< Запитання щодо Біблії з книги «Одкровення»

Питання: Іоанн написав Євангеліє від Іоанна, щоб закликати людей повірити в Христа. Отже, це Євангеліє призначене для того, щоб невіруючі увірували. Але «Одкровення» Іоанн написав для віруючих під час переслідувань християн за часів Нерона, щоб дати віруючим надію та заохочення і допомогти їм зберегти віру. Чи не так? Або ж правда полягає в тому, що ці дві книги були написані двома різними авторами, з огляду на різноманітність та відмінності у стилі й цілях написання?

Відповідь: Обидві книги написав Іван, і, як ви помітили, їхня основна аудиторія була різною. Проте Євангеліє від Івана є цінним для читання віруючими, а «Одкровення» цілком підходить для читання невіруючими. «Одкровення» зазвичай вважається найскладнішою для тлумачення книгою, хоча зрілі віруючі все одно постійно її читають і розуміють.

Питання: Які паралелі в «Одкровенні» можна провести з іншими віршами в решті Біблії?

Відповідь: На диво, у «Одкровенні» мало концепцій, унікальних лише для цієї книги, про що свідчать ці 121 подібність.

Оскільки Книга Об'явлення містить 404 вірші та близько 9 667 слів грецькою мовою, 121 паралель означає 1 паралель на кожні 3,3 вірші та 1 паралель на кожні 80 грецьких слів.

Напівзбіги

Питання: Оскільки Книга Об’явлення здається такою незвичайною, чому її слід вважати Святим Письмом?

Відповідь: Книга Об’явлення має багато паралелей із попередніми писаннями Старого та Нового Завіту, як доводить відповідь на попереднє запитання. Іриней (182–188 рр. н. е.), Юстин Мученик, Мураторіанський канон, Тертуліан, Климент Олександрійський та Іполит — усі вони стверджували, що її написав Іван. У четвертій книзі «П’яти книг проти Маркіона» Тертуліана, рядки 180–184, дуже переконливо вказують на те, що Іван написав «Одкровення». «Лист до Діогнета» (бл. 130–200 рр. н. е.) у 12-му розділі, здається, посилається на неї, а Ігнатій, який був учнем апостола Івана, у своєму листі до смирнян нагадує своїм читачам про їхнє раніше відоме вчення, про яке ми не маємо жодних згадок, окрім книги «Одкровення». Діонісій Олександрійський, ймовірно, був першим, хто поставив під сумнів, чи Іван був тим самим апостолом Іваном, але це сталося через 150 років після написання книги.

У фрагменті 8 з писань про Папія, ймовірно написаному близько 400 р. н. е., сказано: «Щодо натхнення цієї книги (Одкровення), ми вважаємо зайвим додавати ще одне слово; адже блаженні Григорій Богослов і Кирило, а також люди ще давніших часів — Папій, Іриней, Методій та Іполит — дали про це цілком переконливе свідчення». (Ante-Nicene Fathers, том 1 (ред. Робертс і Дональдсон, 1994), с. 155).

Питання: Якими способами можна структурувати книгу «Одкровення»?

Відповідь: Один із способів структурувати «Одкровення» — це те, що бачив Іоанн (розд. 1), те, що відбувається зараз (розд. 2–3), і те, що відбудеться пізніше (розд. 4–22). Другий спосіб — це чотири видіння: розд. 1, розд. 2–3, розд. 21–22, а все інше об’єднати в третє видіння. Більш корисний план вимальовується, коли ми усвідомлюємо, що Бог побудував «Одкровення» навколо числа 7.

1. Благословення цієї книги: семикратний Дух, семикратний опис Ісуса, 7 світильників, 7 церков

2–3 Посланці до семи церков: теперішні та майбутні: Ефес, Смирна, Пергам, Тіатира, Сарди, Філадельфія, Лаодикія.

4–5 Небесний престол: двері, престол, 4 живі істоти, сувій, Агнець, ангели, істоти

6–7 Сім печаток: завоювання, війна, голод, моровиця. Жертвенник мучеників, землетрус/144 тисячі/велика юрба (лише 6)

8–11 Сьома печатка: сім труб: земля, море, річки, три горе, Євфрат, сім громів, настав час

12–15 Сім знамень: жінка/дракон, війна на небі, морська bestia, 666 — земна bestia, 144 тисячі, 3 ангели, жнива

16–18 Сім чаш: море, земля, річки, сонце, темрява, Євфрат для Армагеддону, настав час, щоб Вавилон був знищений

19–22 Сім останніх подій: весільна вечеря, вершник на білому коні, Тисячоліття, Великий білий престол, Новий Єрусалим/небо/земля, Річка Життя

Питання: Які існують тлумачення книги «Одкровення»?

Відповідь: «Одкровення» — книга, яку важко тлумачити, але, крім того, люди надмірно ускладнили її, написавши суперечливі тлумачення щодо того, як її розуміти. Тож як нам її тлумачити? Існує п’ять суперечливих відповідей.

Виключно символічно: Більшість подій в «Одкровенні» не відбудуться буквально, на землі не буде тисячоліття, і все є лише символом духовних принципів. Такої думки дотримувалися Діонісій Олександрійський (246–265 рр. н. е.), Євсевій Кесарійський (318–340 рр. н. е.), Августин Гіппонський та майже всі християни після 325 року н. е.

Історичний підхід: усе вже відбулося на момент написання книги. (Цю точку зору поділяють лише деякі ліберали.)

Повний претеризм: все вже відбулося, але після написання книги. (Мало хто дотримується повного претеризму.)

Частковий претеризм: більшість подій вже відбулася, але деякі ще не відбулися. (Цю точку зору поділяв Р. С. Спроул. Прихильники цієї точки зору також заперечують тисячоліття на землі, а деякі — піднесення.)

Футурист: за винятком семи церков, все ще має здійснитися. (Це стандартна точка зору, яка, очевидно, сягає часів Папія, учня Івана, 95–110 рр. н. е.)

Ранні християни, які вважали, що більшість подій з «Одкровення» — це лише символи, які ніколи не відбудуться.

Ранні християни, які вважали, що події з «Одкровення» буквально відбудуться в майбутньому.

Питання: Чи повинні християни, з огляду на Об’явлення 1:3, приділяти час вивченню кінця світу?

Відповідь: Так, оскільки про це йдеться в Об’явленні 1:3. Оскільки приблизно 2/3 доктринального матеріалу Нового Завіту стосується другого приходу Христа, Р. С. Спроул у книзі «Ось це хороше запитання» (Now That’s a Good Question), с. 488–490, зазначає: «Отже, вже лише з огляду на величезний обсяг інформації як у Новому, так і в Старому Завіті, що зосереджується на майбутньому завершенні Царства Божого, очевидно, що це було надзвичайно важливим питанням для ранньохристиянської церкви та для вчення самого Ісуса. … Водночас ми не повинні надто зациклюватися на цьому».

Питання: Чому в Об’явленні 1:3; 14:13; 16:15; 19:9; 20:6; 22:7; 22:14 налічується сім «блаженств»?

Відповідь: Ці сім блаженств, або сім благословень, які дарує Бог, узгоджуються з тим, що число сім є провідною темою книги. Коротко кажучи, це ті, хто слухає; ті, хто помирає; ті, хто не спить і зберігає свою одежу; ті, кого запрошено; ті, хто бере участь у першому воскресінні; ті, хто дотримується слів; і ті, хто омиває свої одежі.

Питання: У Об’явленні 1:4 та 4:5 Святий Дух — один чи сім?

Відповідь: Святе Письмо говорить нам лише про одного Святого Духа. Однак Об’явлення 1:4 показує, що Дух має сім окремих складових. У Ісаї 11:2 вони названі як Дух Господній, мудрість, розуміння, порада, сила, знання та страх Господній. Захарія 3:9 згадує камінь, поставлений перед первосвящеником Йошуа, — один камінь із сімома очима. Захарія 4:10 також згадує сім очей Господніх.

П: У Об’явленні 1:4, 8, 11, 17 — хто саме є Альфою й Омегою, Хто був, є й має прийти, Перший і Останній: Отець чи Син?

Відповідь: Ці два титули, як і багато інших, належать і Отцю, і Сину. Інший приклад спільного титулу див. у Євангелії від Івана 8:58. Амброзій Міланський (бл. 378 р. н. е.) у своїй праці «Про Святого Духа», книга 1, розділ 13, докладніше писав про спільне використання божественних імен. Докладнішу інформацію див. у збірці «Нікейські та постнікейські отці», 2-га серія, с. 110–111.

Мабуть, важко бути Свідком Єгови, коли Отець і Син мають стільки спільних титулів. У журналі Свідків Єгови «Прокиньтеся!» (8/22/1978 , с. 28) сказано, що «Альфа й Омега» тут стосується Єгови Бога. Однак у журналі «10/1/1978 » («Сторожова вежа», с. 15) зазначено, що це стосується Ісуса Христа.

Питання: Чи може згадка в Об’явленні 1:7 про те, що Ісус повернеться на хмарах, стосуватися Гуру Махарадж Джі, який прилетів з Індії до Америки на літаку, як навчала «Місія Божественного Світла»?

Відповідь: Ні, принаймні з чотирьох причин.

1. У Діях 1:11 сказано, що Ісус повернеться так само, як і вознісся на Небо.

2. У Діях 1:11 сказано, що це буде той самий Ісус.

3. В Об’явленні 1:7 сказано, що «кожне око побачить Його».

4. І в Об’явленні 1:7, і в Діяннях 1:11 мається на увазі чудесне пришестя, яке люди сприйматимуть як грандіозне видовище. Ніхто не звернув особливої уваги на те, що Гуру Махарадж Джі прилетів з Індії літаком.

Див. також обговорення Послання до Євреїв 12:1.

Питання: Чи вказує те, що в Об’явленні 1:7 та Діяннях 1:11 Ісус повертається на хмарах, на те, що вони вважали, ніби існує космічне «вгору»? (Скептик Барт Ерман поставив це питання у книзі «Ісус, перерваний», с. 280–281)

Відповідь: Мене дивує абсолютний скептицизм Ермана в цьому питанні. Якби космічний корабель «Аполлон» обертався навколо Землі, а в похмурий день пролітав крізь хмари, щоб приземлитися, я б сказав, що він спустився крізь хмари. Якби літак злітав, я б сказав, що він піднявся в небо. І мені не потрібно вірити в космічне «вгору», щоб сказати, що, з математичної точки зору, «вгору» — це єдиний напрямок, який позначається літерою r у радіальних координатах.

П: Чи є «незрозумілим» у Об’явленні 1:7 та Діях 1:11 те, що Ісус буквально повернеться у хмарах, як стверджує рев. Мун?

Відповідь: Ні. Ось що написав лідер секти рев. Мун: «Отже, найважливішим питанням є точка зору, з якої людина тлумачить Біблію... оскільки для розуму сучасних людей абсолютно незрозуміло, що Господь прийде на хмарах, нам необхідно ще раз детально розглянути Біблію...» «Божественний принцип», с. 500.

Це не більш незрозуміло, ніж те, що Ісус відійшов на хмарах у Діях 1:11. Можливо, однією з основних проблем багатьох членів Церкви Об’єднання є брак віри в Божі шляхи та легковірність, що спонукає слідувати чужим шляхам. Див. також наступне запитання.

Питання: Як у Об’явленні 1:7 «кожне око» може побачити Ісуса, що повертається на хмарах?

Відповідь: У XIX та на початку XX століть скептики використовували цей вірш, щоб довести, що Біблія помиляється, оскільки, з огляду на те, що Земля кругла, неможливо, щоб кожне око побачило Ісуса. Це було до винаходу телебачення чи відео.

Звісно, навіть без телебачення чи прямої трансляції, якби Ісус прийшов на землю по круговій траєкторії або ж по прямій траєкторії, і на це знадобилося б понад 24 години, кожне око все одно могло б побачити Ісуса.

Питання: Чи буде повернення Ісуса, як вчать Свідки Єгови, невидимим, як сказано в Об’явленні 1:7?

Відповідь: Об’явлення 1:7 не може бути яснішим: «кожен око побачить Його». Крім того, у Діях 1:10–12 сказано, що Ісус повернеться тим самим шляхом, яким Він вознісся на Небо. Люди бачили, як Ісус вознісся на Небо.

Питання: Чи є «Альфа й Омега» в Об’явленні 1:8 Ісусом?

Відповідь: Так, всупереч тому, що стверджують Свідки Єгови. Згідно з теологією Свідків Єгови, лише Отець є «Всемогутнім» Богом, а Ісус — «Могутнім Богом», і тут згадується саме «Всемогутній». Однак у їхній теології є проблема, оскільки з трьох причин очевидно, що йдеться саме про Ісуса.

1. Саме Ісус, а не Бог-Отець, був проколений.

2. Саме Ісус приходить у Об’явленні 1:8.

3. Той, хто говорить, є Альфою й Омегою в Об’явленні 22:12–13, і ця особа — це Ісус у Об’явленні 22:20.

Крім того, значення «Альфа і Омега» подібне до «перший і останній», що є титулом Ісуса в Об’явленні 1:17-18 та 2:8.

Питання: У Об’явленні 1:10, чи «День Господній» тут — субота чи неділя?

В: Найімовірніше, це була неділя, адже «День Господній» — це день, коли Ісус воскрес із мертвих. Як сказав один проповідник, можливо, Іван відчував себе пригніченим, тож Бог привів його до церкви! Деякі християни не погоджуються з цим і вважають, що це була субота (шабат).

У 1 Коринтян 16:2 Павло дав коринтянам вказівку щодо регулярного збору пожертв для Божого народу, який мав відбуватися першого дня тижня. Навіщо б він давав таку вказівку, якби вони вже не мали спеціального зібрання першого дня тижня? Павло ніколи не казав їм збиратися разом для пожертви, ймовірно тому, що вони вже збиралися разом першого дня тижня.

Питання: Як у Об’явленні 1:16; 2:12 з уст Ісуса може виходити гострий двосічний меч?

Відповідь: Іван описує те, що він бачив, та наслідки цього. Чи бачив Іван промені світла, чи щось інше — це не головне. Оскільки Бог створив всесвіт Своїм словом (Псалом 33:6, 9), Боже Слово є найпотужнішою зброєю, яка тільки може бути.

Я чув про дещо нешанобливу статтю, в якій ставилося питання про результат гіпотетичної битви між Ісусом і злим варіантом Супермена. У ній стверджувалося, що Ісус переможе, просто тому що, що б з Ним не сталося, Ісус завжди воскресне. Ця стаття не врахувала силу слів, які вимовляє Бог, та всемогутню силу, здатну розірвати будь-кого на майже нескінченну кількість шматків. Ісусу достатньо було б лише промовити слова, і Супермен був би позбавлений усіх своїх сил. Криптоніт, навіть якби він існував насправді, був би непотрібним, хоча Ісус міг би створити й його.

Питання: Чому в Об’явленні 1:17 Іван впав до ніг Ісуса, немов мертвий? Чи справді Іван помер?

Відповідь: Це вплив Божої святості на людей, навіть на віруючих, до того, як вони перетворяться на Небі. Сам Іван, можливо, й не знав, чи помер він, чи ні. Або Іван справді помер у присутності Ісуса, або знепритомнів, ніби помер. Більшість людей схиляється до другого варіанту. У Біблії часто трапляється, що люди відчувають жах або страх під час зустрічі з Богом. Зверніть увагу на Ісаю та Даниїла; також слова ангела до Захарії та Марії були такими: «Не бійтеся». Під час Преображення, при якому був присутній Іван, вони були вражені тим видовищем, але не впали, наче мертві.

Питання: Чому в Об’явленні 1:19-20 згадуються світильники, і чому саме світильники?

Відповідь: Свічники, як вважається, є символом церков. У єврейській традиції менора часто мала сім гілок. Свічник було створено, щоб давати світло в темних місцях. Однак він не має власного світла, а покликаний вірно спалювати олію, що тече в ньому. Число сім також є метафорою повноти. У той час існувало багато інших церков, але, очевидно, Ісусу не було потреби звертатися до восьмої чи дев’ятої церкви; того, що Він сказав семи церквам, було цілком достатньо.

Питання: У Об’явленні 1:20, 2 та 3 розділах, хто такі сім ангелів семи церков?

Відповідь: Грецьке слово «angelos» у цьому контексті може означати як посланця, так і ангела. Христос не підбадьорював і не докоряв ангелам на Небі; навпаки, Ісус мав слова підбадьорення та докору для семи церков, і це послання передавалося через ангелів. Незалежно від того, чи були ці семеро ангелами, чи людськими посланцями, які відвідали Івана, їхнє завдання полягало в тому, щоб передати повідомлення семи церквам.

Питання: Що ми знаємо про сім церков загалом, судячи з Об’явлення 2:1–3:22?

Відповідь: Ці церкви утворюють трикутник за годинниковою стрілкою в Малій Азії (сучасна Туреччина), і, ймовірно, Іван служив у цьому регіоні. Існувало багато інших міст із церквами, до яких можна було б написати, але з якихось причин для кожної з цих семи церков було окреме послання. Ймовірно, саме ці сім церков уособлювали сім типів церков — як тоді, так і зараз. Якщо це допоможе вам, ви можете запам’ятати порядок семи церков за допомогою такої мнемонічної схеми: «З’їж маленькі перці, а потім подай їжу пізно».

Питання: Що ми знаємо про місто Ефес із Об’явлення 2:1–7?

Відповідь: Ефес був одним із найбільших міст Римської імперії, хоча й був набагато, набагато меншим за Рим та Олександрію. Доки пізніше не було збудовано Константинополь, Ефес був головним містом між Коринфом та Антіохією. Щоб уявити його важливість, дорога до цього портового міста мала ширину 70 футів, а його населення становило третину мільйона.

Ефес був заселений ще до XII століття до н. е., а в 133 році до н. е. мирно перейшов під владу Риму. Театр, до якого увійшов Павло, міг вмістити від 25 000 до 50 000 людей. Мілет був провідним торговим портом, але коли його гавань замулилася (ще до часів Павла), Ефес витіснив його. Коли згодом замулилася гавань у Ефесі, Смірна замінила Ефес як провідний порт. Домінуючим об’єктом у Ефесі був — одне з семи чудес стародавнього світу, — храм Артеміди, богині полювання. У місті було багато єврейських купців.

Крім того, Тимофій перебував в Ефесі (1 Тимофія 1:3).

Питання: У Об’явленні 2:7, 11, 17, 26; 3:5, 12, 21, у чому полягає різниця між тим, щоб бути християнином, і тим, щоб бути християнином, який перемагає, і як нам стати останнім?

Відповідь: Як християн, Бог покликав нас не просто до неба, а до переможного християнського життя. Людина може досягати успіхів у навчанні, заробляти гроші чи здобувати політичну владу, але Бог закликає нас бути успішними як християни. Однак успіх християнина вимірюється не цими речами, а, в основному, тим, чи виявляєте ви свою любов до Бога, слухняно виконуючи те, чого Бог від вас очікує, і утримуючись від того, чого Він не хоче, щоб ви робили. Успіх починається з нашого серця та розуму, але його плоди проявляються у вчинках і словах. Не будьте християнином, що зазнав поразки. Наполегливо прагніть бути переможцем; ви можете це зробити, бо Бог діє у вас. Ось дещо з того, чого вчили перші християни про успішне християнське життя.

Мінуцій Фелікс (210 р. н. е.) «Яким прекрасним є для Бога видовище, коли християнин бореться з болем; коли він протистоїть погрозам, покаранням і тортурам; коли, зневажаючи гуркіт смерті, він топче під ногами жах ката; коли він підносить свою свободу проти царів і князів і підкоряється лише Богу, якому він належить; коли, тріумфуючи й перемагаючи, він топче того самого, хто виніс над ним вирок! Бо переміг той, хто здобув те, за що боровся». «Октавіус» Мінуція Фелікса, розд. 37, с. 196

Климент Олександрійський (193–217/220 рр. н. е.) «Але нехай він піде й підпорядкується Слову як своєму наставнику, а Христу — голові змагань; і нехай його призначеною їжею та напоєм буде Новий Завіт Господній; а вправами — заповіді; а вишуканістю та прикрасою — благородні нахили, любов, віра, надія, пізнання істини, лагідність, смиренність, милосердя, стриманість: щоб, коли останньою сурмою пролунає сигнал до перегонів і відходу звідси, немов зі стадіону життя, він міг із чистим сумлінням постати переможцем перед Суддею, що присуджує нагороди, визнано гідним Небесної Батьківщини, до якої він повернеться з вінцями та оваціями ангелів». «Хто є той багач, що спасеться?» розд. 3, с. 592

Тертуліан (бл. 208 р. н. е.) «У „Одкровенні“ ви знайдете його наказ, що визначає нагороди, якими Він спонукає до перемоги — насамперед тих, хто має честь перемогти в гоніннях, насправді ведучи свою переможну боротьбу не проти тіла й крові, а проти духів злоби». «Про втечу від гонінь», розд. 1, с. 116

Оріген (225–253/254 рр. н. е.) «Чи могло б статися без божественної допомоги, щоб Ісус, прагнучи протягом цих років поширювати Свої слова та вчення, досяг такого успіху, що всюди по всьому світі чимало людей — як греків, так і варварів, як освічених, так і неосвічених — прийняли Його вчення, так що вони боролися, навіть до смерті, на його захист, аніж зректися його, чого, як відомо, ніхто ніколи не робив заради будь-якої іншої системи?» Оріген, «Проти Цельса», книга 1, розд. 26, с. 407.

Оріген (225–253/254 рр. н. е.) «Але вони не мають влади над тими, хто «одягнув повну зброю Божу», хто отримав силу, щоб «протистояти хитрощам диявола», і хто постійно веде боротьбу з ними, знаючи, що «ми боремося не проти тіла й крові, а проти начальств, проти влад, проти володарів темряви цього світу, проти духовної злоби на високих місцях». Оріген, «Проти Цельса», книга 8, розд. 34, с. 652.

Кіпріан Карфагенський (бл. 246–258 рр. н. е.): «Вони заслуговують на таку ж похвалу за збереження миру Христового, як і за перемогу в боротьбі з дияволом». Трактат 1, розд. 22, с. 428

Адамантій (бл. 300 р. н. е.) стверджує, що ми тріумфуємо у Христі. «Діалог про істинну віру», розд. 20, с. 105

Лактанцій (бл. 303–320/325 р. н. е.): «Давайте сміливо вступимо в боротьбу з ворогом, якого ми знаємо, щоб, здобувши перемогу й тріумфуючи над нашим переможеним супротивником, ми могли отримати від Господа ту нагороду за хоробрість, яку Він Сам обіцяв». «Божественні інститути», книга 7, наприкінці, с. 223

Лактанцій (315–315/330 рр. н. е.) «Тому Бог діяв з найбільшою далекоглядністю, вклавши предмет чесноти в зло, яке Він створив саме для цієї мети, щоб влаштувати для нас змагання, в якому Він увінчає переможців нагородою безсмертя». «Епітома Божественних інститутів», розд. 29, с. 233

Питання: Як, згідно з Об’явленням 2:2–7, Ефеська церква опинилася на роздоріжжі, і як деякі церкви опиняються на роздоріжжі сьогодні?

Відповідь: У церкві було багато добра. Однак, оскільки багато хто відвернувся від своєї першої любові, то, якби це тривало й надалі, зло загрожувало поглинути добро, і церква стала б марною. На цьому етапі ситуацію ще можна було змінити, але лідери та члени церкви мали вирішити, яким шляхом йти.

