людях, які знехтували сторожем, який виконував свій обов’язок.

Ми не повинні порівнювати інших із собою, а радше показувати, що вони не відповідають Божим стандартам. Ми не повинні намагатися стверджувати, що ті, хто постраждав, були більш винними, ніж ті, хто врятувався, але що всі зазнають гірших страждань, якщо не покаються й не прийдуть до Бога.

Як приклад можна навести те, що ураган «Катріна», який затопив Новий Орлеан, стався за кілька днів до запланованого щорічного гомосексуального фестивалю під назвою «Southern Decadence». Це не означає, що гомосексуалісти, які приїхали до Нового Орлеана, були гіршими за інших грішників, які не приїхали. Але всі грішники — як гомосексуалісти, так і гетеросексуалісти — зрештою зазнають ще суворішого суду, якщо не покаються й не навернуться до Бога.

Питання: Як, згідно з Йоілом 1:15, буде виглядати День Господній?

Відповідь: «День Господній» — це досить короткий проміжок часу, але він триваліший за одну добу. День Господній був під час першого приходу Христа (Дії 2:20), і буде ще один День Господній під час Другого приходу Христа. Тлумачі не дійшли згоди щодо точного початку та кінця Дня Господнього в Книзі Об’явлення, але Об’явлення говорить про цей час.

Питання: Чому в Йоіла 1:19 Йоіл звертається до Бога?

Відповідь: Можна помилково припустити, що Йоіл просить Бога про допомогу, про помилування або про те, щоб не насилати покарання, але Йоіл нічого такого не робить. Йоіл тут не ставить під сумнів Боже покарання; він просто звертається до Бога посеред цього великого лиха.

Питання: Що в Йоіла 2:1, 15 було наказано народу зробити, що відрізнялося від наказів у 1-му розділі — прокинутися, плакати, голосити, жахнутися, одягнути волосяницю та нарікати? Чи має значення порядок наказів у Йоіла 2:1, 15 після наказів у Йоіла 1?

Відповідь: Людям було наказано «трубити в рог барана на Сіоні» (ріг барана, або шофар, був ізраїльською трубою), іншими словами, «піднімати тривогу». У Йоіла 2:1–10 вони мали це робити, щоб сповістити про наближення лиха. У Йоіла 2:15-17 їм було наказано зробити це з іншої причини: зібратися на священне зібрання, щоб покаятися та попросити Бога пощадити їх.

Сьогодні ми повинні сурмити в трубу з тих самих причин, з яких тоді сурмили в баранячий ріг. Ми повинні проголошувати Божий суд як віруючим, так і невіруючим. Ми також повинні закликати людей покаятися — як індивідуально, так і спільно — щоб Бог був милостивий до нас.

Питання: Якщо застосовувати Йоіла 2:1, 15 до сьогодення, що символізує Сіон / свята гора?

Відповідь: Сіон символізує місце проживання Божого народу, яким сьогодні є церкви.

Це не означає просто розповідати про це там, де ви живете, інакше там було б сказано «на землі» або щось подібне. Наголос робиться на тому, щоб розповідати Божому народу в церкві.

Це не означає просто будь-яку високу гору, де всі могли б почути, бо наголос робиться на тому, щоб бити на сполох на Божій «святій горі». Крім того, у Палестині гора Кармель була вищою за гору Сіон, але саме Сіон був тією святою горою, де мав лунати сигнал тривоги.

Сьогодні можуть існувати способи поширення послання, які можуть мати більший вплив, але ціною компрометації цілісності самого послання (або нас самих). Це не є виправданням для того, щоб відмовитися від поширення послання або використовувати компромісні засоби, але ми маємо поширювати це послання всіма святими та праведними засобами.

Питання: У книзі Йоіла 2:1б-2 сказано: «Нехай тремтять усі, хто мешкає на землі, бо (кі) настає День Господній». Чому благочестиві віруючі повинні тремтіти?

Відповідь: Покірні віруючі не повинні тремтіти за себе, бо Бог подбає про них. Це не означає, що вони ніколи не будуть страждати чи помирати, але що вони помруть лише тоді, коли Бог, який знає, що найкраще, дозволить їм померти. Однак віруючі можуть тремтіти з низки інших причин.

Для друзів-нехристиян: хоча віруючі не повинні боятися пекла за себе, вони можуть боятися пекла за своїх невіруючих друзів.

У місці, де панує непокора: Об’явлення 18:4 наказує віруючим вийти з Вавилону — злої системи, місто якої стоїть на семи пагорбах, — з двох причин: а) щоб вони не стали співучасниками гріхів Вавилону, і б) інакше віруючі, опинившись у неправильному місці, зазнають казнь, призначених для невіруючих. Хоча сучасні вчені не дійшли згоди щодо того, де саме або чим буде цей майбутній Вавилон (сам Вавилон, Рим чи щось інше), ми всі можемо погодитися, що будь-що, що виглядає настільки ж злим, як цей Вавилон, не є місцем, де повинні перебувати віруючі.

Питання: Чому саме в Йоіла 2:1, 15 їм тоді було наказано «трубити в рог барана»? Чому ми маємо «трубити в сурму» сьогодні?