Церкви можуть опинитися на роздоріжжі в питаннях віровчення, у питанні, чи приєднуватися до більшої організації, чи ні, або щодо того, які програми підтримувати. Вони також можуть опинитися на роздоріжжі щодо вибору пастора чи будівництва приміщення.

Перший крок до успішного подолання ситуації на роздоріжжі — усвідомити, що ви перебуваєте саме в такій ситуації.

Другий крок — молитися, щоб тут виконалася Божа воля.

Третій крок — усвідомити наслідки кожного з можливих шляхів та ціну (або зусилля), необхідні для обрання правильного шляху.

Наступний крок — у молитві розробити план того, як стати на правильний шлях.

Питання: Що в Об’явленні 2:4 означає, коли віруючі «відступають від своєї першої любові»?

Відповідь: Навіть справжня любов, якщо її не підтримувати й не плекати, може згаснути. Християни мають обов’язок витримати й залишатися відданими Христу. На жаль, вони можуть дозволити своїй любові охолонути й лише зрідка прагнути наблизитися до Христа. Невеликий свічник може підтримувати одне й те саме полум’я роками, якщо тільки його регулярно наповнювати олією. Так само, щоб наша любов — чи то до Бога, чи до інших — тривала, її потрібно наповнювати олією.

П: Чи були ці послання в 2–3 розділах Об’явлення: а) описом поточної ситуації; б) пророцтвами, що збулися незабаром після цього; чи в) пророцтвами про історію Церкви протягом століть?

Відповідь: Усі сходяться на тому, що тут йдеться про сім місцевих церков на час написання «Одкровення» та незабаром після нього. Окрім цього, існують дві основні точки зору.

Теорія церковних періодів: Ця точка зору стверджує, що це ілюструє сім періодів історії Церкви. Показовим недоліком цієї теорії є те, що її прихильники не досягають згоди щодо цих періодів, за винятком того, що Ефес був ранньою Церквою, а сучасна епоха належить до Лаодикійського періоду. Я колись викладав у недільній школі, де поділив історію церкви на сім періодів, записавши їх на картках. Я не вказував жодних дат. Кожна група з трьох-чотирьох осіб мала спробувати зіставити опис на картках із церквою з «Одкровення». Групи не дійшли згоди щодо зіставлення, і жодна група не дотрималася історичного порядку.

Дж. Дуайт Пентекост був одним із викладачів цієї теорії у своєму курсі з Послань Павла та «Одкровення». Згідно з конспектами лекцій

33–100 рр. н. е. — Ефес

100–316 рр. н. е. — Смирна, церква, що зазнавала гонінь

316–615 рр. н. е. — Пергам, державна церква

615–1517 рр. н. е. — Тіатира — римо-католицизм (а як щодо греко-православних християн???)

1517–1750 рр. н. е. — Сардис — реформатська церква

1750–1850 рр. н. е. — Філадельфія — віруюча церква

1850 р. — Лаодікея — лібералізм

Теорія типів церков: Сьогодні, наприклад, важко повірити, що церква в Китаї, церква в Індонезії та церква в Північній Америці мають абсолютно однакові проблеми, сильні сторони та недоліки. Сім церков в Одкровенні ілюструють сім типів церков, кожен з яких у тій чи іншій мірі був присутній протягом усієї історії церкви.

Питання: Яким є короткий огляд церков та історії церкви, описаних у 2–3 розділах Книги Об’явлення?

Відповідь: Спробуймо спочатку узагальнити інформацію про сім церков, а потім — про періоди церковної історії, і подивимося, як вони співвідносяться між собою.

1. Ефес — церква, позбавлена любові

Не терпить зла

Випробувала і відкинула фальшивих апостолів

Відійшла від своєї першої любові

Добре, що вони ненавидять вчення ніколаїтів

2. Смирна – церква, що зазнає переслідувань

Бідність

З боку синагоги сатани

Незабаром зазнають страждань, ув’язнення

10 днів скорботи

3. Пергам – церква, що йде на компроміси

Де Сатана має свій престол

Ідоли Валаама та сексуальна розпуста

Ніколаїти

4. Тіатира — церква, що все терпить

Діє активніше, ніж спочатку

Потурання Ієзавелі, розпуста

Споживання жертв, принесених ідолам

Скорбота за їхні гріхи

5. Сардис – мертва церква

Вважає себе живою, але мертва

Діла не завершені

Деякі не забруднили свого одягу

6. Філадельфія – «вірна» церква

Відчинені двері, мало сили

Синагога Сатани падає до твоїх ніг

Будьте витривалі. Убережені від години випробування

7. Лаодикія — тепла церква

Ні гаряча, ні холодна

Думаєш, що ти багатий, купи справжнє багатство.

Ісус стукає

Ось сім періодів історії церкви

1. 33–325 рр. н. е. Донікейська церква

10 великих гонінь. 40–70 тис. мучеників

Понад 30 єресей. Випробовуйте фальшивих пророків

Дотримуйтесь правильного вчення. Відкидайте зло

Євангелізація

2. 325–451 рр. н. е. Церква від Нікеї до Халкедону

Псевдоевангелія

Суперечки

Багато вчень

Розграбування міста Риму

3. 451–634 рр. н. е. доісламська церква

Велика чума Юстиніана на Сході

На порозі страждань

Підроблені твори

Багато ікон та реліквій

4. 634–1215 рр. н. е. Від мусульман до IV Латеранського собору

Мусульманські завоювання та гоніння

Ікони та реліквії

800 р. н. е. Вікінги

5. 1215–1415 рр. н. е. Від IV Латеранського собору до Реформації

Влада монголів

Хрестові походи

Бубонна чума

Боротьба

аморальність

Папський престол

6. 1415–1840 рр. Від Реформації до Другого Великого пробудження

1453 р. н. е. Турецьке завоювання Константинополя

Колонізація

Рабство

Аморальність

Місіонери

7. 1840 р. — дотепер: від Другого Великого пробудження до сьогодення

З 1830-х років: фальшиві релігії (Свідки Єгови, Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів тощо)

Численні наукові досягнення

Дарвін. Ліберальна теологія. Нацизм, комунізм

Численні переслідування. Більше мучеників, ніж у будь-який інший період.

Громадянська війна у США, повстання Тайпін у Китаї

Війна Трійного союзу в Південній Америці

Дві світові війни. Холодна війна

Епідемії (іспанський грип тощо)

Багато місіонерів

Деякі речі збігаються; багато речей — ні. Отже, це не періоди церковної історії.

Питання: Що в Об’явленні 2:5 означає «відбрати їхній свічник»?

Відповідь: Це може означати одне з двох, або й обидва. Це може означати, що церква більше не нестиме світло Христа; вона все ще виглядатиме як церква, але насправді буде мертвою.

По-друге, це може перейти від такого стану до повного зникнення.

Питання: Хто такі ніколаїти, згадані в Об’явленні 2:6?

Відповідь: Вони вчили, що аморальний спосіб життя цілком прийнятний для християнина. Згідно з «Церковною історією» Євсевія (книга 3, розділ 29, стор. 161), ніколаїти, згадані в «Одкровенні», походили від Ніколая. Іриней у праці «Проти єресей», книга 1, розд. 26.3, с. 352, та книга 3, розд. 11.1, с. 426 (182–188 рр. н. е.), також описує їх як розпусників або таких, що намагаються бути водночас духовними й аморальними. Однією з характерних рис розпусників є те, що вони часто відкидають усі моральні абсолюти й вважають, що майже ніщо не є чорним або білим. Климент Олександрійський (193–217/220 р. н. е.), Тертуліан (198–220 р. н. е.), Іполит (225–234/5 р. н. е.) та Вікторінус з Петау (загинув мученицькою смертю у 307 р. н. е.) також обговорюють ніколаїтів.

Питання: Чи є це дерево в Об’явленні 2:7 та 22:2 тим самим, що було в Едемському саду?

Відповідь: Бог може творити речі, що існують вічно, тож цілком можливо, що це те саме дерево. Однак ніщо не заважає вважати, що це інше дерево або дерево, яке виросло з того, про яке йдеться в Бут. 2:9.

Питання: Що ми знаємо про місто Смирну, згадане в Об’явленні 2:8-11?

Відповідь: Смирна розташовувалася за 40 миль на північ від Ефесу. Як місце народження Гомера, це було дуже стародавнє портове місто, назва якого, ймовірно, походить від слова «мирра» — ароматичної речовини. Першими мешканцями, ймовірно, були негрецькі лелегії, союзники троянців у X столітті до н. е. («Іліада», X, 429; XX, 96). Згідно з Геродотом, іонійські греки захопили місто у еолійських греків, які до 688 року до н. е. перебували за межами міста, святкуючи свято на честь Діоніса, бога вина. Потужний мермнадський цар Лідії Гігес (бл. 687–652 рр. до н. е.) виступав проти Смирни, і в 627 р. до н. е. місто було зруйноване лідійцями під проводом Аліатта III (609–560 рр. до н. е.). Смірна була лише невеликою групою сіл, доки її не «відродив» македонський полководець Лісімах близько 288 р. до н. е. Смірна була союзником Риму проти Селевкідів і збудувала храм на честь богині Роми у 195 р. до н. е. Парфяни окупували Смірну у 41–39 рр. до н. е. Культ римського імператора там був дуже поширеним, оскільки у 26 р. н. е. мешканці звернулися до імператора Тіберія з проханням дозволити збудувати храм на честь римського імператора як бога. Одинадцять інших міст також змагалися за право збудувати перший храм на честь імператора, але перемогла Смірна. Щороку громадяни мали спалювати пахощі на честь імператора, і за це їм видавали свідоцтво. У Смірні також проживала чисельна єврейська громада. На найвищій точці — горі Пагос/Пагус/Пагрос висотою 525 футів — розташовувалося кільце будівель, яке здалеку нагадувало корону. Їх називали «короною Смірни». Навколо гори, на схід і захід, пролягала дорога, яку називали «Золотою вулицею». Ймовірно, на обох кінцях цієї дороги стояли храми. «Біблійний словник Вайкліфа» (с. 1601–1602) та «Словник біблійної археології Вайкліфа» (с. 542–543) також додають, що населення міста на той час становило близько 200 000 осіб. «Британська енциклопедія» (1949) зазначає, що у 1940 році сучасне місто Ізмір, розташоване на тому самому місці, налічувало 184 000 мешканців.

Географічно Смірна розташована у місці, де річка Гермус впадає в затоку. Вона має добре захищену гавань, і, як зазначається у «Новому міжнародному біблійному словнику» (с. 950), була кінцевою точкою торгового шляху, що пролягав через долину Гермуса.

Питання: Чому в Об’явленні 2:9 сказано, що християни перебували в бідності, якщо Смірна насправді була багатим містом?

Відповідь: Можливо, проти тих, хто відмовлявся палити ладан імператору, застосовувалися економічні репресії. Крім того, ув’язнення зазвичай не було формою покарання, а скоріше місцем утримання до судового розгляду та страти винних.

Питання: Як у Об’явленні 2:9 євреї могли утворити синагогу сатани?

Відповідь: Біблія не каже, що вони прямо називали її синагогою сатани, а лише те, що вона слугувала синагогою сатани. Якщо синагога чи будь-яке релігійне зібрання активно протистоїть Євангелію, то диявол використовує її.

У християнські часи Ігнатій (98–116 рр. н. е.), учень Івана, написав листа до смірнян. Полікарп був єпископом Смірни, який прийняв мученицьку смерть у 155 р. н. е. Обвинувачами були євреї зі Смірни.

Питання: Що ми дізнаємося про місто Пергам у розділі «Rev 2:12 –17»?

Відповідь: Пергам був заможним містом у глибині країни, розташованим приблизно за 65 миль на північ від Смирни. У 133 р. до н. е. він мирно перейшов під владу Риму. Одним із двох найважливіших факторів впливу на Пергам було сильне поклоніння імператору. Другим значним впливом були магія та астрологія, що походили з Вавилону. У Пергамі були храми, присвячені Афіні, Асклепію, Діонісу та Зевсу-Сотеру [Зевсу-Спасителю]. У 29 р. до н. е. було збудовано храм на честь Августа. У місті була бібліотека, що налічувала 200 000 книг і мала на меті скласти конкуренцію Олександрійській. Фараон Єгипту припинив експорт папірусу, щоб зупинити це. Але тоді в Пергамі почали виготовляти особливий вид пергаменту або велюму зі шкір тварин; його називали «пергамена».

Питання: Як у Об’явленні 2:13 Сатана мав «трон» у Пергамі?

В: Це не означає, що саме тут мешкає Сатана, а скоріше, що це було осередком сатанинської діяльності, зосередженої навколо поклоніння римському імператору (на цьому троні). У Пергамі був храм, присвячений божественному Августу та богині Ромі. Там також був храм бога-змія Асклепія, від якого походить символ сучасної медицини. Там був храм «Зоюса-Спасителя».

П: У статтях «Rev 2:14 –16» та «2:21 –23» йдеться про те, чи можуть справжні віруючі слідувати вченню Валаама та чинити статеву розпусту?

Відповідь: На жаль, так. Давид зробив це в Старому Завіті, і Бог покарав його за гріхи. Насправді Валаам ніколи не брехав і не говорив нічого неправдивого. Але він завдав шкоди Божому народу і згодом був страчений ізраїльтянами за те, що надав ворогам Бога правдиву інформацію, яку вони могли використати проти Божого народу. Історія про Валаама та ізраїльтян розповідається в Книзі Чисел 22–24, 31:8–16 і повторюється в Повторенні Закону 23:4–5; Книзі Йошуа 13:22; 24:9–10; Книзі Неємії 13:2; Книзі Міхея 6:5; 2-му Посланні Петра 2:15 та Посланні Юди 11.

Питання: Яке значення має білий камінь у Об’явленні 2:17?

Відповідь: У ті часи, коли відбувалися публічні заходи, такі як змагання чи театральні вистави, білий камінь слугував квитком для входу. Маленькі білі камінці також використовувалися під час голосування. Крім того, замість квитка на свято ідолів, де подавали їжу, присвячену ідолам, ви мали білий камінь, щоб піти й поїсти приховану манну. Манна чи їжа, присвячена ідолам — що б ви обрали?

Питання: У «Rev 2:18 –29» що ми знаємо про місто Тіатіру?

Відповідь: З географічної точки зору Тіатира була стратегічно важливим містом у Малій Азії, розташованим на головній дорозі, що з’єднувала долини річок Гермус і Кайкус. Воно знаходилося за 45 миль на схід від столиці провінції Пергаму, і щоб дістатися з Пергаму до Лаодикії та всіх східних провінцій, потрібно було проїхати через Тіатиру. Воно розташовувалося за 52 милі на північний захід від Смирни. Тіатіру заснував у 300 р. до н. е. Сирійський цар Селевк I на кордоні з Бітінією як прикордонну фортецю. Сьогодні на цьому місці стоїть турецьке місто Ахісар.

Тіатира мирно перейшла під владу Риму в 133 р. до н. е. У Діях 16:14–15, 40 згадується торговка пурпуровою тканиною на ім’я Лідія, яку Павло зустрів у Філіппах, — вона була родом із Тіатіри. У цій прикордонній фортеці виготовляли барвники, одяг, мідні вироби та кераміку. Це було особливо важливим центром торгівлі вовною. Є свідчення про те, що тут було більше торгових гільдій, ніж у будь-якому іншому азіатському місті.

Церква в Тіатирі мала багато тих самих сильних сторін, що й її сусідка в Пергамі, але й більші слабкості. Щоб працювати в місцевій промисловості, потрібно було належати до ремісничої гільдії. Ці ремісничі гільдії були поєднанням профспілки, громадської організації, соціального клубу та центру поклоніння (ой-ой!). Важливість членства в ремісничих гільдіях, можливо, була спокусою для місцевих християн піти на компроміс. Безсумнівно, християни-торговці мусили боротися з рішенням: вступити до гільдій чи втратити свою кар’єру. Оскільки віруючі знали, що ідоли насправді ніщо, чи не могли б християни просто вдавати, ніби поклоняються ідолам, щоб допомогти своєму бізнесу та принести більше грошей Богу? Їм потрібна була відповідь на це питання, так само як нам сьогодні потрібна відповідь щодо компромісів; Бог дав відповідь у листі до церкви в Тіатирі.

Хоча Тіатира існувала в римські часи, я вірю, що сьогодні багато християн живуть у Тіатирі. Християни Тіатири не могли уникнути світу; усі мандрівники, що подорожували суходолом між Сходом і Заходом, проїжджали через їхнє місто. На них впливали спокуси світу, його багатства та насолоди, обіцянки світу та його знання, а також вимоги світу та його переслідування. Християни Тіатира, які розглядали церкву як святе притулок, можливо, були розчаровані; світ був і в їхній церкві. Що їм слід було робити і що нам слід робити сьогодні, коли світ є в церкві? Нам потрібні відповіді на це, і Бог дав принаймні частину цих відповідей у листі до церкви в Тіатирі.

Сатана вторгається в церкву двома способами: створюючи прогалини та розширюючи вже існуючі. Якщо християни не мають радості в Христі, вони відкриваються для замінних задоволень. Якщо вони не зростають у Божій мудрості, вони відкриваються для будь-якої так званої мудрості. Якщо вони не мають сили від Бога, вони піддаються переслідуванням, які трапляються на шляху кожного. Не закривати існуючі прогалини — це також серйозно. Коли вовки та інші нехристияни маскуються під християн, або ж грішні віруючі самі збивають інших зі шляху, добрі християнки та християни стоять осторонь і нічого не роблять. Якщо ми бачимо гріх у церкві, ми часто воліємо його ігнорувати. Хіба пастори та інші християни не повинні замість цього вживати заходів? Ми хочемо випромінювати позитив у думках і любові, так само, як Христос.

Можливо, як і мешканці Тіатири, нам теж потрібен свіжий погляд на Христа. Ісус безкомпромісний, як палаючий вогонь, а в своїй волі та любові твердий, як відполірована мідь. Бог любить нас надто сильно, щоб задовольнятися в нашому житті чимось меншим, ніж найкраще. Чи ми так мало любимо інших і церкву, що нам байдуже? Якби тільки віруючі бачили Христа чіткіше, то земні насолоди, знання та влада здавалися б їм лише імітаціями, якими вони насправді є. Погляньмо на Ісуса.

Питання: У Об’явленні 2:20, чи справді та розпусна жінка звалася Єзавель?

Відповідь: Це могло бути її справжнє ім’я або прізвисько, але, швидше за все, це порівняння зла цієї жінки з Ізебель, про яку можна прочитати в 1 Царів 21.

Питання: Якими способами, згаданими в Об’явленні 2:20, християни можуть допускати моральні компроміси в церкві, хоча не повинні цього робити?

Відповідь: Існує чимало способів, якими церква, включаючи її лідерів та членів, може грішити, допускаючи компроміси. Ось кілька реальних прикладів.

а) У доктринальному плані це може бути талановитий і красномовний пастор та проповідник Божого Слова, який не вірить у пекло.

б) З моральної точки зору може бути євангеліст, який досягає хороших результатів, але сам втягнутий у статевий гріх.

в) Може бути лідер молодіжної групи, яка живе в позашлюбних сексуальних стосунках зі своїм хлопцем.

г) Можна співпрацювати з іншими організаціями, які називають себе церквами, але заперечують основні догмати християнської віри.

Питання: Які компроміси християни можуть і повинні робити в церкві, як зазначено в Об’явленні 2:20?

Відповідь: Допустимо йти на компроміс у другорядних або дрібних питаннях. Ось кілька прикладів церков або християн, які співпрацюють, незважаючи на ці розбіжності.

а) Вік Землі, Біблія та наука (визнаючи, що Книга Буття є цілковитою правдою та Словом Божим)

б) Хрещення віруючих проти хрещення немовлят (Південні баптисти та Пресвітеріанська церква Америки)

в) Церкви повинні об’єднувати свої ресурси для спільної місійної ради та видання недільної школи (Південні баптисти проти Біблійних церков)

г) День спільного поклоніння — субота чи неділя (баптисти сьомого дня проти інших)

e) Старійшини та диякони в церкві проти дияконів, одного пастора та відсутності інших старійшин

f) Існує чи ні вільна воля людини (Джон Веслі та кальвіністські методисти)

g) Виноградний сік проти вина під час Вечері Господньої

h) Носіння головних уборів жінками в церкві

i) Імміграційні закони

j) Вживання алкоголю (але без сп’яніння)

k) Чи повинні діти завжди бути присутніми на головному богослужінні (місіонерські баптисти проти південних баптистів)

l) Чи можлива втрата спасіння (Біблійні методисти, харизматики, Лютеранська церква Міссурійського синоду проти більшості баптистів та Пресвітеріанської церкви Америки)

m) Механічні музичні інструменти в церкві (Церква Христа проти інших)

n) Підтримка Ізраїлю та більшість політичних питань загалом

o) Тільки малі та великі церкви; жодних мегацерков

p) Дотриб, догнів, посередтриб, посттриб

q) Причащання раз на місяць проти щотижневого (більшість євангелістів проти назарян, англіканців)

r) Теологія заміщення: Ізраїль більше не є Божим обраним народом проти Ізраїль також має своє місце у пророцтвах (теологія завіту проти диспенсаціоналізму)

s) Говоріння мовами (харизматики проти нехаризматиків)

t) Вид християнської музики, що виконується, та церковні хори. Можна співати лише слова з Писання.

u) Римо-католицькі або православні апокрифи є Святим Письмом (більшість ранніх християн та англіканців проти харизматів та більшості протестантів)

v) Чи написав Павло Послання до Євреїв, чи ні? (Більшість ранніх християн вважали, що так.)

w) Чи є вино та хліб також присутності Христа, чи ні (Лютеранська церква Міссурійського синоду проти баптистів)

x) Омивання ніг та святий поцілунок у наш час

y) Різні уроки для різних класів проти єдиної навчальної програми для всіх дорослих (та старших дітей)

z) Традуціанство проти креаціонізму душ

aa) Амілленіалізм і премілленіалізм (Пресвітеріанська церква Америки проти більшості інших)

ab) Найкращий переклад Біблії англійською мовою — це __________.

ac) Частковий претеризм проти футуристичного тлумачення «Одкровення»

ad) Дозволяти танці чи ні.

ae) Не повна згода щодо переліку питань, у яких ми можемо йти на компроміс, а в яких — ні. (тут жарт)

Питання: У Об’явленні 2:27, чи стосується цей цитат із Псалма 2:9 Христа чи християн?

Відповідь: В першу чергу вона стосується Христа, а в другому — Христос дозволяє застосовувати її до християн. Христос царює на Небі, але в Ефесян 2:6 та Об’явленні 3:21 сказано, що ми будемо сидіти разом із Христом на Його престолі.

Питання: Що ми знаємо про місто Сарди з Об’явлення 3:1-6?

Відповідь: Географічно Сардиси розташовувалися в долині Гермуса, за 2,5 милі на південь від річки Гермус і біля підніжжя гори Тмолус висотою 1 000 футів. Вони знаходилися приблизно за 30 миль на південь від Тіатири та за 50 миль на схід від Смирни.

Задовго до часів Римської імперії Сарди були столицею могутньої Лідійської імперії. За даними «Британської енциклопедії», у VII столітті Сарди захопили кіммерійці, а у VI столітті — перси та афіняни. Лідійці з Сардів захопили Ефес у 560 р. до н. е. Сарди були чудовим місцем для столиці завдяки високим скелям гори Тмолус, які робили її захоплення надзвичайно складним.

Майже кожен у часи Івана знав історію про те, як перси захопили Сарди. Деякі джерела вказують на 549 рік до н. е., інші — на 546 рік до н. е., а ще інші — на 539 рік до н. е. Один лідійський воїн випадково упустив свій шолом і, під пильним поглядом персів, обережно спустився вузькою стежкою вздовж скелі, щоб підібрати його. Вночі перси скористалися цим маршрутом, щоб захопити місто. Це був дуже важливий шолом! Сардис був захоплений Антіохом Великим таким самим чином у 214 р. до н. е., знову ж таки вночі. Як сказано в Об’явленні 3:2, 3, ми повинні бути пильними.

Сардис було зруйновано землетрусом у 17 році н. е., але його відбудували. У «Біблійному словнику Вікліфа» (с. 1525) зазначено, що там стояв великий, але недобудований храм Артеміди. Його розміри становили 160 на 300 футів, а висота 78 колон — 58 футів.

Згадка в книзі Овадія 20 може стосуватися Сардів, що дозволило б датувати присутність єврейських поселенців у Сардах саме тим часом. Починаючи з III століття там існувала найбільша єврейська синагога, яку коли-небудь було виявлено. У «Біблійному словнику Анкора», том 5, с. 982–984, зазначено, що це була пишно прикрашена будівля розміром 85 на 20 метрів, яка могла вмістити до 1 000 осіб. Там також зазначається, що це, як правило, спростовує теорію про те, що євреї були «ізольовані в гетто» у римських містах. Інші синагоги були значно меншими, але синагоги існували в Акмонії, Апамеї, Афродісіасі, Ієраполісі, Лаодікеї, Мілеті та Прієні.

У християнські часи Мелітон (розквіт творчості — 161 р. н. е.) був відомим єпископом Сардів. Перський цар Хосров II спустошив Сарди в 616 р. н. е. Християнство вижило в Сардах, і єпископи проживали там аж до часів Григорія (бл. 1315–1343 рр. н. е.).

Питання: Чи стосується вираз «прийде, як злодій» у Об’явленні 3:3 Другого приходу Христа?

Відповідь: За однією з точок зору — ні, оскільки прихід Христа не залежить від того, чи відмовиться церква покаятися.

Інша, відмінна думка полягає в тому, що якщо вони відмовляться покаятися, то коли Христос несподівано прийде знову, вони будуть так само непідготовлені, як господар будинку, коли злодій вривається до його оселі.

Питання: Чи може, згідно з Об’явл. 3:5, християнин бути викреслений із книги життя?

Відповідь: Цей вірш говорить про дві з трьох наведених нижче речей, але справжні християни не можуть дійти згоди щодо того, про які саме дві речі йдеться.

1. Усі згодні, що віруючі в Небі ніколи не відпадуть і не втратять свого спасіння.

2а. Християни, які вірять, що спасіння втратити неможливо, можуть тлумачити це як загальну обіцянку, доступну беззастережно для всіх істинних віруючих як на Небі, так і на землі.

2б. Християни, які вірять, що спасіння можна втратити, можуть тлумачити це як конкретну обіцянку, оскільки певним віруючим на землі, яких називають переможцями, дано обіцянку, що вони ніколи не втратять свого спасіння. Див. обговорення щодо Ефесян1:14 та Євреїв 6:4-10 для отримання додаткової інформації.

Питання: Що ми знаємо про місто Філадельфію з Об’явлення 3:7-13?

Відповідь: Цар Пергаму Евмен II заснував його у II столітті до н. е. і назвав Філадельфією (місто братньої любові) на честь свого вірного брата Аттала. Це місто, як і Сарди, було зруйноване землетрусом у 17 році н. е., а потім відбудоване за кошти Римської імперії. Місто було тимчасово перейменовано на Неокесарею на честь Цезаря.

Питання: Як у Об’явленні 3:8 Ісус відкриває двері перед людьми?

Відповідь: Принаймні трьома способами.

Спасіння: Ісус відкриває для нас двері до Небес. Він є і воротами (Ів. 10:9), і воротарем (Ів. 10:3). (До речі, якби в Небесах був справжній воротар, то ним був би Ісус, а не Петро.) Двері до весільного бенкету були зачинені в Матвія 25:10.

Служіння: Відкриті двері були метафорою служіння, як показують Дії 14:27 та 1 Коринтян 16:9.

Уривок: Коли Іван у видінні був перенесений до Небес, це сталося через відкриті двері, як зазначено в Об’явленні 4:1.

Надія та відновлення: Навіть таке зловісне місце, як Долина Ахор, могло стати дверима надії (Осія 2:15).

Питання: У Об’явленні 3:12, оскільки християни — це живі люди, як вони можуть бути стовпами в Божому Храмі?

Відповідь: Всемогутній Бог може створити Храм, що складається з живих людей, якщо Він того забажає. Бог це зробить, згідно з 1 Петра 2:5-6 та 1 Коринтян 3:16-17. Однак це є символом нашого вічного перебування з Богом, а не того, що ми перетворимося на мармур.

Можна припустити, що саме звідси походить вираз «стовп Церкви».

Питання: У Об’явленні 3:12; 7:15; 11:1, 2, 19 (2 рази); 14:15, 17; 15:5, 6, 8 (2 рази); 16:1, 17; 21:22 (без згадки про храм, 2 рази) храм згадується 16 разів. У чому полягає його значення?

Відповідь: Він згадується не так часто, як престол, але є важливим фоном як центр неба, наповнений Божою славою (Об’явл. 15:8). У книзі Об’явлення сцена часто змінюється: від престольної зали до храму, а потім до землі.

Питання: Що ми знаємо про місто Лаодікею з «Rev 3:14 –22»?

Відповідь: Назва «Лаодікея» є поєднанням двох грецьких слів: № 2992 — laos (народ) та № 1349 — dike (право, справедливість). У «Короткому коментарі Гебелейна» (автор — Арно К. Гебелейн, 1861–1945) на сторінці 1208 автор пояснює значення слова «Лаодікея» як «суд або права народу». У «Паралельному біблійному коментарі до КJV» (видавництво «Thomas Nelson», бл. 1994 р.) на сторінці 2666, згадуючи Лаодікею, також наводяться «права народу».

Антіох II відбудував Лаодікею у 250 р. до н. е. Він назвав місто на честь своєї дружини Лаодіки. Воно було зруйноване землетрусом у 60 р. н. е., ще до написання книги Об’явлення.

Лаодікійці були настільки заможними, що відбудували місто без зовнішньої державної допомоги. Лаодікея мала родючі землі, виробляла блискучий чорний вовняний одяг та мазь для очей. На жаль, місто мало погане водопостачання. На відміну від сусіднього Ієраполіса, де була гаряча вода, та Колос, де була холодна вода, вода в Лаодикії була теплою, оскільки її подавали трубами з гарячих джерел. Про багато з цих речей згадується у посланні до церкви в Лаодикії в Об’явленні 3:14–22.

Питання: У Об’явленні 3:14 сказано, що Христос є «початком Божого творіння». Чи означає це, що Христос є створеною істотою, як вчать Свідки Єгови?

Відповідь: Ні. Грецьке слово «архе» (arche), що вживається тут, є джерелом префікса «арх-» в англійській мові. «Архе» означає «голова» або «правитель», а також «початок». Слово «архітектор» походить від «архе»; отже, Ісус є архітектором усього творіння.

Переклад Вільямса тут дуже чіткий. У ньому сказано: «походження Божого творіння», а у примітці зазначено: «грец., початок, але у філософському сенсі — тобто походження».

Хоча все творіння мало свій початок і було створене через Христа, головна думка тут полягає в тому, що Христос існував до творіння і має верховну владу над творінням.

Питання: Що в Об’явленні 3:15-16 означає бути духовно теплим?

Відповідь: Бути духовно гарячим означає, що ти щиро любиш Бога, і люди бачать, як яскраво палає в тобі полум’я Святого Духа. Саме такими ми маємо бути. Бути духовно холодним означає, що ти відвернувся від Бога або став байдужим та апатичним до служіння Богу. Хоча це погано, єдиним позитивним моментом тут є те, що людина часто усвідомлює свою холодність до Бога і може вирішити покаятися. Але бути духовно теплим означає не мати палкої любові, але й не бути цілком байдужим. Такий віруючий не перебуває там, де Бог хоче, щоб він був, але все ще достатньо близько до Бога, щоб не бачити потреби в покаянні.

Питання: Які два різні види духовної сліпоти згадуються в Об’явленні 3:17?

Відповідь: Фізично людина може бути сліпою, або мати слабкий зір і не усвідомлювати, наскільки вона сліпа. Згадайте людей, які вважають, що можуть керувати автомобілем вночі, хоча насправді погано бачать у темряві. У духовному сенсі перший спосіб сліпоти полягає в тому, що людина не бачить Божої волі й не здатна розрізнити добро від зла. Другий спосіб — це думати, що вона бачить те, що подобається Богу і є правильним, хоча насправді не здатна цього зробити. Об’явлення 3:17 вказує, що лаодикійці були духовно сліпі в обох цих сенсах.

Питання: Чому в Об’явленні 3:19 та Посланні до Євреїв 12:5-6 Бог докоряє й карає тих, кого любить?

Відповідь: Бог карає Своїх дітей так само, як добрі батьки виховують дитину, про яку піклуються. Вони надто люблять дитину, щоб дозволити їй вирости без дисципліни. Для добрих батьків благополуччя дитини, її моральний характер та розвиток важливіші за її короткочасний комфорт.

Питання: Що спільного ми бачимо в листах до семи церков у Об’явленні 2–3?

Відповідь: Листи, як правило, містять частковий опис того, ким є Христос, що вони роблять добре (за винятком Лаодикії) і в чому їм потрібно вдосконалюватися (за винятком Філадельфії). Нарешті, у них міститься обіцянка, на яку вони можуть сподіватися. Можна припустити, що частковим вирішенням їхніх недоліків є звернення до Ісуса саме цими конкретними способами та надія, яку Він нам дав.

Питання: Об’явл. 4:1 є розривом із розділом 3. Як ви гадаєте, чому церкви часто згадуються аж до кінця 3-го розділу, а потім про церкву більше не згадується аж до Об’явл. 22:16?

Відповідь: Багато хто вважає, що слова «підійди сюди» означають, що церква покине землю під час вознесіння. Більше про вознесіння можна прочитати в 1 Солунян 4:15–17; Матвія 24:36–44 та Марка 13:32–37.

Питання: У Об’явленні 4:1 зазначено, що все, про що йдеться у 2-му та 3-му розділах, відбувається на землі, а більшість подій після 5-го розділу відбуваються на землі або мають наслідки для землі. Як ви гадаєте, чому ці два розділи зосереджуються на небі?

Відповідь: У книзі Об’явлення великі події на землі спричиняються, здавалося б, незначними діями на небі. Усе, що відбувається на землі, є частиною Божого плану.

Питання: У Об’явленні 4:2-4 хто сидить на престолі: Отець чи Син?

Відповідь: Це, безперечно, Отець, оскільки у «Одкровенні» 5:7 Син взяв Сувій з Його правої руки. Згідно з «Одкровенням» 5:13, це не Агнець.

Однак те, що це Отець, не означає, що Бог є людиною або походить від людини, на відміну від того, що сказано в Числах23:19 та 1 Самуїла15:29 . Натомість Бог може з’являтися у вигляді палаючого куща або в будь-якій іншій формі, яку Він бажає, і саме так Він з’явився Івану в цьому видінні.

Про те, що Бог сидить на престолі, також згадується в Об’явленні 4:9; 5:1, 7, 13; 6:16; 7:10, 15; 19:4; 21:5; 1 Царів 22:19; 2 Хронік 18:18; Псалмі 47:8; Ісаї 6:1; Єзекіїля 1:26-27.

Питання: Хто такі 24 старці, що сидять на своїх престолах, згадані в Об’явленні 4:4; 11:16 та 14:3?

Відповідь: Бог поки що не відкрив нам їхньої ідентичності. Існує три основні точки зору.

(малоймовірно) Ангели: особливий чин ангелів. Однак вони мають корони та престоли, а в інших місцях Біблії ангели не мали ні корон, ні престолів. «Біблійний коментар експозитора» (The Expositor’s Bible Commentary), т. 12, с. 462, підтримує цю точку зору.

Окремі особи: дванадцять апостолів та дванадцять представників дванадцяти племен Ізраїлю. У Матвія 19:28 Ісус обіцяв учням, що вони сидітимуть на дванадцяти престолах. Імена дванадцяти синів Якова та дванадцяти апостолів зазначені на дванадцяти воротах і дванадцяти фундаментах Нового Єрусалима в Об’явленні 21:12–14.

Групи: дванадцять колін Ізраїля та християни. У книзі «1001 Bible Questions Answered» (с. 272) висловлюється думка, що вони є Церквою, яка сидить на престолах. Передвіщаючи це, у 1-й книзі Хронік 24 згадується про 24 черги в левитському священстві. Однак немає жодного прецеденту, який би свідчив, що християни поділяються на дванадцять груп, і було б дивно, якби « » подала це як символ, коли цей символ не мав би жодного сенсу для більшості віруючих, які це читають. В Об’явленні 5:9-10 вони співають пісню, яка звучить або як «Ти викупив нас для Бога», або як «Ти викупив людей для Бога».

Питання: Чи бачить Іван у цьому видінні самого себе (Об’явл. 4:4, 9–10)?

Відповідь: Якщо 24 старці є окремими особами, що цілком імовірно, то так, Іван бачить себе у цьому видінні.

Питання: У Об’явленні 4:6-9; 5:14; 14:3; 15:7, хто такі чотири живі істоти?

Відповідь: Справжні християни розходяться в думках щодо ідентичності цих таємничих ангелів «класу херувимів». Про херувимів також згадується в книзі Єзекіїля 10:1–16; 1:5–21;3:12 –14, 23. Херувими є або:

ідентичні серафимам з Ісаї 6: оскільки описи збігаються, або ж

відрізняються від серафимів у Ісаї 6: оскільки в Старому Завіті в Ісаї та Єзекіїля використовуються два різних слова.

Питання: У Об’явленні 4:11 сказано, що ми можемо робити краще у своєму житті, щоб свідчити про те, що Бог гідний?

Відповідь: Досвідчуючи Бога, ми теж повинні проголошувати, що Він гідний. Є багато речей, які ми можемо робити.

Ми можемо пам’ятати, кому ми належимо. Хоча ми, як віруючі, вже віддали своє життя Ісусу, прокидаючись вранці, ми можемо присвятити цей день Богові.

Ми можемо визнати свою залежність від Бога. Перед їжею ми можемо помолитися, щоб подякувати Богові за їжу, попросити Його благословити її та помолитися за інших.

Ми можемо утримуватися від хвастощів щодо свого майбутнього. Коли нам потрібно сказати комусь, що ми беремо на себе якесь зобов’язання, ми не повинні говорити: «Завтра я це зроблю», а радше: «Якщо Господь дозволить, завтра я це зроблю», як сказано в Посланні Якова 4:15.

Ми можемо утримуватися від хвастощів щодо будь-чого, а натомість віддавати славу Господу, як показує нам своїм прикладом Павло в Посланні до галатів 6:14.

Ми можемо ставитися до інших як до тих, хто важливіший за нас самих, як сказано у Посланні до філіп’ян 2:3-4.

Пам’ятайте, що одна з цілей нашого перебування тут, на землі, полягає не лише в тому, щоб говорити чи щось робити, а просто в тому, щоб світити. У Посланні до філіп’ян 2:15б-16а сказано: «…діти Божі, бездоганні серед покоління кривого та перекрученого, серед якого ви світите, як світло у світі, проповідуючи слово життя…»

Але ми не намагаємося сяяти власним світлом, як сонце; це роль Бога. Ми сяємо відбитим світлом, як місяць, що освітлює шлях, доки люди не побачать сонце на власні очі.

Питання: Як у Об’явленні 5:1-5 цей «сувій долі» співвідноситься із сувоєм Єзекіїля в Єзекіїля 2:9-3:3?

Відповідь: Обидва були сувоями лиха, що знаходилися на небі, з написами з обох боків. Більшість сувоїв, які продавалися публічно, мали написи лише на внутрішній стороні. Але якщо слів було багато, і це був приватний сувій, написи могли бути з обох боків. У римському праві заповіт зазвичай був сувоєм, запечатаним щонайменше п’ятьма печатками. Печатки могла відкрити лише уповноважена особа.

Питання: У Об’явл. 5:2, 5:12, 6:10, 7:2, 7:10, 8:13, 10:3, 11:12, 11:15, 12:10, 14:7, 14:9, 14:15, 14:18, 16:1, 16:17, 18:2, 19:17, 21:3-4 (а також у 4:1, 14:2, 19:1, 6 — непрямо) ангел промовляє «голосним голосом»?

Відповідь: Термін «гучний голос», який також перекладається як «гучний крик», зустрічається в «Одкровенні» 19 разів і ще 3 рази мається на увазі. Він призначений для того, щоб його почули свідки, а також усі інші, включаючи віруючих на небі, ангелів і демонів. В основному він сповіщає про те, що має статися, і, як правило, пояснює, чому.

Питання: У Об’явленні 5:5, чи прийде Ісус знову як лев, чи як агнець, як згадується в Об’явленні 5:8?

Відповідь: Два аспекти Христа полягають у тому, що Він був принесений у жертву, як Агнець, і що Він прийде вдруге з люттю лева. Його друге пришестя як лева не змінює того, що Він зробив у минулому, — бути принесеним у жертву як Агнець (Ів.1:29 ). До речі, у Новому Завіті Ісус згадується як Агнець лише у писаннях Івана.

Питання: Як ви вважаєте, що символізують сім рогів і сім очей у Об’явленні 5:6?

Відповідь: Бог є всемогутнім, Він усебачить і всезнаючий. Сім духів — це семикратний Святий Дух.

Питання: Чи є у Об’явленні 5:8-13 поклоніння Христу?

Відповідь: Так. Це чудові вірші, що ілюструють поклоніння Христу. Зверніть увагу на наступне.

1. Вони впали перед Агнцем. (5:8)

2. Вони робили це разом із молитвами святих. (5:8)

3. Вони прославляли Агнця як гідного. (5:9)

4. Потім ангели прославляли Агнця як гідного. (5:12 )

5. Ангели співали, що Агнець гідний отримати багато чого, зокрема честь, славу та хвалу. (5:12 )

6. Потім кожна жива істота сказала і Отцю, і Агнцю: «Нехай буде хвала, честь, слава та влада…» (5:13 ).

7. Чотири живі істоти сказали «Амінь» на все це.

8. Нарешті, коли старці впали на коліна й поклонилися у 5:14, вони, очевидно, поклонялися тим, кого славили у 5:8–12.

Це різко контрастує з поглядами мормонського апостола Брюса Макконкі, який стверджував, що поклонятися Ісусу — це неправильно. (Макконкі висловив це у промові «Наші стосунки з Господом», виголошеній у Брігам-Янгському університеті). Це також різко контрастує з поглядами Свідків Єгови ( ), які вважають, що можна «шанувати Ісуса, приблизно так, як багато людей присягають на вірність прапору своєї країни», але не поклонятися Йому.

Питання: Що сказано в Об’явленні 5:8; 14:1-2; 15:2 про використання інструментальної музики для поклоніння Богу?

Відповідь: Оскільки в Старому Завіті, а також на Небі для поклоніння Богу використовували механічні музичні інструменти, поклоніння Богу за допомогою музики є прийнятним і приємним для Нього.

Однак Церква Христа бачить це інакше. У брошурі Церкви Христа «Інструментальна музика у поклонінні» (с. 25–26) визнається, що музика є прийнятною вдома, і навіть якщо згадки про арфи слід розуміти буквально, «те, що Бог встановлює для Небес, — це одне; те, що Він дозволяє для церкви, — це інше».

Спробуймо простежити логіку цього міркування. Хоча Бог насолоджувався інструментальною музикою в часи Старого Завіту, зараз Він не схвалює її для поклоніння на землі. Але Бог ніколи не казав нам у Новому Завіті, що це змінилося. Хоча Бог, можливо, і досі любить інструментальну музику на Небесах, Він не схвалює її для поклоніння на землі. Хоча зараз на землі можна слухати інструментальну музику (якщо вона є доброчесною), для поклоніння це неприпустимо.

Я просто уявляю собі, як батько з «Церкви Христа» каже своєму підлітку: «Ти можеш слухати ці християнські компакт-диски, якщо хочеш, але поки ти їх слухаєш, краще б у твоєму серці не відбувалося жодного поклоніння Богу».

Питання: У Об’явл. 5:9, Пс. 33:3; 40:3; 96:1; 98:1; 144:9; 149:1; Іс. 42:10, яке значення має «нова пісня»?

Відповідь: Бог дарує нам нову пісню в Псалмі 40:3. Старі пісні теж були гарні, але Бог також прагнув, щоб ми славили Його новими способами, якими ми раніше не славили Бога. У день народження вашого чоловіка чи дружини ви щороку використовуєте ту саму листівку чи щороку даруєте нову? Бог також говорить про те, що Він робить нові речі в Ісаї 43:18-19.

Питання: Як ми можемо бути царями та священиками, про що йдеться в Об’явленні 5:10?

Відповідь: Ми не маємо певності, але частина про «царів» може мати два варіанти виконання. Ми будемо царювати разом із Христом під час Тисячоліття, як зазначено в Об’явленні 20:4. Можливо, що після цього Бог ще деякий час царюватиме на новому небі та новій землі. Ми є священиками, які служать Богові до, під час і після Тисячоліття.

Питання: Що, згідно з Об’явлення 5:12, ми повинні віддати Богові?

Відповідь: Бог уже має владу над всесвітом і Церквою. Ми повинні віддати Богові владу над нашим життям.

Богу належить худоба на тисячі пагорбів (Псалом 50:10), тож принесіть Богові всі свої багатства.

Бог є всезнаючий, тож принесіть Богові свій розум.

Бог є всемогутнім, тож принесіть Йому всю свою силу.

Бог гідний, тож живіть так, щоб вшановувати Його.

Бог славний, тож живіть так, щоб прославляти Його.

Бог так багато нас благословив, тож живіть так, щоб ваше життя було благословенням і хвалою для Нього.

Питання: Чому, згідно з Об’явл. 5:13 та Флп. 2:10-11, кожен язик славитиме Бога?

Відповідь: Це, здається, не примус, а скоріше те, що навіть загублені, побачивши Божу красу та справедливість, також будуть славити Його.

Питання: Чи вже прийшли чотири вершники, згадані в Об’явленні 6:1-8?

Відповідь: Ймовірно, ні. Те, що вони символізують (завоювання, війну, голод та смерть/моровицю), існувало ще до народження Івана. Однак пророцтво про чотирьох вершників з Об’явлення 6:1-8, ймовірно, ще не здійснилося, оскільки ці події не відбувалися в такому великому масштабі та у правильному порядку, якщо не брати до уваги 1415 рік — для завоювання, 1914 рік — для війни, 1917 рік — для голоду та 1918 рік — для чуми.

Питання: У Об’явленні 6:1 вершник на білому коні — це Ісус Христос чи хтось злий, на кшталт Антихриста?