Відповідь: Охоронець міста мав обов’язок сурмити в сурму, якщо наближався ворог, щоб воїни могли одягнути обладунки та взяти зброю, щоб усі встигли сховатися в місті, і щоб можна було зачинити міські ворота. У переносному сенсі тут їм наказано сурмити в баранячий ріг, бо наближається ворог, і їхня єдина надія — повернутися до Бога. Так само й сьогодні ми маємо «сурмити в трубу», щоб повідомити людям, що настане лихо, і їм потрібно звернутися до Бога та покаятися у своїх гріхах.

Питання: Про яке військо йдеться в Йоіла 2:3-11?

Відповідь: Це армія зі злими намірами, яка оточує Єрусалим. Це може мати одне виконання до тисячоліття (Об’явлення 16:12-16; 19:19) і друге виконання після тисячоліття (Об’явлення 20:7-10).

Питання: У Йоіла 2:6 іноді люди дратуються, коли все виходить не так добре, як вони очікували; іноді вони роздратовані, коли справи йдуть не так, як їм хочеться; а іноді вони розлючуються, коли здається, що все навмисно йде проти них. Але Йоіл 2:6 не говорить про жодне з цього. Чим же Йоіл 2:6 виходить за межі всього цього?

Відповідь: Люди збліднуть від шоку, побачивши те, що має статися. Вони будуть у відчаї, оскільки їхні багаті запаси їжі зникнуть лише за годину чи дві.

Коли людина перебуває у шоковому стані, до обличчя надходить менше крові, і обличчя людей зі світлішою шкірою стає білішим.

Питання: Що сьогодні, на відміну від простого роздратування, злисті чи гніву, викликає у людей муки або змушує їхні обличчя збліднути, як описано в Йоіла 2:6?

В: Сьогодні страждання викликають війна та тероризм, але різкі коливання на фондовому ринку також можуть змусити людей відчувати, ніби «це кінець світу». У 1930-х роках, коли фондовий ринок різко впав, деякі люди, не роздумуючи, наклали на себе руки.

Питання: У книзі Йоіла 2:1-11, коли настане цей День Господній?

Відповідь: Це відбудеться в книзі Об’явлення, коли Господь прийде, щоб винести вирок. Схоже, що це та сама подія, яка описана в Псалмі 50:3 та в Посланні Юди.

Питання: Чи йдеться в Йоіла 2:1–11 про звичайних саранчу, армію-загарбника чи про кінці часів?

Відповідь: Хоча в Йоіла 1:4 йдеться про місцеву пошесть сарани, Йоїла 2:2 розширює цю картину до чогось іншого. Там описується «велике й могутнє військо… якого ніколи не було в давнину і якого ніколи не буде в майбутні віки».

Питання: Чи може Йоіл 2:1-11 мати відношення до Об’явлення 9:1-11?

Відповідь: Обидва уривки стосуються унікального явища — особливих істот, схожих на сарану. Однак вони відрізняються тим, що сарана з Йоіла 2:1–11 не залишає нічого зеленого. Сарана з Об’явлення 9:1–11 — це істоти, можливо, демони, роботи, літаки, дрони чи інші літальні апарати, які не шкодять рослинам, але болісно жалять людей, не вбиваючи їх.

Питання: Чи може Йоіл 2:10 бути пов’язаним із Матвія 27:45?

Відповідь: Ні. У кінці часів настане темрява, і темрява під час розп’яття була передвістям цього. Однак у Матвія 27:45 Господь не піднімав Свого голосу в присутності Свого війська (Йоіл 2:11). Загалом, намагаючись з’ясувати, чи два уривки стосуються одного й того самого, якщо частина їх звучить однаково, а частина — дуже відрізняється, то ці уривки стосуються різних речей.

П: Чи може Йоіл 2:10 стосуватися Об’явлення 8:12? Або Об’явлення 16:10?

Відповідь: Ні. В Об’явленні 8:12 йдеться про те, коли буде вражена третина небесних світил, а в Об’явленні 16:10 — про те, коли царство звіра опиниться в повній темряві. Однак Йоіл 2:10 стосується затемнення, спричиненого істотами, схожими на сарану, а не затемнення неба.

Питання: У Йоіла 2:12, 15, де ми маємо сурмити в сурму та закликати людей навернутися до Бога сьогодні?

В: Очевидна відповідь полягає в тому, що ми маємо сурмити там, де це почують ті, хто цього потребує. Багато людей ніколи цього не почують, якщо ми будемо сурмити лише у наших церквах та на біблійних заняттях. Радіо (як християнське, так і нехристиянське), телебачення, християнські веб-сайти, дописи та коментарі в блогах, а також соціальні мережі — це лише деякі способи широко поширювати це слово. Але багатьом людям також потрібне більш особисте послання. Розмовляйте зі своїми друзями та колегами, якщо дозволяє ситуація, щоб вони почули це послання.

Питання: У книзі Йоіла 2:12–15, коли Бог вже оголосив про лихо, чи є якийсь спосіб уникнути його?