В: Це не Ісус Христос. Хоча Ісус теж приїжджає на білому коні, це не Він, оскільки Ісус не має лука (або порожнього лука), Ісуса не описують як того, хто «виїхав, щоб перемогти й підкорити», і Ісус не асоціюється з війною, голодом та мором. Особа цього вершника та його схожість із Христом можуть бути пов’язані з уривком із Євангелія від Матвія 24:23, де йдеться про те, що з’явиться багато самозванців, які видаватимуть себе за Христа. Римляни були великою імперією, але вони не славилися тим, що користувалися луками. Парфяни з Ірану активно використовували луки і становили справжню загрозу для Римської імперії. Пізнішими імперіями були гуни, візантійці, мусульмани, франки, монголи, Тамерлан, британці, Наполеон, нацисти, комуністи та американці. Гуни та монголи особливо славилися використанням луків, хоча лук тут може бути метафорою войовничої зброї. Про стріли не згадується, тож це може бути як власне бойові дії, так і загроза бойових дій.

Питання: Який саме колір має четвертий (блідо-сірий) кінь у Об’явленні 6:8?

Відповідь: Греки не використовували ті самі описи кольорів, що й ми. Згідно з книгою Гая Дойчера «Крізь призму мови: чому світ виглядає інакше в інших мовах», греки описували кольори інакше, ніж ми. Вони часто говорили, що речі були чорними або білими, а море описували як «вино-темне». У греків не було слова для позначення синього кольору. Грецьке слово chloros, яке зазвичай перекладається як «зелений», греки також використовували для опису меду та облич людей. З огляду на широкий діапазон значень, ймовірно, найкращим англійським перекладом цього слова є «блідо-».

Питання: Скільки разів у Ів. 6:9–11 згадується про переслідування християн?

Відповідь: Нижче наведено неповний перелік переслідувань християн та тисяч загиблих:

Що стосується переслідувань християнами інших людей, то я не читав про те, щоб донікейські християни когось переслідували. Римська імперія стратила єретика Присциліана у 385 році н. е. Проти страти єретиків протестували церковні письменники Амброзій, Лев та Іоанн Златоуст. На жаль, тортури та страти єретиків схвалював Августин.

Питання: Які великі землетруси відбулися, про які йдеться в Об’явленні 6:12?

Відповідь: Землетруси та темрява, про які йдеться в «Одкровенні», ще не відбулися. Ось деякі з тих землетрусів, що вже трапилися.

1201 р. Землетрус на території сучасної Сирії: 1 000 000 загиблих

23–24 січня 1556 р. Землетрус у провінції Шаньсі, Китай 830 тис. загиблих, клас XI

1883 р. Землетрус поблизу острова Ява, Індонезія 100 тис. загиблих

1883 р. Вибух Кракатау. 12 квадратних миль (31 квадратний кілометр) землі піднялися в атмосферу. Гук було чутно за 3000 миль (4800 км). «Рік без літа» в Англії та Америці припав на 1816 рік, після виверження Тамбори.

Питання: У розділі «Rev 6:12 –14» — як такі події могли статися в нашій Сонячній системі?

Відповідь: Всемогутній Бог може змінювати або скасовувати закони природи, коли і як Він забажає. Знаєте, деяким людям дуже важко змиритися з ідеєю, що природний закон може бути скасований. Наприклад, коли брати Райт проводили свої експерименти, багато людей були настільки впевнені, що «людина не може літати», що їхнє обмежене уявлення про природні закони щодо об’єктів, важчих за повітря, не давало їм змоги повірити в існування літальних апаратів. Досягнення братів Райт були видатними не лише завдяки тому, що вони зробили, а й з огляду на культурний клімат, у якому панували нібито «незаперечні істини» щодо природних законів.

Питання: У Об’явленні 6:13, яке значення мають пізні фіги?

Відповідь: Зелені інжири з’являються взимку, коли їх легко здуває з дерев, оскільки на деревах немає листя.

Питання: Як би виглядала ситуація, описана в Об’явленні 6:14, якби всі острови змістилися?

Відповідь: Велике цунамі, яке обрушилося на Індонезію і навіть на Мадагаскар, що знаходиться на великій відстані, було спричинене зміщенням Малайзійського півострова на загальну відстань 10 футів. У 1883 році під час виверження вулкана зникли 2/3 острова Кракатау.

Питання: Чи має Ісус, Агнець Божий, гнів, як сказано в Об’явленні 6:16?

Відповідь: Так, Ісус має як гнів, так і милосердя. У Посланні до Римлян11:22 сказано, що слід зважати як на доброту, так і на суворість Бога.

Питання: Чому в Об’явленні 6:16 люди хотіли б сховатися під горами в день гніву?

Відповідь: Це не мало б сенсу, якби їхнім головним страхом було землетрус. Очевидно, їхній головний страх був пов’язаний із тим, що відбувається над землею, наприклад, ядерні вибухи, сонячне випромінювання або астероїд чи комета.

До речі, яка знаменна подія сталася 19 липня 2019 року? Насправді нічого, і слава Богу за це. Астероїд під назвою 2019 OK, що рухався зі швидкістю 15 миль на секунду, наблизився до Землі на відстань 45 000 миль. Якби він впав, його потужність була б приблизно в 30 разів більшою, ніж у Хіросіми, і він міг би повністю знищити місто. Вчені заявили, що ймовірність того, що 6 травня 2022 року астероїд розміром з велику піраміду вріжеться в Землю, становить 1 до 3800. 13 квітня 2029 року астероїд під назвою «Апофіс» пройде на відстані 19 000 миль від Землі. Його ширина становить 1 100 футів. Десятиліття тому вчені не були впевнені, чи вріжеться він у Землю, але зараз вони впевнені, що цього не станеться. Однак 30 червня 1908 року сталася «Тунгуська подія». Судячи з усього, невеликий метеорит впав у Сибіру, зрівнявши з землею ліси на площі 830 квадратних миль. Потужність удару дорівнювала 10–15 мегатоннам тротилу.

Питання: Чи вказують чотири ангели на чотирьох кутах землі в Об’явленні 7:1 на те, що Земля має чотири кути?

Відповідь: Ні. Мова йде про чотирьох ангелів, які стоять у чотирьох сторонах світу. Можливо, це ті самі «чотири вітри» з Єремії 49:36, що пішли проти Еламу, та чотири колісниці із Захарії 6:1–8.

Питання: Хто такі 144 000 у Об’явленні 7:1–8 та 14:1–4?

Відповідь: Зазначено, що це 144 000 єврейських/ізраїльських чоловіків із кожного з дванадцяти племен, за винятком племені Дана. Хоча сьогодні багато євреїв не слідують за Христом, Захарія 12:10-14 показує, що настане час, коли євреї будуть оплакувати Того, Кого вони прокололи (Христа). Римлянам 11:25-28 показує, що в кінці багато хто з єврейського народу навернеться до Христа. Деякі люди намагаються трактувати більшість речей в «Одкровенні» алегорично, але це позбавило б сенсу значну частину розділів 7 і 14 «Одкровення».

Однак це не підтверджує хибну, крайню точку зору, що всі євреї потраплять до Небес, незважаючи на те, що вони відкидають Христа. У Євангелії від Івана 8:24 Ісус сказав дуже релігійним фарисеям, що якщо вони не повірять, що Ісус є Месією, то вони справді помруть у своїх гріхах. Інші уривки, які свідчать про те, що як євреям, так і неєвреям потрібен Ісус, — це Дії 3:19-20; Матвія 23:29-33; Івана 10:7-8, 14-16. Як доказ того, що Бог не відкинув євреїв після приходу Ісуса, Павло наводить у Римлянам 11:1 той факт, що він сам увірував у Христа.

Див. попередні чотири запитання для отримання додаткової інформації.

Питання: Чи можуть 144 000 у Об’явленні 7:1-8 та Об’явленні 14:1-4 символізувати християн загалом?

Відповідь: Ні, виходячи з принципу тлумачення, це, безсумнівно, віруючі євреї. Якщо тлумачення Біблії зводить деякі з дорогоцінних Божих віршів до нікчемності — у кращому разі роблячи їх такими, що навіть не варті читання, а в гіршому — вводячи в оману, — то, можливо, ваше тлумачення не є найкращим — просто можливо. Стверджувати, що це всі віруючі, зводить факт їхнього єврейського походження до нікчемності або вводить в оману. Той факт, що ці племена згадуються конкретно, і що з кожного племені по 12 000, означав би, що Бог вів людей оманливим шляхом, показуючи, ніби 12 000 були з певного племені, хоча насправді вони не були з того конкретного племені. Крім того, церкву не називали «Ізраїлем» аж до 160 року н. е.

Ймовірно, деталь про те, що це єврейські чоловіки, по 12 000 з кожного конкретного племені, була навмисно введена Богом, щоб показати нам, що це буквальне, а не лише символічне зображення християн.

Питання: У Об’явленні 7:2-4, оскільки ангел сходить зі сходу, чи пророкує це про те, що пастор Мун походить із східної країни, як він стверджує у своїй книзі «Божественний принцип» на сторінках 519–520 (5-те видання, 1977 рік)?

Відповідь: В Об’явленні 7:2-4 сказано:

а) Ангел, а не Месія (ангелів не слід поклонятися згідно з Об’явленням 22:8-9 та Колосян 2:18).

б) Йдеться про напрямок на схід, а не про країну чи місто на сході.

Крім того, згідно з Діями 1:11, це буде той самий Ісус, і Ісус повернеться так само, як і прийшов. Церква Об’єднання намагається провести розмежування між «Христом», який повернеться, та «Ісусом», який помер. Однак, згідно з Посланням до філіп’ян 2:10–11, кожне коліно схилиться перед Ісусом.

Питання: Що саме означала печатка на 144 000 віруючих у Об’явленні 7:3?

Відповідь: Слово, що означає «печатка» — «тау» — ймовірно, було схожим на малу літеру «т». З найдавніших часів християни використовували знак хреста. Печатка може мати три аспекти.

1) Печатка була знаком власності, що ці 144 000 чоловіків належать Богу, і належать Йому особливим чином. Див. також Об’явлення 14:3-4 та Єзекіїля 9:4-7.

2) Звір мав свою власну печатку, можливо, як підробку цієї печатки, — число 666 з Об’явлення 14:9.

3) Печатка, безсумнівно, надавала їм захист від Божого гніву та від демонічних сарани з пекла, як зазначено в Об’явленні 9:4. Печатка могла фізично захищати їх — за допомогою випромінювання чи якимось іншим чином. З іншого боку, печатка була лише знаком, і сарана знала, що не варто завдавати їм шкоди, оскільки покарання за це було б дуже суворим.

Питання: У Об’явленні 7:3 печать Божа була лише на 144 000, чи її пізніше наклали також на тих, хто повірив і послухався їхнього послання?

Відповідь: У Об’явленні 7:3 сказано, що печатка була на 144 000. Однак, оскільки сарани з пекла завдають шкоди всім, хто не має Божої печатки, цілком можливо, що печатка захисту була дана й іншим, новим віруючим. У Об’явленні 14:3-4 також згадується, що запечатані — це викуплені з землі, яких, ймовірно, буде більше, ніж 144 000.

Питання: Чи можуть 144 000 у Об’явленні 7:3–8 та 14:1–5 бути обраною групою віруючих, як вчать Свідки Єгови («Міркування на основі Писань», 1989 р., с. 76)?

Відповідь: Кажуть, що 144 000 — це чоловіки (а не жінки) з дванадцяти племен Ізраїлю. Хоча в цих віршах не вживається слово «чоловіки», очевидно, що йдеться саме про чоловіків, оскільки в Об’явленні 14:4 сказано, що вони «не занечистилися з жінками». Навіщо б витрачалося стільки чорнила на опис кожного з згаданих племен, якби це було не лише нерелевантним, а й вводило в оману?

Небо призначене для всіх, хто вірить в Ісуса, згідно з Ефесянам2:19 ; Філіп’янам3:20 ; Колосянам 3:1; та Євреям 3:1;12:22 .

У книзі «Повна книга біблійних відповідей» (The Complete Book of Bible Answers), с. 60–61, додається: «А що щодо твердження «Сторожової вежі» [Свідків Єгови], що племена, згадані в Об’явленні 7, не можуть бути буквальними племенами Ізраїлю? По-перше, слід зазначити, що сам факт згадки конкретних племен разом із конкретними числами для цих племен виключає будь-яку можливість того, що це є фігурою мови. Ніде більше в Біблії згадка про дванадцять племен Ізраїлю не означає нічого іншого, як саме дванадцять племен Ізраїлю». Хоча слово «племена» часто вживається в Писанні, воно ніколи не стосується нічого, крім буквальних племен.

Дехто дотримується думки, що число 144 000 стосується всіх християн, але це невірно. Якби 12 000 було лише символічним числом, то їхня сума, 144 000, також мала б бути символічним числом. Якщо так, то що ж, у біса, символізує 144 000? (Хоча більшість Свідків Єгови, яких я знаю, погоджуються, що 144 000 — це буквальне число.)

Питання: Чому в Об’явленні 7:5–8 не згадується плем’я Дана?

Відповідь: Писання про це не згадує, але багато хто вважає, що це сталося тому, що Дан був першим племенем, яке впало в ідолопоклонство; вони повністю віддалилися від Бога і були значною мірою знищені. Дехто припускає, що, оскільки Єремія4:15 згадує Дан (а також Ефрем) у контексті руйнування Єрусалима, ці племена не згадуються.

Дехто, починаючи ще з Іринея (182–188 рр. н. е.) у праці «Проти єресей», книга 5, розд. 32.2, с. 559, та його учня Іпполіта (222–235/6 рр. н. е.) у «Трактаті про Христа та Антихриста», розділи 14–15, с. 207, припускали, що Єремія 8:16 та Повторення Закону 33:22 вказують на те, що Антихрист походитиме з племені Дана. Однак про Дан згадується у розподілі землі під час Тисячоліття в Єзекіїля 48:2.

Останньою можливістю є те, що саме плем’я Дана, на відміну від інших племен, вимерло.

Питання: Чому в Об’явленні 7:6–8 не згадується плем’я Ефрема, а натомість згадується Йосип?

Відповідь: Плем’я Ефраїма було залучене до язичницького поклоніння Богу (Книга Суддів 17 та Осія 4:17). Тому згадано Йосипа, а не плем’я, яке було синонімом Самарії.

Питання: Чому в Об’явленні 7:7 було включено плем’я Леві, адже левіти не мали жодної землі?

Відповідь: Їхнє включення означає, що це був не просто перелік за землями. Можливо, це було тому, що їхня роль як священиків і левітів завершилася з приходом Христа.

П: Хто є тією великою юрбою, про яку йдеться в Об’явленні 7:9-17?

Відповідь: Це інші віруючі, крім 144 000. В Об’явленні 7:14 сказано, що велика юрба — це ті, хто вийшов із великої скорботи. Вираз «випрали свої одежі й вибілили їх у крові Агнця» означає віруючих, яких вбили як мучеників за їхню віру.

Християни, вбиті під час гонінь Нерона, були великим натовпом, як свідчать Климент Римський та римський історик Тацит. Важливо зауважити, що у Об’явленні 7:9 великий натовп стоїть перед престолом Бога. Крім того, в Об’явленні 19:1 чітко сказано, що вони перебувають «на небі», на відміну від того, чого навчає «Сторожова вежа» (журнал «Сторожова вежа» від 1 лютого 1982 р., с. 26). У журналі «Сторожова вежа» від 1 березня 1985 р., с. 14, також розглядається погляд Свідків Єгови на велику юрбу.

Питання: Чому, на вашу думку, у Об’явленні 8:1 настала півгодинна тиша?

Відповідь: Спів у небі повністю припинився на півгодини, і Святе Письмо не пояснює, чому. Однак люди висунули п’ять теорій. Щоб розвинути наші здібності до розрізнення, ми спочатку розглянемо чотири з них, які не є правильною відповіддю, а потім п’яту, яка є найімовірнішою.

1. Не є відповіддю: початок Тисячоліття. Це мовчання лише на небі, а не на землі. Це зробило б сьому печатку приємним благословенням — Тисячоліттям, а не горем, як інші шість печаток.

2. Неправильна відповідь: коротка пауза в суді. Як і в першому тлумаченні, за цим варіантом сьома печатка спочатку виглядала б як приємне благословення.

3. Не правильна відповідь: пауза в одкровенні, даному Івану. Однак тут не сказано, що була тиша протягом півгодини; скоріше, у небі панувала тиша протягом півгодини. Згідно з цією точкою зору півгодинна тиша фактично втрачала б будь-який сенс.

4. Не правильна відповідь: пауза, щоб молитви Божого народу могли досягти престолу. Священику знадобилося приблизно півгодини, щоб здійснити жертвопринесення кадила. Однак молитви вже піднялися до престолу ще до цього.

5. Правильна відповідь: драматична пауза перед страшними судами, що мають настати. Це тиха повага, схожа на мовчання народу, коли Господь перебуває у Своєму святому храмі (Аввакум 2:20), перед судами, описаними в Аввакум 3:3-16. Софонія 1:7 також згадує про тишу безпосередньо перед днем Господнім та судами, описаними в Софонії 1:8, 15–18. Захарія 2:13 також говорить, що вся плоть має замовкнути, коли Бог пробуджується.

Вивчення «Одкровення» схоже на занурення в океан. Ви можете пройти по воді на пляжі 15 або 20 футів і зробити висновок, що весь океан досить рівний і мілкий. Потім він починає ставати глибшим, причому все швидше, аж поки ви не натрапите на обрив. «Одкровення» розпочалося з чудового образу, потім йшли досить знайомі обставини церковного життя, а потім поступово ставало дедалі глибше, але це все ще були лиха, з якими ми могли себе ототожнити, бо вже бачили подібні речі, хоч і в більш обмеженому масштабі. У сьомому розділі все стало глибшим, і півгодинна затримка — це майже пауза перед обривом. Відтепер відбуваються події, які зовсім не схожі на те, що людство бачило досі. Тож це наш останній шанс глибоко вдихнути повітря, перш ніж ми зануримося в глибину.

Питання: Чи є ангел у вірші Об’явлення 8:3 насправді Ісусом?

Відповідь: Нічого не вказує на те, що це так. У небі було багато ангелів, які виконували різні завдання, і немає жодних обґрунтованих підстав стверджувати, що це саме Ісус.

Питання: Чому в Об’явленні 8:5, 6:9-11 молитви святих повертаються на землю як Божий гнів?

Відповідь: Вони моляться не просто про гнів, а про Божу справедливість, і Божий гнів це здійснить.

Питання: У Об’явленні 8:7, що могло спричинити спалення третини рослинності на землі?

Відповідь: У природі це могло б спричинити падіння одного або кількох метеоритів, або ж, з вини людей, радіоактивні осади від достатньої кількості атомних вибухів. Або це могло бути щось надприродне, що не має жодних природних причин.

Питання: Що в Об’явленні 8:8-9 може бути великою палаючою горою?

Відповідь: У природі це могли б спричинити один або кілька метеоритів, або ж, з вини людей, радіоактивні осади від достатньої кількості атомних вибухів. Атомний вибух утворює грибоподібну хмару: вужчу основу внизу та пишну хмару нагорі. Пам’ятайте, що Іван лише записав те, що бачив і чув, і описав це мовою, яку розумів. Або це може бути щось надприродне, що взагалі не має природних причин. Море, що перетворилося на кров, може бути буквальною кров’ю, або, що більш імовірно, це мова зовнішнього вигляду.

Питання: Що ми взагалі знаємо про полин у Об’явленні 8:10-11?

Відповідь: Полин — це дуже гірка трава з жахливим смаком, яку корисно проковтнути, щоб позбутися кишкових паразитів. З полину виготовляють алкогольний напій, який називається абсент. Це один із небагатьох алкогольних напоїв, що був заборонений у Сполучених Штатах аж до 2007 року. Його заборонили, оскільки вважалося, що тривале вживання призводить до божевілля. Про полин згадується у Повторенні Закону 29:18; Приповістях 5:4; Єремії 9:15; 23:15; Плачі Єремії 3:15, 19; Амоса 5:7.

Питання: Чому в Об’явленні 8:10-11 палаючу зірку названо «полин» і як вона могла отруїти води?

Відповідь: Ми не знаємо, чим була ця зірка — чи то метеорит, чи радіоактивні ракети, чи викид із Сонця, який називають сонячною спалахом.

Найголовніше щодо сонячних спалахів: не перебувайте перед ними. Найбільший сонячний спалах, про який нам відомо, стався о 15:51 за центральним часом у понеділок, 2 квітня 2001 року. Він НЕ рухався у бік Землі, але рухався зі швидкістю 4,5 мільйона миль (7,2 мільйона км) на годину, і йому знадобилося лише близько 21 години, щоб подолати відстань у 93 мільйони миль. Друга за величиною спалах — « », що стався 6 березня 1989 року, — спричинив перебої в роботі деяких ліній електропередач у Канаді. І це незважаючи на те, що вона не влучила в Землю, а Земля має захист у вигляді нашого магнітного поля.

Яка ймовірність того, що сонячна спалах влучить у Землю? Радіус Землі становить 3959 миль, а відстань від Сонця — приблизно 93 мільйони миль. Якщо сонячний викид плазми покинув Сонце, простір настільки великий, що ймовірність того, що він випадково влучить у всю Землю або її частину, становить лише 1,4 × 10⁻⁸. Це дорівнює 0,000000014. Тож немає чого турбуватися — окрім Слова Божого. Бог каже, що щось, чи то сонячний спалах, чи щось інше, впаде на Землю, але наведені тут розрахунки показують, що це точно не буде випадковим збігом обставин.

Питання: Як у Об’явленні 8:12 небесні тіла могли випромінювати лише дві третини свого світла?

Відповідь: Найпростіше пояснення полягає в тому, що одну третину світла затримує пил або попіл.

Деякі християнські коментатори надто захопилися символічним тлумаченням. Дехто стверджував, що це було приховування світла істини (Лі, Скотт, Кідл), наприклад, духовна темрява ісламу (Лі) або падіння урядів на Заході (Скотт). Це згідно з книгою «Об’явлення 8–22: Екзегетичний коментар», с. 23. І це незважаючи на те, що в Середньовіччі більша частка населення світу вірила в те, що Христос є Богом, ніж у той час, коли було написано «Об’явлення». Тож за їхньою логікою сонце й місяць мали б стати яскравішими, а не темнішими. Як бачите, немає жодної надії зрозуміти «Об’явлення», зважаючи на таку велику кількість різноманітних і вигадливих символічних тлумачень. Найпростіше сказати, що темрява означає темряву.

Питання: У Об’явленні 8:13 йдеться про ангела чи про «орла/грифа»?

Відповідь: «Ангел» — це варіант рукопису, який зустрічається у вірменському тексті та в основному тексті (Textus Receptus). Іншим альтернативним грецьким словом є хижий птах, такий як орел або гриф. Це зустрічається у Синайському рукописі. Уривки з Об’явлення 8:2–9:12 не цитувалися жодним з донікейських авторів. Рукопис p115, написаний у середині–кінці III століття, цитує 119 віршів Об’явлення, включаючи Об’явлення 8:3–8, 11–13, і в ньому вживається слово «хижий птах».

Питання: Чи є труби в Об’явленні 8–9 лише «рекапітуляцією» семи печаток чи «узагальненням» сьомої печатки?