Відповідь: Так. Не лише цей уривок, а й Йона 3:9-10, Амос 7:1-6 та Єремія 18:5-10 показують, що хоча Бог не змінюється, Його виявлена воля щодо людей змінюється, коли люди каються.

Питання: У Йоіла 2:17, яке значення має плач між портиком і вівтарем?

Відповідь: Саме там священики виконували своє служіння, приносячи в жертву тварин, яких приносили люди. Крім того, коли люди приносили жертви, священикам дозволялося брати частину жертви для своїх родин. Священики ходили між притвором і вівтарем, тож це, ймовірно, стосується плачу саме священиків.

Питання: Які дві додаткові причини наведено в Йоіла 2:17-18 для того, щоб сурмити в рог барана на Сіоні?

Відповідь: Дві причини: а) щоб врятувати Божий народ, і б) для Божої слави. Іншими словами, щоб Божа спадщина не стала «ганьбою, предметом зневаги серед народів».

Це пов’язано з тим, що ми маємо бути сіллю та світлом у світі: ми не повинні ховати своє світло під мір, а давати йому світити. Світити означає, зокрема, показувати істину та праведність і протиставляти їх помилкам та нечестивості.

Питання: Які дві причини наводить Йоіл 2:18-19, чому Божий народ мав би прагнути робити ці речі? Як, на вашу думку, це пов’язано з тим, що ми маємо бути сіллю у світі?

Відповідь: У вірші 18 наведено дві причини, а у вірші 19 їх пояснено.

Бог ревно дбає про Свою землю; Бог не хоче, щоб Його народ став ганьбою.

Бог щадить Свій народ і пошле зерно, молоде вино та олію, щоб наситити його.

Питання: Чи пов’язані у Йоіла 2:20 велике північне військо та «сильний сморід» з Єзекіїля 39:11-20; Об’явлення 16:12-16; та/або Об’явлення 19:17-19?

Відповідь: Це не пов’язано з Об’явленням 16:12-19, оскільки ті події відбуваються до Тисячоліття. Натомість це стосується битви Гога та Магога після Тисячоліття, яка також описана в Єзекіїля 39:11-20 та Об’явленні 20:8-10.

Питання: Як у Йоіла 2:25 повнота Божого відновлення порівнюється з повнотою Божого покарання та суду?

Відповідь: Йоіл 1:4 показує повноту Божого покарання та суду через чотири види сарани. Йоіл 2:25 показує таку саму повноту у відновленні того, що з’їла кожна з цих чотирьох видів сарани.

Питання: Що дивовижного в обітниці, яку Бог дав народу Сіону в Йоіла 2:25-27? Чи стосується це: а) Тисячоліття, б) неба та/або в) того часу, коли ми зараз живемо на землі?

Відповідь: Згадуючи «ваших синів і дочок», цей уривок натякає, що це відбувається на землі, а не на небі. Йоіл 2:28 дає часткову підказку. Він починається словами «А після цього» і стосується того, що сповнилося в Діях 2:17-21. Отже, це має стосуватися чогось на землі до Тисячоліття. Це сталося як знак того, що Святий Дух діє по-новому.

Окрім покарання за допомогою сарани чи інших засобів, Бог також може відновлювати, навіть те, що, на нашу думку, Він не міг би відновити. Бог може принести процвітання, щоб компенсувати роки неврожаю, та/або дарувати довше життя. Звичайно, важливішим за довге життя на землі є вічне життя на небі.

Питання: Чи сповнилося пророцтво з Йоіла 2:28–32 у День П’ятидесятниці, про який йдеться в Діях 2:16?

Відповідь: Так, але це пророцтво має подвійне виконання. Це відбувається в День Господній. День Господній настав, коли Ісус прийшов на землю, і в Діях 2:17-21 конкретно наводяться слова з Йоіла 2:28-32. День Господній — це також майбутній час, коли Ісус прийде знову.

Багато пророцтв, у тому числі й це, мають подвійне виконання. Вони здійснилися під час першого приходу Ісуса, і вони здійсняться знову під час Другого приходу Христа.

Питання: У Йоіла 2:30–32 фальшива релігія, яка називається бахаїзм, у книзі «Бахаулла та Нова Ера» (с. 277–278) вчить, що Йоіла 2:30–32 та Матвія 24:29–30 стосуються Мойсея, Христа та Мухаммеда, оскільки їхні вчення спочатку були подібні до сонця, але згодом усі вони були затьмарені розбещенням. Як би ви відповіли на це?

Відповідь: Тільки уява дозволяє стверджувати, що затемнення сонця та місяця стосується духовної розпусти. Христос не лише прийде у буквальних хмарах, як показує Дії 1:9-11, але й Всемогутній Бог може затемнити сонце та місяць, і Він це зробить. Ви не можете собі дозволити просто називати образовим те, чого не хочете, щоб було правдою.

Питання: Як Йоіл 2:32 пов’язаний із Римлянам 10:13?

В: У Посланні до Римлян 10:13 наводиться цитата з книги Йоіла 2:32, яка свідчить, що всі, хто призове ім’я Господнє, навіть язичники, будуть спасенні. У Йоіла 2:31 йдеться як про затемнення сонця під час розп’яття Ісуса, так і про затемнення, яке відбудеться в останні часи. Йоіла 2:32 стосується обох цих подій.

П: У Йоіла 2:32 це звучить як гарна, втішна обіцянка, доки не прочитаєш слова наприкінці: «серед решти, покликаної Господом». Чому людині так важко стати частиною цієї решти (буквально — «тих, хто вижив»)?

Відповідь: З вигнання повернулося лише близько 50 000 євреїв. За часів Христа лише меншість євреїв прийняла Христа. Після вознесіння люди все ще будуть приходити до Христа, але вони помруть за свою віру. В Об’явленні 6:9 йдеться про тих, кого насильно вбили за віру під час великої скорботи.

Питання: Як у Йоіла 2:32 нас закликають не просто бути християнами, а належати до залишку, бути справжніми «тими, хто вижив»?

Відповідь: У духовному сенсі, незалежно від того, чи зазнаємо ми переслідувань чи мученицької смерті, чи ні, ми маємо обов’язок витримати до кінця.

Питання: У Йоіла 3:1-12 сказано, що суд у Долині Йосафата відбудеться?

Відповідь: Це відбудеться перед Тисячоліттям, наприкінці семирічної Великої Скорботи. Щодо послідовності подій див. обговорення книги Об’явлення. У «Коментарі до Біблійних знань: Старий Завіт» (с. 1319–1322) наведено дуже докладну схему, що узгоджує біблійні тексти, пов’язані з кінцем часів.

Питання: Які біблійні вірші в Йоіла 3:1-12 відносяться до постмілленіалізму, а які — до премілленіалізму?

Відповідь: Справжні християни-амілленіалісти вірять, що Тисячоліття відбувається саме зараз на Небі, а описи подій до та після Тисячоліття стосуються одних і тих самих подій. Вони вважають, що головним недоліком премілленіалістської точки зору є розмежування того, що відбувається до Тисячоліття, від того, що відбуватиметься після нього.

Проста відповідь полягає в тому, що всі події, які ставлять під сумнів амілленіалісти, є домілленіальними, за винятком таких постмілленіальних подій:

Усе, що описано в Об’явленні 20

Суд над злими ангелами: 1 Коринтян 6:3

Воскресіння нечестивих: Даниїл 12:2; Івана 5:29

Оскільки в Об'явленні 20:7-10 йдеться про Гога та Магога, деякі вважають, що інші згадки про Гога та Магога в Єзекіїля 38-39 стосуються постіллієніального періоду. Інші вважають, що вони стосуються доміллієніального періоду.

Питання: У Йоіла 3:4, у чому полягає різниця між гріхом Філістії та гріхом Тиру й Сидону?

Відповідь: Сидон не був ані ворогом, ані другом Ізраїлю, натомість Тир був близьким союзником за часів Давида та Соломона. Дійсно, безбожна цариця Єзавель походила з Сидону (1 Царів 16:31). Коли вавилоняни зруйнували Єрусалим, Тир і Сидон отримали прибуток від торгівлі скарбами та ізраїльськими рабами.

Бог покарав обидва міста так, як пророкував Йоіл. Мешканці Тиру були вбиті або поневолені Олександром Македонським у 332 р. до н. е. Він вбив 8 000 людей під час захоплення міста, ще 2 000 — пізніше, а 30 000 — взяв у рабство. Мешканці Сидону пізніше були поневолені селевкідським царем Антіохом III у 203 р. до н. е.

Питання: Чи вказує згадка про євреїв серед грецьких земель у Йоіла 3:6 на дату після вигнання?

Відповідь: Ні. Арвід С. Капелруд зазначає, що в VI та VII століттях до н. е. існувала активна торгівля рабами («Дослідження книги Йоіла», с. 154–158). Мікенські греки прибули до Греції трохи раніше за часи Мойсея.

Біблеїст Глісон Арчер у праці «Енциклопедія біблійних труднощів» (с. 296) зазначає, що в Палестині було знайдено грецькі монети кінця VI століття з випусків Пісістрата, що датуються до вигнання. Перелічивши численні згадки про грецьких найманців у нововавилонських документах, він робить висновок: «У світлі таких даних було б не менш ніж наївно припускати, що Йоіл, який жив наприкінці IX століття, міг нічого не знати про греків, або уявляти, що жоден работорговець ніколи не прибував до грецьких портів із полоненими, захопленими під час набігів на Близькому Сході».

Ця формулювання про те, що жителі Тиру, Сидону та Філістії продавали євреїв грекам, «щоб відправити їх далеко від їхньої батьківщини», насправді вказує на час, що передує епосі Олександра Великого. Як зазначається у книзі «When Critics Ask» (с. 301), за часів Олександра греки вже контролювали Близький Схід, тож раби не потрапили б далеко. Усі мешканці Тиру були продані в рабство Олександром, тож вони не мали можливості самі продавати рабів грекам.

Див. обговорення щодо дати в розділі про Йоіла 1:1.

Питання: Чому у Йоіла 3:4-8 фінікійці продавали євреїв у рабство?