Відповідь: Зовсім ні. До речі, повторення стосується також труб у порівнянні з сімома чашами, але тут обговорюється лише співвідношення печаток і труб. Давайте порахуємо деталі в кожному з них, щоб отримати приблизний відсоток схожості.

Перші чотири труби впливають на землю та небо; останні три — на самих людей. Перші чотири печатки впливають на людей, а шоста — на небо.

Головним доказом рекапітуляції тут є лише те, що Об'явлення 6:12-17 має схожість із Матвія 24:29. Однак, окрім того, що Матвія 24:29 має певну схожість, де ж решта доказів на користь рекапітуляційної точки зору? З цього нам слід винести урок. Деякі вчення, що походять із певних семінарій, можуть бути сповнені нісенітниць. Якщо видатний професор говорить щось, не маючи жодних доказів, то це слід відкинути як дурницю.

Питання: На що схожі труби в 8–9 розділах Одкровення?

Відповідь: Вони подібні до інших частин Біблії.

Дехто вбачає подібність до деяких єгипетських казнь, хоча й у іншому порядку.

Питання: Як, згідно з Об’явл. 8:9, могли пролунати сім труб?

Відповідь: Всемогутній Бог може змінювати землю, навколишнє середовище та небеса так, як Він бажає, коли завгодно.

Питання: Що ми знаємо про безодню, або бездонну яму, з Об’явл. 9:1-2,11; 11:7; 17:8; 20:1,3?

Відповідь: Безодня — це ані Аїд, ані Пекло, ані Озеро Вогню. Ми не знаємо про неї багато, окрім того, що це місце, куди жоден демон не хоче потрапити. Вона відрізняється від Пекла або ж є іншою його частиною. Ми не знаємо, чи має вона якийсь зв’язок із прірвою, про яку йдеться в притчі про Лазаря та багатія в Луки 16:26. Ось що Біблія говорить про Безодню.

Лука 8:31 Демони благали Ісуса, щоб Він не наказав їм піти туди.

Об’явлення 9:1, 20:1 Подібно до Смерті та Аїду, Безодня має ключ, щоб замикати істот усередині.

Об’явлення 9:2 Безодня — це яма, заповнена димом.

Об’явлення 9:3 Особливі сарани, які мучили людей п’ять місяців, вийшли з Безодні.

Об’явлення9:11 : Цар сарани, ангел Безодні — це Абаддон (іврит), Аполліон (грецькою).

Об'явлення 11:7 Звір, що вбиває двох свідків, походить із Безодні.

Об'явлення 17:8 Звір, на якому сидить жінка, виходить із Безодні.

Об'явлення 20:2 Сатана буде замкнений у Безодні на 1 000 років. Цікаво, що Сатана не лише кинутий туди, а й скутий ланцюгами.

Об'явлення 20:3 Вона буде запечатана на 1 000 років.

Об'явлення 20:7 Безодня стане в'язницею для Сатани. (Хоча про муки там не згадується.)

Про це по-поетичному згадується мимохідь у Посланні до Римлян 10:7. Безодня — це місце, для якого потрібен ключ, як зазначено в Об’явленні 9:1-2; 20:1. Сатана буде ув’язнений там на тисячу років, як зазначено в Об’явленні 20:1-3. Можливо, це те саме місце, що й «зовнішня темрява» у Посланні Юди 6. «Зірка» не була зіркою чи метеоритом, а скоріше розумною істотою, «він».

Питання: Чи могла ця зірка в Об’явленні 9:1 бути Мухаммедом, як припускають деякі християни?

Відповідь: Ні, оскільки ці сарани не вбивають, а християни постраждали від завоювань Мухаммеда.

Питання: Що можуть означати ці сарани в Об’явленні 9:1-11?

Відповідь: Це не можуть бути звичайні сарани, а те, що Іван бачив як щось схоже на сарану. З бездонної ями піднявся дим, який затьмарив небо над землею, і з цього диму вилізли ці сарани — майже як виверження вулкана з глибин пекла. Серед можливих варіантів, які люди розглядали, — особливі тварини, інопланетяни, реактивні літаки, демони або лише демони, які були ув’язнені в бездонній ямі. Тож давайте розглянемо їхні характеристики і з’ясуємо, що видається більш імовірним.

Наслідки: Вони мали хвости, як у скорпіонів, щоб мучити людей. Вони не шкодять рослинності й не вбивають людей, а лише мучать їх протягом п’яти місяців. Звичайні та ядерні бомби шкодять рослинності й вбивають людей, тож це не вони.

Зовнішній вигляд: Вони були схожі на коней, за винятком того, що на їхніх головах були золоті корони, а обличчя — людські. У них було щось схоже на жіноче волосся та левові зуби. Вони були вкриті залізом (або сталлю).

Організація: Їх було багато, але всі вони перебували під владою царя — демона на ім’я Абаддон/Аполліон.

Питання: Чому в Об’явленні 9:2–10 сарани мучать людей протягом п’яти місяців?

Відповідь: У Святому Письмі про це не сказано, але звичайний сезон появи роїв сарани триває п’ять місяців — з травня по вересень.

Питання: Що означає у Об’явленні 9:6, що люди шукатимуть смерті, але не знайдуть її?

Відповідь: Це означає, що в цей час Бог не дозволить людям уникнути гніву шляхом смерті.

Питання: Хто такий Абаддон (на івриті) або Аполліон (на грецькій мові) у Об’явленні 9:11?

Відповідь: Абаддон означає «Руйнівник» або «Руйнування» на івриті. У деяких єврейських релігійних творах Абаддон був уособленням смерті (1QH 3.16, 19, 32; 1Q ap Genesis 12:17 [TDOT, 1:23]). В апокрифічному творі «1 Енох» 86:1 «зірка» (демон) впала з неба, а за нею — й інші.

Питання: Чому в Об’явленні 9:13 голос пролунав з-поміж чотирьох рогів жертовника?

Відповідь: Термін «роги» тут може означати «кути». У молитвах мучеників під жертовником (Об’явлення 6:9–11) йшлося про справедливість. Тож цей наказ, ймовірно, пов’язаний із їхніми молитвами.

Питання: У Об’явленні 9:13–21 та Ісаї 11:15–16, у чому полягає значення річки Євфрат?

Відповідь: Спочатку Євфрат був однією з чотирьох річок Едемського саду, як зазначено в Книзі Буття 2:14. Саме з цього напрямку часто нападали загарбники Ізраїлю, як описано в Єремії 2:18. Шумер, Вавилонія та Ассирія розташовувалися по обидва боки річки Євфрат. Елам, а пізніше й Персія, знаходилися на схід від неї. Натомість Єгипет, Греція та Рим — ні. Було випущено чотирьох ангелів, щоб вони скерували 200 мільйонів кінних воїнів на вбивство третини всього людства. Армія Іраку за часів Саддама Хусейна налічувала близько мільйона воїнів. Сумарна чисельність військ союзників та країн Осі під час Другої світової війни становила близько 70 мільйонів. Мао Цзедун, коли його запитали, яку чисельність має китайська армія, відповів, що якщо мобілізувати всіх резервістів, то вона становитиме близько 200 мільйонів. Див. статтю в журналі «Time» від 21 травня 1965 р., с. 35. Щоб будь-яка інша країна, крім Індії, змогла зібрати таку кількість військ, їй довелося б укласти союз з іншими країнами, можливо, на зразок великого мусульманського джихаду. На схід від Ірану, у Пакистані, Індії, Бангладеш, Китаї, Малайзії, Індонезії та східних колишніх радянських республіках, проживає понад 600 мільйонів мусульман.

Питання: Що в Об’явленні 9:16-17 мається на увазі під цим 200-мільйонним військом?

Відповідь: Звучить так, ніби це танки та/або гаубиці. Є щонайменше чотири можливості.

Можливо, це надприродні воїни (демони), які вбивають людей.

Більш імовірно — звичайні люди. У 1960-х роках голова Мао стверджував, що, мобілізувавши всі резерви, лише материковий Китай міг би виставити армію чисельністю 200 мільйонів вояків.

Роботи-воїни. Робот не обов’язково має виглядати як людина. Так само, як люди розробляють безпілотні автомобілі, робот може бути безпілотною артилерійською установкою або танком.

Поєднання вищезазначеного.

Питання: Що таке ця велика кількість вершників у Об’явленні 9:16-19? Чи можуть це бути танки та бронетехніка, літаки та вертольоти?

Відповідь: У «Одкровенні» насправді не сказано, що вони можуть літати, але й не виключається така можливість. Не обов’язково, щоб усі вони були одним і тим самим. Наприклад, це може бути механізована дивізія з танками, вантажівками, автомобілями та мотоциклами. До її складу також можуть входити роботи. Однак усе це — лише чисті спекуляції. Що це за сили — ще належить з’ясувати.

Питання: У «Rev 9:16 –17» — як на цій землі могла з’явитися армія з 200 мільйонів вершників?

Відповідь: Це не були стародавні війська, і вони їхали не на звичайних конях. Пам’ятайте, що Іван сказав, що писав те, що бачив і чув. Тож він використовував свою мову, щоб описати те, що бачив. Іван назвав цих коней такими, з пащ яких виходив дим і вогонь (вихлопні труби?). Локомотиви називали «залізними конями», а автомобілі спочатку вважалися механічними конями. Тож це можуть бути «коні» з книги « », хоча й механізовані, а не біологічні. Кольори схожі на кольори багатьох прапорів, які мають червоний, синій та жовтий кольори.

Питання: Що означають слова, якими в Об’явленні 9:21 та 18:23 позначено ці гріхи?

Відповідь: Грецьке слово, що означає «отруєння» / «чаклунство», — pharmakon — є джерелом англійського слова «pharmacy» (аптека). Воно може означати ліки загалом, як корисні, так і отруйні. Однак у цьому контексті це, очевидно, не були корисні ліки. Чи може це стосуватися саме отруєння людей, торгівлі наркотиками чи чогось іншого? Це питання залишається відкритим. Грецьке слово, що позначає тут сексуальну розпусту, «порнея», стосується не лише блуду, а й усієї сексуальної розпусти.

Питання: Хто цей могутній ангел у Об’явленні 10:1?

Відповідь: Писання не вказує, чи це один із двох ангелів (Гавриїл і Михаїл), імена яких нам відомі, чи один із тих десять тисяч на десять тисяч ангелів, імена яких нам не названо. Однак це не Христос, що з’являється як ангел, з двох причин.

1) У грецькій мові є два слова, що означають «інший»: перше — «інший, відмінного роду», а друге — «інший, того самого роду». Саме друге слово вжито тут.

2) У Об’явленні 10:5-6 ангел піднімає свою праву руку і присягає Богом. Ангел присягнув кимось більшим за себе, а Бог не може присягатися кимось більшим за Себе, згідно з Посланням до Євреїв 6:13, тож це не Христос.

Питання: Чому в Об’явленні 10:4 Бог «дражнив» нас, повідомивши Івану слова семи громів, але при цьому наказав Івану не записувати їх?

Відповідь: Це найяскравіше нагадування про важливий момент, який часто натякається в книзі Об’явлення. Бог ще не сказав нам усього. Ми не зможемо чітко з’єднати всі деталі, доки ці події не відбудуться. Бог дає дуже схоже нагадування в книзі Даниїла 12:9.

Питання: Що ви робите, або що вам слід робити, коли, як ви відчуваєте, Бог не відкриває вам чогось, що може бути дуже важливим (Об’явл. 10:4)?

Відповідь: Ми повинні мати віру в те, що Бог відкриє нам те, що нам потрібно знати, водночас розуміючи, що Бог може приховувати від нас те, чого нам не потрібно знати, або те, що нам не корисно знати. Одного разу пастор та його дружина розповіли деяким членам своєї церкви, що вони молилися про те, щоб, коли вони помруть, то померли разом. Багато років по тому вони обоє загинули вночі в автокатастрофі. Уявіть, якби того дня їм сказали, що вони обоє повернуться додому тієї ночі, але не до свого земного дому. Уявіть, який стрес і зайве занепокоєння вони б відчули. Або, найімовірніше, вони нічого такого не відчували, бо їм не сказали, що вони загинуть того вечора. Ми повинні завзято прагнути дізнатися все, чого Бог хоче, щоб ми дізналися. Але нам не слід витрачати час на те, щоб дізнаватися те, чого Бог не хоче, щоб ми знали.

Питання: Яке значення має те, що ангел піднімає праву руку й присягає (Об’явл. 10:5 та Дан. 12:7)?

Відповідь: Деякі пророцтва є умовними. Якщо люди покаються, то лихо не станеться тощо. Однак ця клятва вказує на те, що в цьому пророцтві немає нічого умовного.

Питання: Що цікавого у цій фразі наприкінці Об’явлення 10:6 і далі?

Відповідь: «Більше не буде затримки» вказує на те, що тепер події справді ось-ось почнуться. Ця грецька ідіома означає «Більше не буде затримки», але буквально вона означає «Більше не буде часу».

Питання: У Об’явленні 10:7 — чи це Гавриїл сурмить у ріг?

Відповідь: Біблія ніде не вказує, хто сурмить у ріг, — лише що це ангел. Світська пісня «The Eyes of Texas» (Очі Техасу), мабуть, є джерелом думки, що Гавриїл сурмить у ріг.

Питання: Чи є «маленька книжка» у Об’явленні 10:8-9 насправді книгою «Божественна наука» Мері Бейкер Едді з секти «Християнська наука», як стверджується у праці «Наука і здоров’я» (с. 558–559)?

Відповідь: Ні, хоча деякі люди можуть побачити подібність, оскільки від неї у Івана знудило. Хоча це й не було задумано, виникає спокуса пов’язати цю книгу з культами, вчення яких здається солодким, але призводить до гіркого результату.

Однак культи не є головною темою цього уривка. Тут йдеться про майбутній Божий суд, який спочатку здавався Івану приємним, але потім, після роздумів, виявився не дуже приємним.

Питання: Яке значення має в Об’явленні 10:9-10 те, що Іван з’їв книгу, яка була солодкою в його роті, але гіркою в шлунку?

В: Єзекіїлю також було наказано з’їсти сувій у видінні, описаному в Єзекіїля 3:1-3. У його випадку сувій також мав солодкий смак, як мед, хоча був сповнений скорботи, плачу та горе. Деякі речі звучать приємно й солодко, коли ти вперше про них дізнаєшся, але, якщо задуматися, вони можуть мати гіркий присмак. Деякі речі, які чув Іван, звучали чудово, але він усвідомив, що спочатку світ переживе жахливі події.

П: Чи є Об’явлення 11:1-19 переважно буквальним чи переважно символічним?

Відповідь: Це буквальний текст. Тим, хто стверджує, що він здебільшого символічний, важко визначитися з тим, що саме означає ця символіка. Якщо б Бог дав щось як символ, якого ніхто не зрозумів, то послання не було б передане. Найпростіше — просто сприймати цю главу буквально, як це робили перші християни щодо двох свідків.

Питання: Яке значення має те, що в Об’явленні 11:1 Іван вимірює Храм Божий?

Відповідь: Власники майна вимірюють те, що їм належить, але не вимірюють те, що їм не належить. Це також означає, що це справжній, реальний храм із фізичними розмірами. Реальні розміри також використовуються в книзі Єзекіїля 40:3–48:35. Немає сенсу тлумачити це як метафору.

Питання: Що в Об’явленні 11:2 означає «топтати»?

Відповідь: Пам’ятайте, що Антихрист встановить ідола в храмі і там йому будуть поклонятися. Отже, сюди приходитимуть люди, які не поклоняються істинному Богу.

Зверніть увагу, що тут сказано «топтати», а не «знищити». Але це натякає на те, що не повинно відбуватися, і на те, що люди йдуть туди, куди не повинні. Дві точки зору щодо «топтання» — це переслідування та відступництво. Я також запропоную третю точку зору, яка є чимось середнім між першими двома.

Переслідування, оскільки віруючі не хочуть, щоб вони там були, а вони все одно там перебувають. На думку спадають мідіаніти з Книги Суддів, які приходили під час жнив і забирали врожай. Однак тут немає згадки про мучеництво чи страждання євреїв. Термін «топтання» ніде більше в Біблії не вживається у значенні переслідування.

Відступництво — тому що храм оскверняють ті, хто не має права там перебувати. Ті, хто зневажає, не бачать нічого незвичайного, не усвідомлюючи, що їм не місце там, серед Божого народу.

Контекстуальний синкретизм: люди будуть заявляти, що вони мусульмани чи індуїсти, які вірять, що Мухаммед, Коран чи індуїстські писання походять від істинного Бога, але водночас стверджуватимуть, що вони також слідують за Ісусом як Месією. Ці люди вважають, що мають право перебувати там, хоча в очах Бога це не так, і вони мають силу займати це місце, не зустрічаючи опору.

Питання: Що в Об’явленні 11:2 означає «святе місто», яке буде топтане протягом 42 місяців?

Відповідь: Це не минуле єврейське місто Єрусалим, яке вже було зруйноване. Це не майбутній небесний Єрусалим, оскільки в ньому немає храму, і його ніколи не будуть топтати. Натомість це відновлене місто Єрусалим, яке існує в кінці часів.

Питання: Чи може в Об’явленні 11:2 те, що Єрусалим топчуть протягом 42 місяців, означати час між хіджрою Мухаммеда та одкровенням Баба в 1260 році за хіджрою (1844 рік н. е.), як вчать бахаї у книзі «Деякі відповіді на запитання» (с. 46–47)?

Відповідь: Ні. Абдул-Баха стверджує, що, оскільки день [нібито] завжди дорівнює року, це становить 1 260 років. Але замисліться над цим: якби «день» тут справді означав день, як би Бог міг повідомити про це так, щоб люди це прийняли? Ні, немає жодних підстав сумніватися, що «дні» тут означають саме дні.

Крім того, якби 42 місяці були періодом, коли язичники топтали святе місто, то таке тлумачення означало б, що перебування Мухаммеда в Медині, а також пізніше — в Мецці, входило в той час, коли святе місто топтали.

Насправді Об’явлення 11:2 стосується тієї самої теми, що й Даниїл 12:6.

Питання: Яке значення мають три з половиною роки в Об’явленні 11:2?

Відповідь: Це ті самі три з половиною роки, про які згадується як про останню половину періоду в Даниїла 9:27. Це будуть роки по 360 днів.

Питання: Чи можуть двоє свідків у Об’явленні 11:3–12 бути Мухаммедом та Алі, як стверджують бахаї у книзі «Деякі відповіді на запитання» (Some Answered Questions), с. 43–61?

Відповідь: Ні, з одинадцяти наведених нижче причин.

1. В Об’явленні 11:3 сказано, що вони пророкуватимуть 1 260 днів. Мухаммед зробив дуже мало пророцтв, а Алі ніколи не вважався пророком серед ортодоксальних мусульман.

2. В Об’явленні 11:5 сказано, що якщо хтось спробує заподіяти їм шкоду, вогонь поглине їхніх ворогів. Мухаммеда отруїли (але він ледь вижив), а Алі був убитий мусульманином. Справа Алі зазнала поразки від Муавії, а його син Хусейн був убитий. Він не поглинув своїх ворогів; навпаки, його вбили саме вони.

3. Об’явлення 11:6 Двоє пророків можуть закрити небо, щоб не йшов дощ. Мухаммед ніколи не стверджував, що може це зробити, як і Алі.

4. Об’явлення 11:6 Мухаммед та Алі не перетворювали води на кров, оскільки майже всі люди, яких вони обезголовлювали, спалювали чи вбивали іншим чином, не перебували біля річок. Якщо якийсь мусульманин-салафіст стверджуватиме, що вони перетворили річки на кров, це не враховується, бо в Об’явленні 11:6 сказано, що вони перетворювали води на кров.

5. Об’явлення 11:7-8 Мухаммед не загинув насильницькою смертю, і в обох випадках їхні тіла не виставляли на принизливий публічний огляд.

6. Об’явлення 11:8: їхні тіла не були виставлені на вулиці великого міста. Насправді, відносно небагато людей бачили, як помер Алі.

7. Об’явлення 11:9 Не всі дивилися на їхні мертві тіла та відмовлялися їх поховати. Зокрема, Мухаммеда його послідовники поховали досить швидко.

8. Об’явлення 11:10 Хто роздавав численні дари, коли було вбито Мухаммеда та Алі?

9. Об’явлення 11:11 Існує невелика мусульманська секта під назвою «Мухаммадія», яка стверджує, що Мухаммед ніколи не помер. «Сабаїя» — це невелика мусульманська секта, яка стверджує, що Алі ніколи не помер. За винятком цих невеликих груп, мусульмани не мають жодних підстав стверджувати, що Мухаммед чи Алі були воскрешені.

10. Об’явлення 11:12 Мусульмани ніколи не кажуть, що Мухаммед та Алі піднялися на небо на хмарі. (Хоча «Мухаммадія» та «Саба’ія» можуть з цим не погодитися.)

11. Об’явлення 11:13 Не було сильного землетрусу, коли Мухаммед чи Алі покинули землю у неіснуючій хмарі.

Справа не в тому, чи можна деякі з цих причин пояснити алегорично. Справа в тому, що якщо хоча б одну з цих причин неможливо пояснити алегорично, то пророцтво не стосується їх.

Питання: Хто є тими двома свідками в Об’явленні 11:3-12?

Відповідь: Існує п’ять точок зору, але останні дві є вкрай малоймовірними.

І Ілля, і Мойсей творили подібні чудеса. Ілля молився про відсутність дощу протягом трьох з половиною років (1 Цар. 17:1, 7; 18:1; Як. 5:17) і був піднятий на Небо (2 Цар. 2:11). Мойсей перетворив воду на кров (Вихід 7:17-21; 9:14; 11:10; 1 Самуїла 4:8), а тіло Мойсея було поховане Богом, і його тіло так і не було знайдено (Второзаконня 34:6; Юда 9). Крім того, ці двоє з’явилися Ісусу під час Його першого приходу на Преображенні.

Енох та Ілля: вони обоє ще не зазнали смерті. Тертуліан (198–220 рр. н. е.) у праці «Трактат про душу», розд. 50, с. 227–228, дотримувався цієї думки.

Двоє осіб, які ще не народилися.

(не відповідь) Дві групи людей, хоча це дуже малоймовірне припущення.

(не відповідь) Два принципи, такі як Закон і Пророки. Жоден із ранньохристиянських авторів ніколи не думав про це.

Питання: У Об’явленні 11:3-12 чи пророкують двоє свідків у першій половині сімдесятого тижня Даниїла, чи в другій?

Відповідь: Хоча в Писанні про це прямо не сказано, згадується, що це відбувається після того, як язичники будуть топтати місто протягом 42 місяців. Це вказує на те, що це відбуватиметься протягом останньої половини сімдесятого тижня Даниїла.

Питання: Яке значення має обмін подарунками, про який йдеться в Об’явленні 11:10?

Відповідь: Є щонайменше три можливості.

1. Це може бути одноразовий обмін подарунками з нагоди вбивства свідків.

2. Це може бути абсолютно нове свято, започатковане владою того часу, щоб відсвяткувати смерть двох свідків.

3. Це могло просто збігтися з існуючим святом, під час якого люди обмінюються подарунками. Три свята, під час яких люди обмінюються подарунками:

Різдво: Більшість християн обмінюються подарунками 25 грудня, але деякі православні роблять це 7 січня.