Відповідь: Вони були купцями і, судячи з усього, купували та перепродавали будь-кого як раба. Йоіл звертає на це увагу, оскільки фінікійці з Тиру та ізраїльтяни завжди були союзниками й раніше допомагали одне одному. Якщо ти ставишся до своїх друзів так, ніби не знаєш їх, коли вони потрапляють у скруту, то який же ти друг?

Питання: Що ми знаємо про сабеянців, згаданих у Йоіла 3:8?

Відповідь: Ці люди жили в південно-західній частині Аравійського півострова, на території сучасної держави Ємен. Там розташовувалося стародавнє царство Сава.

У 1-му томі «Британської енциклопедії» (1956 р., с. 678–682) наведено сабейський (хім’яритський) алфавіт, що складається з 28 літер. З нього видно, що між ним та індійським алфавітом брахмі є приблизно 4 схожі літери, а між ним та арамейським алфавітом — 5 схожих літер. Він має 18 схожих літер із найдавнішим ефіопським алфавітом та 24 схожі літери з лівійським. У нього 21 схожа літера з тамуденським алфавітом та 12 схожих літер із сафаїтським алфавітом у Єгипті.

Питання: Чому, згідно з Йоілом 3:10, деякі народи зберуться, щоб воювати проти Ізраїлю?

Відповідь: Це відбувається двічі: до Тисячоліття (Армагеддон) і після Тисячоліття (Гог і Магог). Оскільки ці битви відбуваються до і після, деякі християни, яких називають аміленіалістами, вірять, що 1000-річне Тисячоліття є символічним і відбувається в Небі саме зараз, а ці дві «битви» — це просто два описи однієї й тієї самої великої битви.

Питання: Йоіл 3:10 звучить майже протилежно до Міхея 4:3. Чи є наказ у Йоіла 3:10 тим, чого Бог хоче від слухняних віруючих, чи цей наказ має іншу мету?

Відповідь: Це не наказ для віруючих; скоріше це було проголошення серед народів, про яке йдеться в Йоіла 3:9. Мета того, щоб підбурити народи, полягала в тому, щоб вони вирішили піти до Долини Йосафата, щоб бути засудженими Богом, як зазначено в Йоіла 3:12–13.

Питання: У Йоіла 3:12 Бог сидить, щоб судити, чи стоїть, як сказано в Ісаї 3:13?

Відповідь: Оскільки Бог не обмежений фізичним людським тілом, обидва ці описи є метафорами. Однак, якщо ви хочете розрізнити їх, у книзі «Коли запитують критики» (When Critics Ask), на сторінці 301, зазначається, що Бог «сидить», щоб неупереджено вислухати кожного, і «стоїть», щоб винести вирок.

Питання: Як Йоіл 3:13 пов’язаний з Ісаї 63:2-4 та Об’явлення 14:14-20?

Відповідь: Усі ці уривки стосуються однієї й тієї ж події, хоча в «Одкровенні» 14:14–20 наведено найдетальніший опис. В «Одкровенні» 14:14-16 Син Людський [Ісус] збирає віруючих з землі. Потім у віршах 18-20 збирають грона винограду, щоб кинути їх у виноградний прес Божого гніву. В Ісаї 63:2-4 одежа Ісуса заплямована кров’ю від того, що Він топче виноградний прес гніву.

Божий гнів щодо людства не з’являється з нізвідки чи з якоїсь зоряної туманності. Натомість він походить із землі, а точніше — із сповненого гріха життя людей на землі, яке символізують виноградні грона. Сік є кінцевим продуктом гріховного життя, який повернеться на землю у вигляді гніву.

Питання: Коли відбудеться те, про що йдеться в Йоіла 3:15?

Відповідь: Затемнення сонця відбулося під час розп’яття Христа, а під час Великої Скорботи затемняться і сонце, і місяць. Однак Йоіл 3:15 стосується битви в Долині Йосафата, що відбудеться безпосередньо перед Тисячоліттям.

Питання: Як у Йоіла 3:16 Господь одночасно «реве із Сіону» і служить «притулком для Свого народу»?

Відповідь: На землі поліцейський чи морський піхотинець також може бути ніжним батьком. Наскільки ж більше Бог, Який є Всемогутнім, може бути ніжним, а також захисником!

Питання: Які можуть бути причини, через які Бог у цьому житті карає народи, як зазначено в Йоіла 3:19?

Відповідь: Коли один народ нападає на інший, Бог може покарати перший народ. Однак Йоіл 3:19 конкретно згадує про те, що суд буде винесено іншим народам, які напали на Ізраїль. Едом стане «пустельною пусткою»; він більше не існуватиме ані як країна, ані як народ.

Питання: У Йоіла 3:19, коли Єгипет стане пусткою?

Відповідь: Події, описані в Йоіла 3, відбуваються в останні часи.

Питання: У книзі Йоіла 3:20–21 сказано: «Коли Бог очистить Юду від крові?»

Відповідь: Це відбудеться в останні часи, коли Юда повернеться до Бога. Ймовірно, це те саме, про що йдеться в Захарії 12:10–13:1.

Питання: Як, згідно з Йоілом 3:21, нам доносити нагальне, але негативне послання в суспільстві, яке звикло мислити позитивно?

Відповідь: Можуть статися три речі: вони не будуть слухати, бо не вважають це важливим; вони не будуть слухати, бо вважають, що ви перебільшуєте, і, знову ж таки, що це не настільки важливо, як ви кажете; і вони не почують, бо ви зневірилися й від самого початку не розповіли їм про це. Але нам все одно потрібно ділитися цим, і навіть якщо більшість людей не слухатиме, дехто все одно послухає. Це не ваша провина, якщо вони вирішать не слухати, але це ваша провина, якщо у вас є можливість розповісти їм, а ви цього не робите.

У західному суспільстві, яке цінує «позитив» і не хоче приймати застережень, виправлень чи докорів, ви можете спробувати подати речі в позитивному світлі, але це має свої межі. Важко залишатися вірним Євангелію й розповідати людям, що вони загублені, грішні, віддалені від Бога і підуть до пекла, а потім до Озера Вогню, якщо не покаються й не попросять Бога перетворити їхнє провалене життя. Так само, як ми повинні «сказати «ні» наркотикам», і так само, як ви мусите сказати близькій людині, яка вживає наркотики, що їй потрібна допомога і що вона має змінити своє життя, люди повинні почути, що їм потрібен Бог і що саме Він може змінити їхнє життя.

Як донести це послання до них? Перш за все, моліться — не стільки за себе чи за те, щоб ваше послання було почуте, скільки за них і за те, щоб вони прийняли це послання. Завжди шукайте слушний момент, бажано без перешкод, коли вони можуть бути сприйнятливими. Можливо, варто почати з того, що вас об’єднує, з чогось, з чим ви обоє згодні. Степан спробував це (хоча й безуспішно) у Діях 7:1-50, а Павло зробив це у Діях 17:22-27, Діях 23:6 та Діях 24:10-15. Будьте готові поділитися своїм свідченням, як це зробив Павло у Діях 22:3-21. Поділіться посланням Євангелія, але не забувайте також наголошувати на нагальності цього послання.

Навіть якщо ви зробите все це, це не обов’язково буде легко. Чи вважаєте ви, що зможете свідчити так само добре, як Ісус, Павло та інші апостоли? Напевно, ні. Але для деяких людей навіть слова Ісуса, Павла та інших були недостатніми. Проте усвідомлюйте, що нам наказано виконувати завдання, яке з самого початку буде невдалим для багатьох, щоб деякі з тих, хто чує, були спасенні.

Питання: Які найдавніші рукописи книги Йоіла збереглися до наших днів?

Відповідь: Сувої Мертвого моря (близько 1 р. до н. е.). Серед сувоїв Мертвого моря є один примірник книги Йоіла, який називається 4Q78 (=4QXIIc) і містить Йоіла 1:10–20; 2:1, 8–23; 4:6–21, а також уривки з інших малих пророків.

Нахаль-Хевер — це печера поблизу Ен-Геди, в якій знайдено фрагмент малих пророків грецькою мовою (8 Hev XIIgr), що містить Йоіла 1:12–14; 2:2–13; 3:4–9, 11–14, 17, 19–20 (що відповідає 4-му розділу в деяких Бібліях). Він був написаний між 50 р. до н. е. та 50 р. н. е. Його сховали під час повстання Бар-Кохби проти Риму. Це перероблена версія Септуагінти, створена в Юдеї, яка майже повністю збігається з масоретським текстом.

Сувій Малих пророків з Ваді Мураббаат (Mur XII) датується приблизно 132 роком н. е. Він містить Йоіла 2:20, 26–27; 3:1–5; 4:1–16, а також тексти інших малих пророків. Текст належить до традиції масоретського тексту.

Загалом у сувоях Мертвого моря, Нахаль-Хевер та Ваді-Мураббаат збереглися такі вірші з трьох розділів книги Йоіла: 1:10–20; 1:12–14; 2:1, 8–23; 2:2–13; 2:20, 26–27; 2:28–32 (= 3:1–5); 3:1–16; 3:4–9, 11–14, 17, 19–20; 3:6–21 (= 4-та глава в Масоретському тексті). Див. «Значення сувоїв Мертвого моря» для отримання більш детальної інформації.

Християнські рукописи Біблії, що датуються приблизно 350 роком н. е., містять Старий Завіт, включаючи книгу Йоіла. Два з них — це Ватиканус (325–350 рр. н. е.) та Александринус (бл. 450 р. н. е.), у яких книги дванадцяти малих пророків розміщені перед книгою Ісаї. Книга Йоіла наведена повністю як у Ватиканусі, так і в Александринусі.

«Синайський» (340–350 рр. н. е.) містить повну книгу Йоіла, 1:1–4:21.

Питання: Які ранні автори посилалися на Йоіла?

Відповідь: Донікейські автори, які посилалися або натякали на вірші з книги Йоіла, це:

Юстин Мученик (бл. 138–165 р. н. е.) цитує Йоіла 2:28 і далі у «Діалозі з євреєм Трифоном», розд. 88, с. 243.