Дівалі (Divali/Diwali/Deepawali/Deepavali) — це п’ятиденне індуїстське свято світла, яке має дещо різні значення на півночі та півдні Індії. Зазвичай воно припадає на період від другої половини жовтня до першої половини листопада.

Ід аль-Адха в ісламі — це свято, під час якого люди обмінюються подарунками, щоб відсвяткувати те, що Авраам майже приніс у жертву свого сина. «Ід» означає «свято» арабською мовою і є також останнім днем паломництва Хадж. Це може припадати на січень.

Питання: Чи справдилося пророцтво з Об’явлення 11:12–13 через землетрус у Ширазі, коли було страчено Баба, як вчать бахаї у книзі «Деякі відповіді на запитання» (Some Answered Questions), с. 55–56?

Відповідь: Ні. По-перше, я не бачив жодних доказів того, що в цей час у Ширазі стався землетрус. По-друге, якщо бахаї хочуть, щоб Об’явлення 11 стосувалося Мухаммеда та Алі ( ), а потім переключають тему на Баба в Об’явленні 11:12–13, вони не можуть мати все й одразу. Землетрус стався після того, як двоє свідків знову ожили. Мухаммед та Алі жили приблизно у 632 році н. е., Баб з’явився приблизно у 1844 році н. е., і 1200 років — це не «відразу після». Або Баб був одним із двох свідків, або ні. Якщо ні, то виривати цей вірш із контексту й стверджувати, що він стосується Баба, — це надмірне тлумачення Біблії.

Питання: У Об’явленні 11:13, яке місто є тим великим містом?

Відповідь: Це майже напевно Єрусалим, де був розп’ятий наш Господь. Однак деякі вважають, що це може бути не географічне розташування лише одного міста, а всіх міст, які протягом століть протистояли Господу.

Питання: У Об’явленні 11:14–15 чи є Мухаммед першим горем, а Баб — другим горем, як зазначено у книзі «Деякі відповіді на питання» (Some Answered Questions), с. 56–57?

Відповідь: Бахаї можуть стверджувати, що Мухаммед є першим горем, якщо вони цього бажають, але я не думаю, що вони хотіли б так стверджувати, якби прочитали, чим насправді було перше горе. Перше горе, п’ята труба, докладно описане в Об’явленні 9:1–12. Пекельні сарани з безодні жалять невіруючих на землі. Вони мучать їх протягом п’яти місяців. Це буде настільки болісно, що люди захочуть померти, але смерть ухилятиметься від них.

Друге горе, шоста труба, — це коли чотири ангели біля річки Євфрат випустять 200 000 000 вершників, щоб вбити 1/3 людства. Чи справді бахаї хочуть сказати, що Баб випустив сили, які вбили 1/3 людства?

Питання: Чи є ангел з Об’явлення 11:15 тим самим ангелом, що й у Об’явленні 10:1–10?

Відповідь: Ймовірно, ні, оскільки сьомий ангел у Об’явленні 11:15 мав трубу. Пам’ятайте, що у Бога є щонайменше міріади міріад (10 000 на 10 000) ангелів, і Бог мав з чого вибирати.

Питання: Чи виступає Бог у Об’явленні 11:18 і далі проти всіх, хто забруднює навколишнє середовище?

В: Ні. Уявіть на мить, що будь-яке забруднення є гріхом. Оскільки використання електроенергії призводить до її вироблення, а у більшості випадків виробництво електроенергії спричиняє забруднення, то будь-яке використання електроенергії було б гріхом. Ви коли-небудь користуєтеся обігрівачем? Будь-яке керування або їзда на автомобілях, моторних човнах чи транспортних засобах, що працюють на паливі, було б гріхом. Однак навіть коні в місті забруднюють довкілля, якщо тільки ви не навчите коня ходити в туалет, і вони виділяють метан в атмосферу. Коли ви бронюєте квиток на літак, замість того, щоб летіти на DC-10 чи 747, обов’язково скажіть, що хочете літати на планері!

Ми не можемо серйозно відповісти на це питання, доки не з’ясуємо, що таке гріх. Гріх — це промах, коли ваше серце, слова чи вчинки не відповідають тому, чого бажає від вас Бог.

Деякі види забруднення не є гріхом. Наприклад, розпалювання вогню для жертвоприношень у вигляді цілопалень не було гріхом, і загалом забруднення, наслідки якого можна усунути протягом розумного періоду часу, не є гріхом. Наприклад, я не переймаюся тим, що кидаю хліб на землю, особливо коли годую білок. Проте я не кидатиму на землю папір чи бляшанки, бо вони не зникнуть швидко. Я, звичайно, не залишатиму на землі шматки повітряних кульок, оскільки тварини можуть їх проковтнути й задихнутися.

Підсумовуючи, християни повинні прагнути зменшити будь-яке забруднення, особливо найсерйозніші його види. Однак християни мають бути й розсудливими.

Питання: Чому в Об’явленні 11:18 і далі Бог знищує тих, хто руйнує землю, адже Він сам теж її руйнує?

Відповідь: Уся земля належить Господу (Псалом 24:1), і хто ми такі, щоб вказувати Богові, що робити з Його власним майном? Бог призначив час для кожної матеріальної речі, і Бог може знищити Свої речі у Свій час; це не наша прерогатива. Проте Бог доручив людству завдання — панувати над землею (Бут. 1:26, 28) та доглядати за Едемським садом (Бут. 2:15). Але замість того, щоб дбати про землю для майбутніх поколінь, люди експлуатували її заради власної вигоди, залишаючи її частини зруйнованими та отруйними для тих, хто прийде після них.

Питання: Чи повинні християни, згідно з Об’явленням 11:18 і далі, виступати за захист навколишнього середовища?

Відповідь: Так, хоча слід усвідомлювати, що люди важливіші за тварин, і не вдаватися до крайніх, дивних заходів. Ще від часів Адама ми певною мірою є доглядачами планети, на якій живемо. Хоча ми не знаємо, як довго будемо тут, поки ми тут, ми не повинні руйнувати чи отруювати її для себе та наших майбутніх нащадків.

На сайтіFebruary 8, 2006 85 лідерів євангелічних церков, серед яких Рік Уоррен, розмістили повносторінкову рекламу в газеті «Нью-Йорк Таймс», в якій закликали до активніших дій для зупинки глобального потепління. Згідно зі статтею Алана Елснера на сайтіFebruary 9, 2006 у Reuters, опитування показало, що 63% євангелістів вважають, що США повинні вирішувати проблему глобального потепління, а половина заявила, що США повинні діяти навіть за умови високих економічних витрат.

З того часу стало зрозуміло, що це явище слід правильно називати глобальною зміною клімату, а не глобальним потеплінням. Середні температури в полярних регіонах підвищуються, але в помірних регіонах — не настільки. Льодовики тануть, Гренландія зменшується в розмірах, але в помірних регіонах досі холодніше, ніж було в 1200 році н. е., коли вікінги вирощували ячмінь у Гренландії. Прекрасні коралові рифи повільно розчиняються через підвищення кислотності океану. Тож давайте намагатимемося не бути найбільшими забруднювачами довкілля, але й не втрачатимемо здорового глузду.

Питання: У Об’явленні 11:19, 15:5 — чи це той самий Ковчег Завіту зі Старого Завіту, і чому він з’являється саме тут?

Відповідь: Можливо. Ми не знаємо, що сталося з ковчегом, коли вавилоняни зруйнували храм. З іншого боку, ковчег зі Старого Завіту міг бути копією, а цей ковчег — оригіналом, що знаходиться на Небі. Мойсею було сказано, як виготовити все за зразком ( ), який він побачив на горі Синай, а в Посланні до Євреїв 8:5 згадується, що для Мойсея було важливо виготовити все за зразком, який він побачив на горі.

Коли ви бачите ковчег тут, ви думаєте про безперервність Божого плану. Ізраїльтяни покинули Єгипет приблизно 1445 року до н. е., і відтоді аж до великої скорботи та до Неба ковчег перебуває там. 10-й і 11-й розділи Одкровення є досить тривожними, але 11:19 показує, що Божий план — це незмінна величина, на яку ми можемо покладатися.

У нашому житті з нами теж можуть траплятися досить тривожні події. Але ми можемо бути впевнені, що, незважаючи на наші негаразди, це враховано в Божому плані та в Божому задумі щодо нас.

Питання: Чи є в 12-му розділі Одкровення якісь подібності до язичницьких легенд?

Відповідь: Є кілька легенд, які мають певні подібності.

Згідно з грецькою міфологією, змій Пітон переслідував богиню Лето, коли вона мала народити бога Аполлона, щоб з’їсти його. Острів Делос дав їм притулок, і через чотири дні після народження Аполлон вбив Пітона. У «Одкровенні» ж немає жодних згадок про те, що немовля Ісус вбило Сатану. Міфи з певними подібностями існували також у єгипетських та вавилонських легендах.

У римській історії близько 83 року н. е., коли помер десятирічний син імператора Доміціана та його дружини Доміції Лонгіни, були викарбувані монети із зображенням Доміції як «Матері Божественного Цезаря». На іншій монеті зображено хлопчика, який грається з сімома зірками (ймовірно, сімома відомими на той час планетами).

Питання: У Об’явленні 12:1, 5 хто є жінкою, а хто — дитиною?

Відповідь: Святе Письмо прямо цього не вказує. Ось три варіанти, які варто розглянути, та дванадцять підказок. Після кожної підказки наведено, можливо, відповідні вірші. Потім ми розглянемо найімовірнішу відповідь.

1. Марія та Ісус. Але якщо це була лише Марія, то хто ж тоді решта дітей Марії, згаданих в Об’явленні 12:17?

2. Віруючі Старого Завіту та віруючі Нового Завіту. У 2 Івана 1,5 Іван пише до благочестивої жінки та її нащадків.

3. Віруючі в новозавітній церкві та віруючі після піднесення.

Дванадцять підказок:

Об'явлення 12:1 — Сонце, місяць під її ногами та вінець із 12 зірок. (Буття 37:9-10) (12 зірок означають Ізраїль)

Об'явлення 12:2 — Вагітна жінка, яка ось-ось має народити.

Об'явлення 12:4 — Сатана, який збирається вбити дитину. (Матвія 2:16-18)

Об'явлення 12:5 — Син буде правити народами залізним жезлом. (Псалом 2:9 та Об'явлення 2:26-28)

Об'явлення 12:5 — Дитина піднесена/забрана до Божого престолу. (Вознесіння? Піднесення?)

Об'явлення 12:6 — Жінку захищають у пустелі. (Вихід 19:4; Повторення Закону 32:11. Ізраїль, Марія/Йосип/Ісус у пустелі? Майбутнє?)

Об'явлення 12:13 — Сатана переслідував жінку на землі.

Об'явлення12:15 — Намагався втопити жінку водою.

Об'явлення12:16 — Земля розступилася і поглинула воду. (звучить як Червоне море, а НЕ Марія/Ісус. Чи може це бути в майбутньому?)

Об'явлення12:17 — У жінки були й інші нащадки — ті, хто слухається Бога. (Цю підказку важко узгодити з тим, що дитиною є віруючі після вознесіння.)

Об'явлення12:17 — Дракон розлютився на жінку.

Об'явлення12:17 — Дракон пішов воювати проти інших нащадків жінки. (Це не ізраїльтяни.)

Відповідь: Об’явлення 12:1,5 не стосується жодної окремої історичної події минулого, оскільки жодна подія не відповідає всім деталям. Натомість Об’явлення 12:1,5 є своєчасним нагадуванням про повторювану космічну тему: мати та дитина втечуть від дракона. З віруючих Старого Завіту походила церква, а від однієї єврейської віруючої, Марії, походив Ісус. Найбільш влучно, з минулого свідчення церкви походитимуть ті, хто повірить під час великої скорботи.

Питання: Чи може жінка в Об’явленні 12:1 символізувати тілесне вознесіння Марії на Небо?

Відповідь: Ні, бо незалежно від того, чи зображено тут Марію, чи ні, ця жінка ніколи не піднялася на Небо. У Об’явленні 12:5 саме Дитя було підхоплене на Небо, а не мати.

Хоча це питання не є головним, протягом історії існувала тенденція помилково брати атрибути та поклоніння, призначені для Христа, і застосовувати їх до Марії. У нас є лише один Спаситель і Посередник, і це Ісус, а не Марія.

Питання: Чи є жінка в Об’явленні 12:1 Законом Божим за часів Мухаммеда, а хлопчик — новим Законом Божим за часів Бахаулли, як вчать бахаї у книзі «Деякі відповіді на питання» (Some Answered Questions), с. 67–72?

Відповідь: Ні. Бахаї, так само як і мусульмани, сьогодні не визнають авторитету Христа, про якого йдеться в Об’явленні 12:10, оскільки вважають, що Його слова були спотворені. Вони не перемагають звіра кров’ю Агнця, як це описано в Об’явленні 12:11. Якби ж вони тільки зрозуміли важливість крові Агнця!

Питання: Чи був величезний червоний дракон у Об’явленні 12:3 злою династією Омейядів (Абу Бакр, Умар, Усман, Муавія тощо), яка мала сім володінь: Рим навколо Дамаска, Персію, Аравію, Єгипет, Африку, Іспанію та турків Трансоксанії, як вчать бахаї у книзі «Деякі відповіді на запитання» (Some Answered Questions), с. 69–70?

Відповідь: Ні. Вони стверджують, що десять голів — це десять воєначальників: починаючи з Абу Суф’яна і закінчуючи Марваном. Вони також визнають, що таких осіб більше десяти, але оскільки є два Муавії, три Язіди, два Валіді та два Марвани, то якщо рахувати імена без повторень, їх виходить саме десять!

Насправді дракон — це сатана, бо в «Одкровенні» 12:10 дракона названо «обвинувачем наших братів». Дракон переслідує Христа та християн, бо «Одкровення» 12:10 говорить про владу Божого Христа. Зверніть увагу, що Бог опікувався жінкою протягом 1 260 днів. То як же про неї могли дбати, якщо Омейяди топтали святилище протягом 1 260 днів?

Питання: Хто є цим драконом у Об’явленні 12:3?

Відповідь: У «Одкровенні» прямо сказано, що це сатана (12:9 та 20:2).

Питання: У Об’явленні 12:4, яке значення має те, що третина зірок впала з неба?

Відповідь: Більшість християн тлумачать це як одну третину ангелів у Небі. Вони залишили свої місця, щоб піти за Сатаною, впасти й стати демонами. У книзі Йова 38:7 Бог також називає ангелів зірками.

Питання: Чи є пустеля, про яку йдеться в Об’явленні 12:6, фізичним місцем?

Відповідь: Хоча це можливо, але не обов’язково. Щодо пустелі слід врахувати два моменти.

1. Для євреїв пустеля була не стільки сухим і непривітним місцем, скільки просторим і тихим місцем, де можна було знайти притулок.

2. У Об’явленні 12:6 жінка втекла в пустелю, щоб Бог про неї подбав.

Питання: Що ми знаємо про Михаїла з Об’явлення 12:7, Даниїла 10:13, 21; 12:1 та Юди 9?

Відповідь: Михаїл — це архангел у Небі. Він також згадується в Даниїла 12:1 та Юди 9 як ангел, який бореться та протистоїть дияволу.

На відміну від того, чого навчають Свідки Єгови, Михаїл не міг бути Христом, оскільки:

1. Ми не повинні поклонятися ангелам (Кол.2:18 ; Об’явл. 22:8,9), а Михаїл є ангелом.

2. Ми не повинні поклонятися створеним істотам (Римлянам 1:25), а Михаїл є створеною істотою, оскільки він — ангел.

У Даниїла 12:1 згадується, що Михаїл — це князь, який підтримує дітей Ізраїлю. У Даниїла 10:13,21 згадується, що князь [ангел] Михаїл допомагав іншому ангелу проти князя [демона] Персії.

Питання: У Об’явленні 12:7, коли відбулася або відбудеться ця війна?

В: Це могла бути подія, що вже відбулася, або подія, яка ще має відбутися. Якщо це була подія минулого, то, ймовірно, вона сталася до спокуси в Едемському саду. Якщо ж це подія майбутнього, то вираз «у нього залишилося небагато часу» вказує на період, що безпосередньо передує великій скорботі.

П: У Об’явленні 12:7, оскільки Небо є досконалим, чому ж у Небі спалахнула війна?

В: Дивіться попереднє запитання щодо того, коли ця війна відбулася/відбудеться. У відповіді слід врахувати два моменти.

1. Там не сказано, що сатана та його ангели увійшли до Небес після свого падіння. Швидше за все, вони перебували в Небесах, коли впали, і тут йдеться про те, як їх вигнали з Небес.

2. Існують різні небеса, і не вказано, наскільки близько до Божого престолу вони перебували, коли це сталося.

Питання: У Об’явленні 12:7–12 про які конфлікти між ангелами йдеться в Біблії?

Відповідь: Усі зафіксовані конфлікти між ангелами та дияволом пов’язані з Михаїлом.

Юда 8-9: Михаїл боровся з дияволом, сперечаючись щодо тіла Мойсея.

У книзі Даниїла 10:12-14 Гавриїл зіткнувся з опором і затримався з передачею послання Даниїлу, оскільки йому протистояв князь Персії. Але прийшов Михаїл і допоміг Гавриїлу.

Об'явлення 12:7-12 Михаїл та його ангели воювали проти дракона та його ангелів.

Даниїл 12:1-5 У кінці часів повстане Михаїл, який захищає Божий народ.

Питання: Чи міг Михаїл у Об’явленні 12:7-9 бути тим ангелом, що впав?

Відповідь: Ні. Спочатку кілька зауважень щодо християнських спекуляцій, а потім — відповідь.

Християнські міркування: «Одкровення» — одна з найцікавіших книг Біблії для міркувань. Але ми повинні розуміти, що деякі міркування — це не більше ніж спокуса. Я неодноразово викладав цю книгу і дотримуюся двох принципів.

Я обов’язково зазначаю, що мої міркування не є Словом Божим, щоб не порушувати 1 Коринтян 4:6.

Крім того, Бог говорить у книзі «Одкровення» настільки багато (мені потрібно щонайменше чверть години, щоб її прочитати), що я відчував би провину, витрачаючи багато часу на те, чого «Одкровення» не говорить, на шкоду викладанню всього того, що «Одкровення» дійсно говорить.

Відповідь: Це ніяк не може бути Михаїл. Михаїл та його ангели воювали проти дракона та його ангелів. Коли «вони» втратили своє місце на небі, під «ними» мається на увазі дракон та його ангели. У 9-му вірші абсолютно ясно сказано, що саме дракон, якого також називають дияволом або сатаною, був скинутий на землю. Про падіння сатани також йдеться в книзі Єзекіїля 28:11-17 та Ісаї 14:12-15.

Ось усі інші уривки про Михаїла в Біблії.

Дан. 10:13, 21 Михаїл, князь [ангел], допоміг одному з Божих ангелів у боротьбі проти князя [демона] Персії

Дан. 12:1 Михайло, великий князь [ангел], що захищає Божий народ, повстане.

Юда 9: Міхаїл СПЕРЕЧАВСЯ з дияволом щодо тіла Мойсея

Об'явлення 12:7 Михаїл та його ангели ВОЮВАЛИ проти дракона та його ангелів.

Інших віршів, де згадується ім’я Михаїла, немає.

У ранній церкві Іполит (222–235/6 рр. н. е.) у своєму коментарі (с. 182, 190) розглядає Даниїла 10:13–21. На с. 190 сказано: «“І ось, Михаїл”. Хто ж такий Михаїл, як не ангел, призначений для народу? Як (Бог) каже Мойсею: “Я не піду з тобою дорогою, бо народ цей твердошиїй; але мій ангел піде з тобою”». Отже, Іполіт вчив, що Михаїл був із ізраїльтянами, допомагаючи їм після Виходу.

У книзі 3, розділі 3 «Пастиря Герми» (с. 40) (бл. 115–155 рр. н. е.) також згадується «великий і славний ангел Михаїл», який мав владу над цим народом і дав їм Закон. Отже, ранньохристиянський твір «Пастир Герми» також говорить про Михаїла лише позитивно.

ЄДИНОЮ розкритою в Біблії роллю Михаїла є захист від демонів, суперечки та боротьба. Хоча диявол, можливо, ненавидить Михаїла, ми радіємо за цього слугу Всевишнього Бога. Доказів існування занепалого ангела на ім’я «Михаїл» не більше, ніж доказів існування занепалого ангела на ім’я «Алекс».

А тепер припустимо, що ви вважаєте, ніби отримали від Бога особливе вчення, якого ніхто за 2000 років існування християнства не отримував. Постає питання: молоко, м’ясо чи солодощі? Наскільки першочерговим може бути це вчення, якщо його немає в усій історії ранньої церкви? Наскільки важливо знати це християнам сьогодні? Якщо це другорядне питання, чи не спричинить воно розбрат? Якщо є важливі, першочергові доктрини, які повинні засвоїти нові віруючі, то навіть якщо ця доктрина й правильна, чи будете ви навчати дрібних деталей, щодо яких християни не згодні, замість того, щоб навчати того, що є першочерговим для всіх християн?

Питання: Як у Об’явленні 12:11 святі перемагають сатану кров’ю Агнця?

Відповідь: Це ілюструє різницю між силою та владою. Один-єдиний розвідник армії може знищити велику кількість ворогів, якщо він повідомить по радіо, куди бомбардувальники мають скинути свої бомби. Кров не є магічною, вона також не має таємних смертоносних сил і військового застосування. Натомість кров Ісуса дає нам право звертатися до Нього. Оскільки Бог не може брехати, а Бог обіцяв вислухати наші молитви, ми маємо владу, дану Божою благодаттю, щоб перемогти сатану.

Питання: У книзі «Rev 12:15 –16» яке значення мають потоп і земля?

Відповідь: Однозначна відповідь на це питання, мабуть, є однією з найскладніших у Біблії. Ось дві точки зору:

Переслідування: Оскільки обман здійснюється устами, це може бути спробою знищити Церкву через переслідування. Це передбачає, що «дитина» у цьому знаменні — це або християни, або християни під час великої скорботи.

Майбутня подія Великої Скорботи: Це може бути майбутня демонічна надприродна подія або просто майбутні переслідування.

Питання: Чому в Об’явленні 13 Сатана та злі люди протягом століть так наполегливо переслідували віруючих?

Відповідь: Сатана йде на свою загибель, і він це знає; він знає, що йому залишилося небагато часу (Об’явлення 12:12). Складається враження, ніби він хоче потягнути за собою якомога більше інших. Якщо він доможеться вбивства християнина, то цей християнин більше не зможе свідчити про Христа на землі, але це лише другорядна вигода. Головна мета — відвернути інших від Христа, показавши, якою високою є ціна за віру. Він також хоче позбавити віруючих радості, яку вони можуть мати у Христі.

Питання: У Об’явленні 13:1-10, хто або що є Морською Звіриною?

Відповідь: Почекайте і побачите! Писання тут не дає конкретної відповіді. Так само, як віруючі Старого Завіту мали багато фрагментів, але не мали повної картини Христа, так і ми сьогодні маємо багато фрагментів, але не маємо повної картини Кінця Світу. Погляди на Морську Тварину залежать від того, наскільки буквально хтось трактує слово «Море».

Буквальне тлумачення: демонічна істота, група демонів або група людей, які якимось чином буквально пов’язані з океаном.