Мелітон Сардський (170–177/180 рр. н. е.) (непрямо) згадує «Старий Завіт» і перелічує книги. Він не перелічує дванадцять малих пророків окремо, але називає їх «Дванадцятьма». Фрагмент 4 з «Книги витягів», т. 8, с. 759

Теофіл Антіохійський (168–181/188 р. н. е.) цитує Йоіла 2:16 як слова Йоіла. «Лист Теофіла до Автоліка», книга 3, розділ 12, с. 115

Іриней Ліонський (182–188 рр. н. е.) цитує Йоіла 2:28 як «слова пророка» у контексті Діянь 2:22–27. Іриней, «Проти єресей», книга 3, розділ 12.2, с. 430

Климент Олександрійський цитує Йоіла 2:28 як слова пророка Йоіла. «Стромати» (193–202 рр. н. е.), книга 5, розділ 13, с. 465

Тертуліан (198–220 рр. н. е.) цитує Йоіла 2:15 як слова Йоіла. «Про піст», розд. 16, с. 113.

Тертуліан (198–220 рр. н. е.) «Далі він проголошує, виступаючи проти цього світу та цього віку (так само, як це робили Йоіл, Даниїл та всі пророки одного духу), що «будуть знамення на сонці, на місяці та на зірках; народи будуть у розпачі та збентеженні; море та хвилі будуть ревіти; серця людей знеможуть від страху та від очікування тих подій, що настануть на землю»». «Про воскресіння тіла», розд. 22, с. 560–561

Оріген (225–254 рр. н. е.) цитує Йоіла 2:28 як слова пророка Йоіла у праці «De Principiis», книга 2, розд. 7, с. 285. Він також цитує Йоіла 2:28 у своєму «Коментарі до Євангелія від Матвія», розд. 18, с. 426

Новатіан (250/254–256/7 рр. н. е.) цитує Йоіла 2:28 як слова пророка Йоіла. «Трактат про Трійцю», розд. 29, с. 640

«Трактат проти Новатіана» (бл. 248–258 рр. н. е.)

Кіпріан Карфагенський (248–258 рр. н. е.) цитує Йоіла 2:12, 13 як слова пророка Йоіла. «Листи Кіпріана», лист 51, розд. 22, с. 333

Методій Олімпський і Патарський (270–311/312 рр. н. е.) цитує Йоіла 2:21–23 як слова пророка Йоіла. «Бенкет десяти дів», Розмова 10, с. 350

Після Нікейського собору

Афрахат Сирійський (337–345 рр. н. е.) «Вибрані докази»

Атанасій Олександрійський (367 р. н. е.) (Можна припустити, оскільки згадуються дванадцять пророків) «Отже, у Старому Завіті налічується двадцять дві книги; … потім Пророки, причому дванадцять вважаються однією книгою…». Атанасій, «Великодній лист 39», розд. 4, с. 552.

Ефрем Сирійський (350–378 рр. н. е.)

Василій Каппадокійський (357–378 рр. н. е.)

Кирило Олександрійський (444 р. н. е.)

Кирило Єрусалимський (бл. 349–386 рр. н. е.) згадує книги Пророків, як Дванадцяти, так і інших. Михей 3:8, як у книзі Михея; Йоіл 2:28, як у книзі Йоіла; Аггей 2:4, як у книзі Аггея; Захарія 1:6, як у книзі Захарії. Катехітичні лекції, лекція 16.29, с. 122

Амвросій Міланський (370–390 рр. н. е.)

Григорій Назіанзенський (330–391 рр. н. е.)

Паціан Барселонський (342–379/392 рр. н. е.) згадує «пророка Йоіла» у Листі 3, розд. 16.2, с. 58

Григорій Ніський (бл. 356–397 рр. н. е.)

Дідім Сліпий (398 р. н. е.) цитує Йоіла 2:15–17 як слова самого Йоіла. Коментар до Захарії 12, с. 305

Сирійська «Книга ступенів» (=Liber Graduum) (350–400 рр. н. е.) містить алюзію на Йоіла 2:28 (та Дії 2:17). Передмова сирійських редакторів, с. 4

Руфін (374–406 рр. н. е.)

Іоанн Златоуст (помер у 407 р. н. е.) згадує Йоіла 2:16 як слова Йоіла у т. 9 «Про статуї», проповідь 3.9, с. 358

Єронім (373–420 рр. н. е.) розглядає книги Старого Завіту. Зокрема, він аналізує «Буття», «Вихід», «Левіт», «Числа», «Повторення Закону», П’ятикнижжя, «Йова», «Ісуса, сина Наве [Йошуа]», «Суддів», «Рут», «Самуїла» та «Царів» (2 книги), дванадцять пророків: Осію, Йоіла, Амоса, Овадію, Йону, Міхея, Нахума, Авакума, Софонії, Аггея, Захарії, Малахії, Ісаї, Єремії, Єзекіїля, Даниїла, Естер, Езри, Неємії. Лист 53, розд. 7–8, с. 99–101.

Пелагіанець Теодор Мопсуестійський (392–423/429 рр. н. е.) написав цілий коментар до Книги Йоіла.

Августин Гіппонський (388 — 28 серпня 430 р. н. е.) згадує Амоса, Міхея, Осію та Йоіла у праці «Про місто Боже», книга 18, розділ 27, с. 375

Іоанн Кассіан (батько напівпелагіанства) (419–430 рр. н. е.)

Теодорет Кірійський (423–458 рр. н. е.)

Питання: Які існують розбіжності у перекладі Книги Йоіла між гебрейським оригіналом та грецькою Септуагінтою?

Відповідь: Згідно з «Біблійним коментарем експозитора» (The Expositor’s Bible Commentary), т. 7, с. 235, «версії LXX [Септуагінта], Пешитта та латинська Вульгата лише незначно відрізняються від Масоретського тексту [Масоретського тексту] та одна від одної. Нещодавно знайдений уривок з книги Йоіла з Ваді Мураббаат… відповідає традиції Масоретського тексту». Проте у Септуагінті є незначні доповнення у 1:5, 8, 18; 2:12 та 3:1. Вона також розділяє книгу на три розділи, тоді як Масоретський текст — на чотири. Ось відмінності між Масоретським текстом (наведено першим) та Септуагінтою у книзі Йоіла, з основним акцентом на Йоіла 1:1–2:18.

Йоіл 1:1 «Петуель» проти «Бетуель» (Септуагінта)

Йоіл 1:2 «сини» проти «діти»

Йоіл 1:5 «усі, хто п’є вино» проти «усі ви (множина), хто п’є вино до сп’яніння»

Йоіл 1:5 «над виноградним суслом; бо воно відібране від ваших уст» проти «бо радість і веселість відібрані від ваших уст»

Йоіл 1:6 «левиця» проти «левеня»

Йоіл 1:7 «фігове дерево» проти «фігових дерев»

Йоіл 1:7 «розтрощив мої фігові дерева» проти «зламав мої фігові дерева»

Йоіл 1:7 «обголили мою виноградну лозу» проти «обшукали мою виноградну лозу»

Йоіл 1:8 «плачте, як діва» проти «плачте більше, ніж діва»

Йоіл 1:9 «були винищені» проти «вилучені»

Йоіл 1:9 «Священики… сумують» проти «Сумуйте, священики»

Йоіл 1:10 «знищено» проти «засохло» (Септуагінта) проти «збентежено» (латинська версія та 1:11)

Йоіл 1:10 «оливкове дерево похилилося» проти «оливкова олія стала рідкістю»

Йоіл 1:11 «Соромтеся, землероби, вийте, виноградарі» проти «землероби виснажені»

Йоіл 1:11 «з поля» проти «з-поля»

Йоіл 1:12 «фігове дерево» проти «фігові дерева»

Йоіл 1:12 «бо радість зникла від синів людських» проти «бо сини людські скасували радість»

Йоіл 1:13 «провести ніч у волосяниці» проти «спати у волосяниці»

Йоіл 1:15 «Горе» проти «Горе, горе, горе»

Йоіл 1:15 «руйнування від Всемогутнього» проти «біда за бідою»

Йоіл 1:16 «Хіба не перервано постачання їжі?» проти «Ваше м’ясо знищено»

Йоіл 1:17 «Насіння в’яне під грудками землі; сховища спустошені; зерносховища зруйновані» проти «Телиці відійшли від своїх годівниць, скарби знищені, винопреси зруйновані»

Йоіл 1:18 «Як стогнуть звірі! Стада худоби страждають» проти «Що нам накопичити для себе? Стада худоби оплакують»

Йоіл 1:18 «терплять покарання» проти «стають спустошеними» (Септуагінта, Вульгата)

Йоіл 2:2 «густа темрява» проти «туман»

Йоіл 2:2 «люди» проти «люди розсиплються по горах, як ранкова зора»

Йоіл 2:3 «рай Еден» проти «рай насолоди»

Йоіл 2:4 «біжать» проти «переслідують»

Йоіл 2:6 «всі обличчя нагріваються» проти «кожне обличчя буде чорним, як котел» (Септуагінта, Таргуми, Вульгата)

Йоіл 2:8 [відсутнє] проти: у Септуагінті: «і ніхто не відступить від свого брата: вони підуть, обтяжені своєю зброєю»

Йоіл 2:11 «жахливий/страшний» проти «славетний»

Йоіл 2:11 «витримати це» проти «опиратися цьому»

Йоіл 2:16 «зібрайте дітей, зберіть немовлят» проти «зібрайте немовлят»

Йоіл 2:17 «щоб це стало притчею серед народів» проти «щоб язичники панували над ними»

Йоіл 2:18 «буде ревнувати… і змилосердиться над своїм народом» проти «ревнував… пощадив свій народ»

Бібліографія до цього питання: переклад з івриту взято з «Literal Translation» Джея П. Гріна, а переклад Септуагінти — з видання «The Septuagint: Greek and English» сера Ланселота К.Л. Брентона. Також використовувалися «The Expositor’s Bible Commentary» та примітки в Бібліях NASB, NIV, NKJV та NRSV.

Якщо не вказано інше, цитати з Писання взято з «Святої Біблії, Береанської стандартної Біблії» (BSB), яка є надбанням громадськості: https://berean.bible