Символічне тлумачення: якщо море символізує народи та нації, то це організація, що походить від багатьох народів та націй. Дехто вважає, що це та сама звірина, про яку йдеться в книзі Даниїла 7:2.

Згідно з Об’явленням 11:7 та 17:8, звірина походила з безодні.

Питання: Чому в Об’явленні 13:6 Бог свідомо дозволяє істоті богохулити Його, якщо Він цього не хоче і має силу це зупинити?

Відповідь: Хоча деякі крайні люди можуть стверджувати, що все, що відбувається, є бажаним для Бога як частина Його «таємної волі», це здається далеким від істинного характеру Бога.

Принаймні на певний час Бог допускає події, яких Він не тільки не бажає, але які розбивають Йому серце. Деякі приклади наведено в Євангелії від Матвія 23:37–39, Євангелії від Луки 19:41–44 та Книзі Єремії 19:5; 32:35.

Як сказав Френсіс Шеффер у книзі «Церква наприкінці ХХ століття»: «Ми можемо прославляти Бога, і як у Старому, так і в Новому Завіті сказано, що ми можемо навіть засмутити Бога. Це надзвичайно». (Гімни для народу Божого, № 364)

Питання: Як у Об’явленні 13:6 звірина може богохулити/наклепувати на небесну скинію та тих, хто там мешкає?

Відповідь: Існує варіант рукопису, який можна прочитати або як «небесна скинія та ті, хто там мешкають», або як «ті, хто мешкають у небесній скинії». Окрім того, що звір зневажає Бога, він принижує небо та тих, хто живе там у блаженстві.

Питання: Як у Об’явленні 13:7, 13–15 звірина веде війну та перемагає віруючих, якщо жінка буде захищена від дракона, втікаючи в пустелю (Об’явлення 12:6, 14, 16)?

Відповідь: По-перше, вираз «вести війну» не обов’язково означає вести військову війну, а переслідувати та вбивати віруючих. Адже поза війною урядом було вбито стільки ж людей, скільки загинуло в боях.

По-друге, в 12-му розділі Одкровення йдеться лише про те, що жінка буде захищена. Але в Одкровення 12:17, як і в Одкровення 13:7, сказано, що дракон буде вести війну проти нащадків жінки з , тобто проти віруючих того часу. Дехто вважає, що християни, які переживуть піднесення, будуть захищені від цих переслідувань. Але ті, хто стане християнином після піднесення, муситимуть втікати.

Питання: Як у Об’явленні 13:8 можна звинувачувати когось у поклонінні звіру, якщо всі, хто не записаний у книзі життя Агнця, повинні поклонятися звіру?

Відповідь: Це аргумент, що випливає з християнського фаталізму. Вони не повинні поклонятися звіру, але Бог знає, що люди робитимуть те, чого не повинні робити. Подібними прикладами того, що Бог знає, що люди робитимуть те, чого не повинні робити, є фарисеї, які відкидають Божий задум щодо себе в Луки 7:30, та заклик до Божих слуг не приймати Божу благодать даремно у 2 Коринтян 6:1.

Питання: Чому в Об’явленні 13:11-12 земна звірина зовні схожа на ягня?

Відповідь: Це зроблено для обману. Протягом століть сатана обманював багатьох, стверджуючи, що поважає Христа. Хоча комуністи зневажали Христа, так звані ліберальні християни, мусульмани та жорстока Римо-католицька церква Середньовіччя — всі вони стверджували, що поважають Христа.

Питання: У книзі «Rev 13:11 –15» хто або що є «земною звіриною»?

Відповідь: Писання цього не вказує. Це може бути окрема істота, людина, група істот або група людей. Земна звірина може мати особливий зв’язок із землею та/або бути чимось, що контрастує з морською звіриною.

Питання: Чи існував у історії прецедент, коли правитель накладав знак на людей, як описано в Об’явленні 13:16–18?

Відповідь: Так, під час Другої світової війни євреї на європейському континенті повинні були носити жовту зірку, хоча її не наносили у вигляді татуювання. За часів Макавеїв у 3-й книзі Макавеїв 2:29 сказано, що єгипетський правитель Птолемей IV Філопатор наказав усім євреям, які погодилися підкоритися йому, нанести татуювання у вигляді листка плюща. Це було образливим, оскільки листок плюща був символом грецького бога вина.

П: У книзі «Rev 13:16 –18» яке значення має число 666?

Відповідь: Святе Письмо про це не згадує. Однією з імовірних точок зору, популяризованою ще в 1973 році у християнському фільмі «Злодій уночі», є те, що це комп’ютерний код, нанесений на шкіру. Друга точка зору полягає в тому, що це може бути комп’ютерний чіп, імплантований під шкіру, який містить нашу особисту інформацію. Сьогодні у Швеції люди мають можливість за кілька сотень доларів імплантувати собі чіп, який вони можуть використовувати як посвідчення особи.

У рукописі «Ephraemi Rescriptus» у книзі «Одкровення» замість 666 вказано 616. «Neron Caesar» дорівнюватиме 666 лише в тому випадку, якщо замінити літеру «C» на «Q». Однак «Nero Caesar» дає число 616. Іриней згадує про заміну числа 666 на 616 як про оманливу єресь у своїй праці «Проти єресей», книга 5, розділ 30.1–2, с. 558–559.

Див. також наступне запитання.

Питання: Чому в «Rev 13:16 » — 18 саме «666», а не якесь інше число?

Відповідь: Святе Письмо цього не пояснює. Існують різні теорії, наприклад, що «666» не досягає досконалості, як «777», що «666» — це число людства або що «666» — це число конкретної людини. Цікаво, що якщо підсумувати значення літер імені Ісуса (Iesous), то виходить 888.

Питання: У «Rev 13:16 -18» та «Об’явлення 14:9-11» — що поганого в тому, щоб прийняти малу позначку?

Відповідь: У відповіді слід врахувати п’ять моментів.

1. Навіть якби більше нічого поганого не було, віруючі не повинні приймати знак на правій руці чи на чолі просто тому, що Бог сказав цього не робити.

2. Перед тим, як отримати знак, люди мали погодитися поклонятися звіру.

3. Сьогодні багатьом собакам і котам під шкіру імплантують невеликий комп’ютерний чіп для ідентифікації. Можливо, саме таку функцію виконує й цей знак.

4. Зверніть увагу, що в Об’явленні 14:9–11, хоча страждання можуть бути реакцією на знак, комп’ютерний чіп або процес сканування, страждання за те, що людина має знак, можуть бути спричинені надприродним чином. З іншого боку, у ньому може міститися токсин, який уряд міг би вивільнити, якщо б вважав, що люди виходять за межі дозволеного, а також може статися збій у роботі.

5. Бог суворо судитиме тих, хто має знак.

Питання: Чи вчить Об’явлення 14:3-4, що спасуться лише 144 000 чоловіків, які дотримуються целібату? (Один мусульманин стверджував, нібито саме це вчить цей уривок.)

Відповідь: Ні, в Об’явленні 14:3-4 йдеться про особливу групу чоловіків із дванадцяти племен Ізраїлю. Стверджувати, що там вчить: «врятуються лише 144 000 чоловіків, які дотримуються целібату», — це неправда. Більше про них можна прочитати в Об’явленні 7:1-8, а одразу після цього в Об’явленні 7:9-10 згадується велика юрба «з кожного народу, племені, народу та мови». Чи ви навмисно не згадали Об’явлення 7:1-10, коли стверджували, що спасуться лише 144 000 чоловіків, які дотримуються цнотливості?

Питання: Що саме означає слово «діва» (parthenos) у Об’явленні 14:4?

Відповідь: Його основне значення — це людина, чоловік чи жінка, яка ніколи не мала статевих стосунків. Однак це слово також стосувалося тих, хто зараз живе в цнотливості. Це слово вживалося стосовно вдів у «Грецькому листі до Смирнян» Ігнатія, розд. 13, с. 92.

Питання: Що в Об’явленні 14:6 мається на увазі під «вічною Євангелією»?

Відповідь: Спочатку те, що не є відповіддю, а потім сама відповідь.

Не відповідь: Дехто каже, що замість Євангелія це може бути інше послання, пов’язане зі судом, а не зі спасінням.

Відповідь: Цей термін означає «добру новину», а не погану новину про суд. Це послання і заклик прийти до віри в Христа. Крім того, «вічне» послання вказує на те, що воно призначене не лише для цього часу, а для всіх часів. У Посланні до Тита 1:2 сказано, що наше спасіння через Ісуса було визначене ще до заснування світу.

Питання: Чи є Об’явл. 14:6-7 виконанням пророцтва з Мт. 24:14 про те, що всі почують Євангеліє?

Відповідь: Можливо. З іншого боку, виконання Матвія 24:14 може полягати в тому, що люди проповідують Євангеліє всім народам.

Питання: Чи може «Вавилон» у Об’явленні 14:8 бути кодовим словом для Єрусалима?

В: Ця точка зору передбачає, що Книга Одкровення була написана до 70 року н. е., і претеристи мусять відстоювати цю тезу на користь своєї позиції. Вавилон трактували як Рим, Рим і Католицьку Церкву, буквальний Вавилон або, загалом, фальшиву релігійну систему.

П: Як у Об’явленні 14:13 добрі діла супроводжують тих, хто помирає в Господі?

В: Віруючі потрапляють до неба завдяки благодаті, через віру, а не завдяки ділам, як сказано в Ефесян 2:8-9. Однак у небі ми отримаємо нагороди або не отримаємо їх залежно від тих діл, які ми звершили, згідно з 1 Коринтян 3:12-15. Діла, за які дається нагорода, — це не лише вчинені дії, а й слова, а також погані вчинки та слова, яких ми утрималися. Але 1 Коринтян 3:12-15 також показує, що Христос судить і серце, тобто мотиви, що стоять за ділами, а не лише самі діла.

Проте цей вірш у цьому розділі підкреслює, що віруючі, яких тут переслідують і які гинуть мученицькою смертю, не вмирають даремно. Те, що вони вшановують Бога своїм життям, буде винагороджено на небі. У Псалмі 116:15 сказано, що дорога в очах Господа смерть святих Його.

Питання: Чи означає це, що в Об’явленні 14:9-12 йдеться про відновлення суботи, як вчать деякі адвентисти сьомого дня?

Відповідь: Ні, цей вірш цього не означає. Слово «субота» навіть не згадується в усій книзі Об’явлення. Будь-який зв’язок між знаком звіра та дотриманням чи недотриманням суботи існує лише в уяві тлумачів. Для декого може бути загадкою, чому адвентисти сьомого дня взагалі так думають. Причина, через яку дехто так вважає, полягає в тому, що вони ототожнюють поклоніння Богу в неділю зі знаком звіра. Ми повинні сміливо пам’ятати про «WHOA-Day»: поклоняйся Йому в будь-який день.

Питання: Чи буде в Озері Вогню сонце чи місяць, як зазначено в Об’явленні 14:11, оскільки вони будуть там день і ніч?

Відповідь: Ні, вираз «день і ніч» просто означає «безперервно». Людина в зачиненій кімнаті без вікон могла б перебувати там день і ніч, не бачачи ані сонця, ані місяця.

Якби людина завжди дивилася на джерело світла, то вона б не бачила й ночі. Хоча в пеклі, на небі чи на новій землі не буде ні сонця, ні місяця, хто знає, що Бог вирішить створити в інших частинах Всесвіту.

Питання: У Об’явленні 14:14 та 19:12, у чому полягає різниця між цими коронами?

Відповідь: Це абсолютно різні грецькі слова. Слово в Об’явленні 14:14 — це «стефанос», що може означати вінок перемоги. Слово в Об’явленні 19:12 — це «діадема», що означає корону царя.

Питання: У Об’явленні 14:14-16 — чи це Ісус стоїть на хмарі з серпом?

Відповідь: Так. Вираз «Син Людський» має загальне значення «люди», але Ісус також любив використовувати цей вираз як частковий опис Себе. Дехто вважає, що це не Він, оскільки у 14:14 сказано «подібний до Сина Людського». Однак у Об’явленні 1:13 також сказано «подібний до Сина Людського», і всі погоджуються, що це Ісус.

Питання: У «Rev 14:18 –20» як виноград міг дати кров?

Відповідь: Очевидно, що це не звичайні виноградини. Ці виноградини, ймовірно, символізують переслідування людей. Суд за це спіткає тих, хто переслідує інших.

Питання: У Об’явленні 14:20 спробуйте визначити розмір річки крові, яку Бог [нібито] хоче створити, як зазначено в цьому уривку. Щоб заповнити цю річку, знадобилася б кров приблизно одного мільярда людей. Чому так?

Відповідь: Є дві можливі відповіді.

З одного боку, в «Одкровенні» не сказано, що це була кров людей. За допомогою жезла Мойсея Бог перетворив води Нілу на кров, і це не була кров людей. Там також не сказано, що це відповідало досконалій волі Бога; скоріше, це було вирішено Богом як частина Його судового покарання для людей. Це могла бути кров, що не походила від живої людини чи тварини. З іншого боку, якщо підрахувати кількість крові від усіх здійснених абортів (а в середині 1970-х років це становило близько 1 мільйона на рік у США, 7 мільйонів на рік у Японії та ще більше в інших країнах), можна сказати, що в переносному сенсі ми вже сьогодні маємо річки людської крові. Однак я не думаю, що в «Одкровенні» тут йдеться лише про метафору. Якби Бог створив нову кров, рівну тій, що була пролита внаслідок усіх абортів і воєн, вона могла б заповнити безліч річок.

Питання: Яке призначення 14-го розділу Книги Об’явлення перед 15-16-ми розділами?

Відповідь: Уся 14-та глава Книги Об’явлення надає необхідний контекст для 15-ї глави. 144 000 у 14:1–5 стосуються тих, хто здобув перемогу над звіром у 15:1–4. Проголошення першого ангела в 14:6–7 пов’язані з судом над землею, морем та джерелами води в 16:1–7.

Проголошення другого ангела в Об'явленні 14:8 стосується падіння Вавилону, описаного в Об'явленні 16:19. Проголошення третього ангела в Об'явленні 14:9-11 про покарання тих, хто має знак звіра, стосується Об'явлення 16:2. Збирання винограду гніву в Об'явленні 14:14-20 стосується вмісту семи чаш Божого гніву в Об'явленні 15-16.

Питання: Чи є море зі скла в Об’явленні 15:2 тим самим морем зі скла, про яке йдеться в Об’явленні 4:6, а вогонь — це, можливо, сім світильників з Об’явлення 4:5?

Відповідь: Дуже ймовірно, що так; ніщо не відрізняє його від іншого, і жоден вірш не говорить про те, що існує два скляні моря.

Питання: Чому, згідно з Об’явл. 15:4, не всі потраплять до Неба, якщо всі будуть боятися Бога і прославляти Його ім’я?

Відповідь: Це запитання містить хибне припущення, що кожен, хто коли-небудь прославляє Бога, потрапить до Неба. Натомість цей вірш, а також Філіп’ян 2:10-11 та інші, показують, що в кінці навіть ті, хто потрапить до Озера Вогню, будуть славити Бога.

Питання: Як виглядали чаші, згадані в Об’явленні 15:7?

Відповідь: Грецьке слово позначало широке блюдце, яке використовувалося для ритуального пиття або виливання хмільних жертв.

Питання: Чому, згідно з Об’явлення 15:8, ніхто не міг увійти до храму, доки не завершилися сім казнь?

Відповідь: Писання цього не пояснює, але однією з причин могло бути те, щоб підкреслити: жодне заступництво не відбудеться, доки не будуть вилиті сім чаш гніву.

Питання: Як сім чаш Божого гніву, згадані в Об’явленні 16:1-21, співвідносяться з карами Єгипту, описаними в Вихід 7:14-12:30?

Відповідь: Ось ці десять казнь.

Десять казнь Єгипту

1. Вода перетворилася на кров. Вих. 7:14–25

2. Жаби. Вих. 8:1-15

3. Воші. Вих. 8:16–19

4. Мухи. Вих. 8:20-32

5. Пошесть на худобу. Вих. 9:1-7

6. Фурункули (виразки). Вих. 9:8-12

7. Град. Вих. 9:13-34

8. Саранча. Вих. 10:1-20

9. Темрява. Вих. 10:21-29

10. Смерть первістків. Вих. 11:1–12:30

Ізраїльтяни перейшли Червоне море, немов по сухій землі, а річка Євфрат висохла для царів сходу. Також у книзі Вихід було принесено в жертву пасхального ягня, щоб відвернути ангела-знищувача, і Ісус є нашим Пасхальним Ягням, але для тих, хто відкидає Ягня в книзі Об'явлення, немає порятунку від гніву Божого.

Питання: У Об’явленні 16:1, чи був гнів Божий очевидним на землі до цього часу?

Відповідь: Так. Багато віршів показують, як Бог виявляє Свій гнів. Однак жоден вірш, за винятком, можливо, тих, що стосуються потопу, не показує, щоб Божий гнів виявлявся на землі в такій великій мірі до цього часу.

Питання: Чи пов’язана перша чаша в Об’явленні 16:2 з молитвами святих?

Відповідь: Ні. Так можна було б подумати лише за умови, що: а) сім чаш — це те саме, що й сім сурем (так звана теорія рекапітуляції); та б) кадило з молитвами святих у Об’явленні 8:3–4 пов’язане з першою суремою в Об’явленні 8:7.

Однак,

а) теорія рекапітуляції є неправильною, оскільки сім труб — це

T1: град, вогонь і кров, що спалюють 1/3 землі та рослинності

T2: величезна гора; 1/3 моря перетворилася на кров, і загинула 1/3 морських істот

T3: велика зірка полину, що забруднила прісну воду

T4: 1/3 небесних світил

T5: сарани з безодні протягом 5 місяців

T6: 4 ангели та 200-мільйонне військо вбивають 1/3 людства

T6 1/2: 7 громів і двоє свідків

T7: «Царство світу стало царством нашого Господа і Його Христа».

7 чаш не повністю збігаються. Це:

Ч1: потворні й болісні виразки

Ч1: Усе море перетворилося на кров, і вся морська нежива загинула

B3: прісна вода перетворилася на кров

B4: Сонце спалило людей вогнем

B5: темрява

B6: Євфрат висох, і царі Сходу зібралися на Армагеддон

B7: «Звершилося!» — стався великий землетрус, і Вавилон був зруйнований

б) Навіть якби теорія рекапітуляції була правильною, у Об'явленні 8:3-7 сім ангелів із сімома трубами відрізняються від восьмого ангела, який мав кадило з молитвами святих.

Питання: Оскільки в грецькому тексті Об’явлення 16:3 сказано, що «душі» в морі померли, маючи на увазі морських мешканців, отже, «душа» означає «життя», і людина не має «душі», відокремленої від тіла, так само як і тварина.

Відповідь: Щодо ковчега, у 1 Петра 3:20 грецьким текстом сказано, що врятувалися лише вісім «душ». Слово «душа» іноді означає «життя», як у Об’явленні 16:3. Іноді «душа» означає духовну частину християнина, яка перебуває «у Господі», коли ми «відлучені від тіла», як зазначено у 2 Коринтян 5:8. Зверніть увагу, що на цьому етапі ми не маємо тіла, а перебуваємо «поза тілом». Тварини мають тваринну душу/життя, а люди — людську душу/життя, але 1 Петра 3:20 показує, що лише люди мають душі, які можуть спастися.

Християни розходяться в думках щодо того, чи існує загробне життя для тварин.

Питання: Як у Об’явленні 16:3-4 вода може перетворитися на кров?

Відповідь: Просто запитайте Мойсея. А якщо серйозно, то Всемогутній Бог може творити будь-яке чудо, яке забажає. Здавалося б, це поетична справедливість: суспільство, яке пролило стільки крові віруючих, отримає кров для пиття. Пам’ятайте, що Іван пише те, що бачив і чув (Об’явлення 1:19), тож кров була або буквальною кров’ю, або чимось, що виглядало як кров.

Питання: На що схоже те, про що йдеться в Об’явленні 16:5?

Відповідь: Річка Ніл перетворилася на кров під час першої кари Єгипту, як описано у Вихід 7:14-25.

Крім того, поза Біблією, у 1-й книзі Еноха є пророцтво, в якому Енох бачив ангелів, що керують водами, аби принести руйнування (1 Енох 66:1-3). Ось цитата. «Після цього він показав мені ангелів покарання, які готові прийти й випустити сили підземних вод, щоб вони стали судом і руйнуванням для всіх, хто живе й мешкає на землі. Але Господь Духів наказав ангелам, які були на службі, щоб вони не піднімали (водяні) загородження, а охороняли (їх) — бо це були ангели, які відповідали за води. Тоді я пішов з-перед обличчя Еноха». «Псевдоепіграфи Старого Завіту», т. 1, с. 45–46. Це створює враження, що Бог доручив ангелам контроль над водами, але контекст цього — Ной і потоп, а не кінці часів.

Питання: Що в Об’явленні 16:7 означає «голос під жертовником»?

Відповідь: Ймовірно, це голос мучеників з Об’явлення 6:9–11.

Питання: У Об’явленні 16:11, що це за болі та виразки?

Відповідь: Писання про це не згадує. Вони можуть бути наслідком хвороби, радіаційного отруєння або надприродної причини, що не має природного пояснення.

Питання: Як у Об’явленні 16:12 річка Євфрат могла висохнути?

Відповідь: Річка Євфрат несе дощові води з гір східної Туреччини та Іраку до Перської затоки. Це могло бути раптовим чудесним явищем, що не має природного аналога. Або ж можливо, що дощі вище за течією припинилися. Але є також простіше пояснення. Навіть сьогодні деякі ділянки річки Євфрат іноді практично висихають, оскільки значну частину води відбирають для зрошення.

Питання: Що таке ті три жаби, про які йдеться вRev 16:13 -14?

Відповідь: У Об’явленні16:14 сказано, що це духи демонів. Біблія стверджує, що це духи демонів, отже, це не можуть бути люди.

Питання: У Об’явленні 16:14, чи можуть демони також творити чудеса?

Відповідь: Демони не тільки можуть обманювати та імітувати чудеса, але й насправді здатні творити багато чудес. Згадайте, як чарівники фараона перетворили палиці на щось, що виглядало як рухомі змії. Однак навіть у цьому вірші немає доказів того, що сатана чи демони можуть творити життя.

Хоча диявол міг оживити образ Антихриста, люди теж можуть оживити роботів.

Підсумовуючи, демони можуть робити багато речей, які під силу людям; демони також мають додаткові надприродні сили, але те, на що здатні демони, є дуже незначним порівняно з тим, на що здатний Всемогутній Творець.

Питання: Що в Об’явленні 16:15 означає «зберегти тут свій одяг»?

Відповідь: Це означає бути пильним. Зокрема, оскільки в Посланні до Ефесян (6:11 –18) згадується про одягання повної Божої зброї, включаючи нагрудник праведності, ми повинні тримати їх при собі.

Це відображає єврейську культуру, а не грецьку чи римську. Греки часто брали участь у спортивних змаганнях оголеними, а римського солдата, який заснув на посту, не позбавляли честі, а вбивали. Згідно з єврейською Мішною, якщо капітан храмової поліції знаходив одного зі своїх вартових, що спав під ним, його одяг знімали й спалювали, а самого відправляли геть, позбавивши честі.

Питання: У Об’явленні 16:16 — чи відбувається Армагеддон саме тут, чи він відбудеться після Тисячоліття, як описано в Об’явленні 20:8?

Відповідь: Християни-амілленіалісти стверджують, що обидва вірші описують одну й ту саму подію. Вони вважають малоймовірним, що відбудеться дві великі битви замість однієї.

Християни-премілленіалісти дотримуються буквального тлумачення цих віршів. Існує дві великі битви. Лише та, що відбувається перед Тисячоліттям, називається Армагеддоном, а та, що відбувається після Тисячоліття, — битвою Гога та Магога. Крім того, битва Гога та Магога відбувається не в Армагеддоні, а навколо міста Божого народу.

Питання: Чи є це «велике місто» у Об’явленні 16:19 Вавилоном?

Відповідь: Ні, це інше місто, оскільки про Вавилон згадується окремо в 16:19 і далі, а також у 17-му розділі. Беквіт був головним коментатором, який так вчив.

Питання: Що могло спричинити 100-фунтові градини в Об’явленні 16:21?

Відповідь: Це не звичайний град. Це може бути надприродне явище або уламки від падіння метеорита.

Питання: Чи є сім чаш у 16-му розділі Одкровення тим самим, що й сім труб у 8–9-му розділах Одкровення?

Відповідь: Справжні християни мають різні погляди на це.

Теорія рекапітуляції стверджує, що це одне й те саме через подібності, просто ігноруючи ключові відмінності. Африканський донатист Тиконій (370–380/390 рр. н. е.) був одним із перших, хто проповідував теорію рекапітуляції стосовно тисячоліття.

Звичайне тлумачення без проблем визнає наявність багатьох подібностей, але ключові відмінності свідчать про те, що це два окремі явища, причому сім чаш є більш суворими (часто втричі) за сім труб. Ось ці подібності та відмінності.

Хоча є подібності, вони все ж відрізняються. Наприклад, перша чаша не має аналога. Четверта чаша не тільки не має аналога, але й є повною протилежністю четвертої труби. З іншого боку, шоста чаша та шоста труба обидві згадують річку Євфрат, біля якої лежав Вавилон.

Сім труб

1. Третина дерев і трави згоріла. Об’явл. 8:7

2. Третина морських істот і кораблів знищена. Об’явл. 8:8-9

3. Зірка, названа полином; третина прісної води. Об. 8:10-11

4. Третина сонця, місяця та зірок, третина дня та третина ночі зазнали удару. Об’явл. 8:12-13

5. Створіння, схожі на сарани, з бездонної ями. Об. 9:1-12

6. Ангели, випущені біля Євфрату. Вершники вбивають третину людства. Об’явл. 9:13-21

7. Гучне проголошення. Об’явл. 11:15-19

Сім чаш

1. Виразки на тих, хто має знак звіра. Об’явл. 16:2

2. Море перетворюється на кров; гине все морське життя. Об. 16:3

3. Прісна вода перетворюється на кров. Об. 16:4-7

4. Сонце палить людей вогнем. Об’явл. 16:8-9

5. Темрява. Об. 16:10-11

6. Євфрат висох, щоб царі зі сходу могли прийти до Армагеддону. Об. 16:12-16

7. Великий землетрус. Місто розділилося на три частини. Об. 16:17-20

Питання: У Об’явл. 16:19 Вавилон був знищений саме тут, чи його знищення описано в Об’явл. 18?

Відповідь: Обидва уривки говорять про одну й ту саму майбутню подію.

Питання: У Об’явленні 17:1-18, хто є жінкою Вавилон?

Відповідь: Християни не дійшли згоди щодо конкретного міста. Дві основні точки зору такі: 1) Рим і Римо-католицька церква; 2) буквальний Вавилон. Інші, менш поширені погляди, стосуються секуляризму, ліберального християнства та мормонізму. Давайте зробимо кілька зауважень щодо цього уривка.

1. Це могутнє місто (Об’явлення17:18 )

2. Вона дуже зла (Об’явлення 17:4-6; 18:3)

3. Вона вбила багатьох християн (Об’явлення 17:6)

4. Вона буде знищена (Об’явлення 17:16; 18:2)

Християни не можуть дійти згоди щодо того, яке саме місто це є або буде. Два найпопулярніші варіанти — це буквальний Вавилон і Рим.

Ось детальніша інформація про Вавилон у Книзі Об’явлення.

Місто Вавилон

Місто: (Об’явлення17:18 ,18:10 , 16, 18, 19, 21)

Місто на семи пагорбах: (Об’явлення 17:3,9)

Розташоване на багатьох водах, що символізують народи, натовпи, нації та мови (Об’явлення 17:1,15).

Дим від його спалення буде видно з моря: (Об’явлення18:17 –18).

Майбутнє місце спустошення (Об'явлення16:19 ;17:15-18:24 ).

Усе Небо радітиме знищенню цього місця (Об’явлення 19:1–3).

Багатство та могутність Вавилону

Одягнений у пурпур і шкарлат, сяючий золотом, дорогоцінним камінням та перлами (Об’явлення 17:4,16).

Купці, що збагатилися завдяки її надмірній розкоші (Об’явлення 18:3, 11–17).

Торгували як людськими тілами, так і душами (Об'явлення 18:13).

Правили 7/8+10 царів (Об’явлення17:10 ).

Шостий цар правив у той час, коли було написано «Одкровення» (~69–96 рр. н. е.) (Об’явлення 17:10).

Прав над царями землі (Об’явлення17:18 ).

Злі огиди Вавилону

Релігійні, що містять богохульні, демонічні та магічні аспекти (Об’явлення 17:3, 18:2, 23).

Хвалиться шлюбом із царем, який ніколи не помре (Об’явлення 18:7).

Перелюбна; Велика Блудниця (Об’явлення 14:8, 17:1-5, 15-16, 18:3, 9, 19:2).

Найкращим символом є нечестива жінка (Об’явлення 17:1-7 та Захарія 5:5-11).

П’янкий (Об’явлення 17:2; 18:3, 23).

Видатний золотий келих божевілля (Об'явлення 14:8, 17:2,4; 18:3,6).

Веде війну проти Агнця (Об'явлення17:14 ).

П’яний від крові святих, тих, хто свідчив про Ісуса (Об’явлення 17:6,18:24 , 19:2).

Притулок для демонів і місце, де мешкають усі нечисті духи (Об'явлення 18:2).

Віруючі повинні втекти вже зараз! (Об’явлення 18:4, Єремія 50:8, 51:6,45-47)

У будь-якому разі, ми завжди маємо уникати способу життя, подібного до вавилонського.

Питання: Які ще зв’язки між Римом і Вавилоном можна знайти в Об’явленні 17:1-18?

Відповідь: Спочатку Вавилон був осередком таємничої релігії. Але після того, як перси спочатку захопили Вавилон, а згодом зруйнували його, вони заборонили цю таємничу релігію, тож вона перейшла до Пергаму в Малій Азії. Її лідера називали «Хранителем Мосту» між цим життям і наступним. Латиною це «Pontifex Maximus». Пізніше цей титул використовували папи.

Ідолопоклонство та відступництво Божого народу описувалися як перелюб у Ісаї 23:15-17; Єремії 2:20-31; 13:27; Єзекіїля 16:17-19; Осії 2:5; Нахума 3:4. З іншого боку, Ніневію в Нахума 3:1,4; Тир в Ісаї 23:15-17 та Вавилон в Єремії 23:17 звинувачували в розпусті. Вони ніколи не були ізраїльтянами, тож вони не були «перелюбниками» як такими, а були язичниками.

Питання: У Об’явленні 17:1-18, які є докази того, що Вавилон тут може бути не лише Римом?

Відповідь: Рим спочатку був збудований на семи пагорбах: Палатин, Авентин, Целій, Есквілін, Вімінал, Квірінал та Капітолій. Але згодом він розширився, включивши восьмий пагорб — Пінцій. Проте Рим і надалі називали Септимонтіум, або «місто семи пагорбів». Сім імператорів — це замало для часів Нерона, але забагато для часів Доміціана.

Про Вавилон, місто, що стоїть на багатьох водах, згадується в Єремії 51:13.

Вавилон знаходиться в пустелі, як зазначено в Ісаї 21:1, а його падіння пророкується в Об’явленні 14:8; 18:2; Єремії 51:8.

Дехто вважав, що це буде Європейський спільний ринок, а згодом — Європейський Союз, оскільки спочатку до його складу входило десять країн, хоча зараз їх стало більше. (Іспанія, Португалія, Італія, Греція, Франція, Німеччина, Австрія, Швейцарія, Ірландія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург тощо.)

Дехто вважає, що Вавилон — це відступницьке християнство, як католицьке, так і протестантське, або екуменічна церква. (Тут не згадується ні на користь, ні проти східних православних, коптів чи несторіанців.)

Дехто вважає, що це не може бути Рим, оскільки Рим не був раптово зруйнований таким чином. Насправді Рим був розграбований у 410 році н. е. готами, а після того, як у 455 році н. е. його розграбували вандали, він назавжди втратив своє провідне значення.

Хоча Рим розташований дуже близько до моря, поруч із ним знаходиться порт Остія, Вавилон же лежить далеко вглиб суші. Однак у кінці часів річку Євфрат можна перетворити на судноплавну. Євфрат уже достатньо широкий, але місцями не дуже глибокий. Проте його можна поглибити. Для порівняння: Панамський канал має осадку 15,2 метра, а глибина річки Євфрат коливається від 1 м до 45 м. Наразі Євфрат не використовують для океанських суден, оскільки сьогодні на ньому розташовано 22 греблі.

Один автор стверджує, що Об’явлення 17:8-9 доводить, що це не може бути Рим, оскільки римські царі не нападуть на місто Рим. Однак це не враховує той факт, що звірина є політичною силою, а жінка — релігійною. Насправді світські уряди в Італії неодноразово воювали з папами, нападали на них, вбивали їх і замінювали.

Питання: Які подібності між Вавилоном у Об’явленні 17:1-18 та Вавилоном в Ісаї 13 і Єремії 51?

Відповідь: Ось ці подібності.

Питання: У Об'явл. 17:1-18, хто або що є червоною звіриною?

Відповідь: Бог ще не відкрив цього, але Він дав нам дванадцять підказок.

1. Звір червоного кольору

2. Покрита богохульними іменами

3. Має сім голів, що символізують і сім пагорбів, і сім царів

4. П’ять царів уже впали, один є, а один ще має прийти

5. Десять рогів, що символізують десять царів, які ще не отримали царства

6. Сама звірина є восьмим царем

7. Ці 11 царів будуть воювати проти Ісуса, але Ісус переможе їх

8. Жінка Вавилон — це велике місто, яке їде на цій звірині

9. Звір колись був, тепер його немає, але він вийде з безодні.

10. Зрештою звірина піде на свою загибель

11. Невіруючі люди будуть вражені звіром, бо він колись був, тепер його немає, але все ж з’явиться

12. Звір знищить жінку

Див. також Об'явлення 19:19-21. Багато коментаторів вважають, що це той самий червоний звір з Об'явлення 13:1.

Питання: Чи можуть голови червоного звіра в Об’явленні 17:1-18 бути римськими імператорами?

В: Напевно, ні, оскільки відродження Вавилону — це майбутня подія, яка ще не відбулася. Якщо ви хочете спробувати порівняти римських імператорів, ось їхній перелік. Вважається, що Книга Одкровення була написана приблизно в 95–96 роках н. е., незадовго до смерті Доміціана.

Питання: Чому в Об’явленні 17:5 її ім’я було написане на чолі?

Відповідь: За словами римських письменників Сенеки та Ювенала, римські повії зазвичай носили своє ім’я на чолі. Так клієнти могли їх запам’ятати й звертатися до них по імені. У Єремії 3:3 також згадується чоло повії, що, можливо, свідчить про існування такого ж звичаю поза межами Риму.

Питання: Як Вавилон, про який йдеться в Об’явленні 18:1–3, міг бути корумпованим містом торгівлі та влади, якщо Вавилон з Об’явлення 17 був релігійною системою?

Відповідь: Якщо ви вважаєте, що релігійна система, яка виглядає чистою, не може бути водночас корумпованим осередком наживи та влади, ви помиляєтеся. На жаль, навіть Ісуса та хрест використовували як виправдання для вчинення зла та панування над іншими. Хоча розділи 17 та 18–19 висвітлюють різні аспекти міста, це одне й те саме місто.

Питання: Як у Об’явленні 18:2 місце може бути «притулком для кожного нечистого духа»?

Відповідь: У деяких перекладах замість слова «притулок» вжито слово «в’язниця», оскільки злий дух перебуває там, але ніде не сказано, що це відбувається проти його волі.

Цікаво замислитися над тим, що саме приваблює злих духів до певного місця. Чи це відсутність християнського свідчення, яке нагадувало б їм про їхню нищівну поразку внаслідок смерті та воскресіння Ісуса? Чи це терпимість до інших злих духів? Чи це сприяння злу з боку людей та їхня відкритість до злих духів? Чи це язичницькі ідоли, яким поклоняються люди? Ми не знаємо, що саме є головною причиною, чи це все перераховане вище, чи, можливо, є ще інші причини. Але ми не хочемо, щоб будь-які злі духи тягнулися до нашого дому, і тому не хочемо, щоб будь-які зображення ідолів чи окультизму навіть натякали на те, що злі духи почуватимуться у нашому домі комфортно.

Питання: У Об’явленні 18:3, у чому полягає різниця між бажанням збільшити свої прибутки та жадібністю?

Відповідь: Існує не один спосіб бути жадібним. Навіть якщо ви не проявляєте жадібність у всіх цих аспектах, крім одного, ви все одно можете бути жадібним.

По-перше, збільшення прибутку за будь-яку ціну — незалежно від того, чи є це законним, етичним чи моральним — означає ставити гроші вище за Бога. Але ви можете збільшувати прибуток навіть законними способами, до яких Бог не хоче, щоб ви причетні — хтось цікавиться акціями компаній, що виробляють марихуану?

По-друге, продавці іноді брешуть (це називається «перекручуванням правди»), щоб продати свої товари. На одному з місць, де я працював, клієнт запитав продавця, чи має товар таку-то функцію. Продавець знав, що її немає, але все одно сказав клієнту, що вона є. Потім продавець повідомив у офіс, що над цією функцією треба негайно попрацювати.

Чи є купівля та продаж частин тіл плодів для наукових досліджень чимось поганим, оскільки їх і так збиралися видалити під час аборту?

По-третє, ви можете домагатися найнижчої можливої ціни або платити найнижчу можливу зарплату, незважаючи на те, що є справедливим.

По-четверте, якщо ви самі не хочете чинити так, ви все одно можете наймати й винагороджувати людей, які чинять так, закриваючи очі на їхню жадібність, доки вони виконують свою роботу.

Питання: Як у Об’явленні 18:4 християни можуть грішити, будучи частиною злої системи сьогодні, з огляду на те, що Бог хотів, щоб Йосип був частиною єгипетського уряду в Бут. 41–47, а Даниїл — у Дан. 2 та 6?

Відповідь: Йосип займав дуже високу посаду в уряді, який не визнавав Бога. Хоча релігія Єгипту поклонялася фальшивим богам, вона не практикувала таких злих вчинків, як людські жертвоприношення чи релігійна проституція, на відміну від деяких інших релігій. Неємія, хоч і був євреєм, був перським намісником Юдеї, і він перебував саме там, де Бог хотів, щоб він був. З Даніелем цікавіше. Вавилоняни займалися астрологією та магією, і Даніель, на думку вавилонян, був схожий на тих людей. Сам Даніель цим не займався, і коли в Віфлеємі з’явилася зірка Ісуса, а волхви дізналися, що Месія народиться в Юдеї, звідки б вони це знали, якби Даніель не навчив їх про Єдиного Істинного Бога?

Сьогодні ви можете поставити собі п’ять запитань. Якщо ваша відповідь на будь-яке з них негативна, то починайте шукати іншу роботу.

1. Чи доводиться вам грішити (чи то порушуючи особисті моральні принципи, чи то неправильно ставлячись до інших), щоб виконувати свою роботу або робити те, чого хоче ваш начальник? Технічно, у цьому конкретному випадку це може не бути приводом для звільнення з роботи. Ви не повинні грішити, а також не повинні давати людям привід думати, що ви грішите. Можливо, краще буде, якщо вас звільнять, ніж якщо ви самі звільнитеся.

2. Чи сприяєте ви своєю роботою гріху, гріховному способу життя або поклонінню фальшивому богу?

3. Чи приносять ваша робота та діяльність вашої компанії якусь користь іншим людям або суспільству? Якщо ні, це не так погано, як перші два пункти, але чи не краще було б працювати в компанії, яка дійсно приносить користь?

4. Чи маєте ви на роботі хоч якісь можливості ділитися своїм життям та Євангелієм з іншими?

5. Чи наближають вас ваші стосунки на роботі до Бога, чи віддаляють від Нього?

Питання: Чому в Об’явленні 18:6 Вавилон отримує подвійну відплату за те, що він зробив?

Відповідь: Це, найімовірніше, грецький вираз, що означає, що шкода, яку вона заподіяла, «повернулася до неї удвічі». Це схоже на англійську ідіому «що посієш, те й пожнеш». Однак спалення Вавилону не означає знищення всієї політичної влади, оскільки інші царі все ще правлять і спостерігають за подіями з безпечної відстані.

Питання: У Об’явленні 18:13 має бути написано «рабів» чи «тіла» людей?

В: Торгівля рабами означала б торгівлю тілами людей. Буквальне грецьке слово тут — «сома», що означає «тіло» і від якого походить наше слово «соматичний». З іншого боку, сьогодні дехто торгує частинами тіл абортованих немовлят для наукових досліджень. Також дехто заробляє гроші на частинах тіл для заміни органів.

Питання: Як у Об’явленні 18:13 люди можуть торгувати душами людей?

Відповідь: Люди можуть торгувати душами людей принаймні трьома способами.

Життя: Грецьке слово, що означає «душа», може також означати «життя». Работорговці можуть викрадати людей і продавати їх у рабство, а багато стародавніх імперій, по суті, існували за рахунок рабства. За оцінками, дві третини населення Римської імперії становили раби.

Духовний аспект: Багато людей на всіх континентах використовували релігію як засіб для отримання фінансової вигоди, про що попереджає 1 Тимофія 6:5. Їхня «торгівля» — це торгівля душами людей.

Індульгенції: Католицька церква, особливо в Середньовіччі, навчала, що католики, які вчинили легкі гріхи, будуть страждати у вогняному Чистилищі, перш ніж потрапити до Неба. Однак цей термін перебування можна було скоротити — як для себе, так і для інших — шляхом сплати грошей церкві, що називалося індульгенціями.

Питання: Як у Об’явленні 18:9-19 Вавилон міг бути таким популярним серед царів, купців і моряків, після того як, згідно з Об’явленням 17:6, він сп’янів від крові святих?

Відповідь: Три слова: багатство, короткочасна пам’ять та байдужість.

Багатство: Вона користувалася популярністю серед усіх цих царів і купців землі, хоча й якось панувала над іншими містами, бо вони цінували багатство, яке здобували завдяки їй. Вони були готові закривати очі на деяке зло, а насправді на чимало зла, аби тільки заробляти на цьому більше грошей. Цілком закономірно, що купці не могли знайти нікого, хто б купував їхні товари, коли Вавилон не дозволяв нікому купувати чи продавати, якщо вони не мали знака звіра.

Коротка пам’ять: Звичкою грішних людей є забувати про злий характер деяких людей та організацій, коли це їм вигідно чи доцільно.

Апатія: Вбивство віруючих, про яке йдеться в Об’явленні 17:6 та 18:24, не завдало їм шкоди, тож чому їм турбуватися про те, що їм не шкодить? Існувало висловлювання: «Я не згоден із тим, що ти кажеш, але я захищатиму твоє право це казати». Як часто ви бачите, щоб хтось відстоював права тих, з ким він особисто чи політично не згоден? Здається, це стає дедалі рідкіснішим.

До речі, грецьке слово «емпорой», що означає «торговець», походить від слова «той, хто подорожує», і саме від нього походить англійське слово «емпоріум».

Питання: Як у Об’явленні 18:20 та 19:3 благочестиві істоти на Небі можуть радіти знищенню інших?

Відповідь: Вони, як і ми, можуть радіти тому, що справедливість перемогла, так само як усі американці, навіть німецько-американці, раділи, коли нацисти зазнали поразки.

Питання: Чому, на вашу думку, у Об’явленні 18:22–23 так багато уваги приділено музикантам, робітникам та чаклунству?

Відповідь: У сучасному західному суспільстві чільне місце займають рок-н-рол та фабрики. Чаклунство не є таким поширеним у західній культурі, але грецьке слово «фармакон», яке тут вживається, може також означати наркотики та отрути.

Питання: Що незвичайного у слові «Алілуя» в Об’явленні 19:1, 3, 4, 6?

Відповідь: Це гебрейське слово, що означає «Слава Богу». Це слово часто зустрічається в Псалмах Старого Завіту, але в Новому Завіті воно вживається лише чотири рази, і всі — у цьому розділі. Ця перемога, безперечно, заслуговує на більше, ніж одне «Алілуя»!

Питання: Чи є білі одежі святих у Об’явленні 19:8 символом, що підтверджує католицьке вчення про індульгенції, як стверджують деякі католики?

В: Ні. Білі шати є символом, але повне пояснення їхнього значення міститься в Одкровенні 19:8. Вони уособлюють праведні вчинки святих. Ніщо не вказує на те, що праведні вчинки однієї людини можуть бути зараховані іншій або скоротити чийсь перебування в Чистилищі.

Тут слід звернути увагу на важливий момент. Багато людей, а не лише деякі католики, можуть вбачати в Біблії цілком безпідставні концепції, абсолютно не зважаючи на те, що в цьому уривку неможливо знайти жодного місця, яке б підтверджувало цю нову концепцію.

Уявіть на мить, що у вас з’явилося божевільне тлумачення, ніби цей уривок пророкує відродження швейної промисловості. Як би ви могли з’ясувати, чи є ваше тлумачення безглуздим, чи ні?

Ось кілька пропозицій.

1. Моліться і просіть Бога про допомогу в розумінні того, що Він мав на увазі. Якщо ви намагаєтеся зрозуміти, що говорить Біблія, але не звертаєтеся за допомогою, щоб побачити значення, яке мав на увазі Бог, це є як суперечливим, так і марною тратою часу.

2. Зрозумійте, що таке тлумачення. Тлумачення — це використання (даного Богом) розуму для логічного зв’язування вірша з попередніми та наступними віршами, з віршами в інших частинах Біблії та/або з зовнішніми подіями, щоб сформулювати твердження, яких немає в Біблії. Усі займаються тлумаченням — не лише Біблії, а й усього, що ми читаємо. Правильне тлумачення — це добре, але люди можуть вирішити вкладати в Біблію все, що їм заманеться, і видавати це за тлумачення.

3. Розрізняйте те, що уривок прямо говорить, і те, що ви вкладаєте в нього як тлумачення. Не кажіть «Біблія каже» або «Бог каже» про те, чого Біблія насправді не говорить, а що є лише тлумаченням.

4. Християни потребують один одного для тлумачення Святого Письма, бо ніхто не є непомильним. Якщо ваше тлумачення передбачає, що уривок був написаний таємним кодом, який ніхто не міг розшифрувати протягом тисячоліть, варто засумніватися у вашому тлумаченні.

5. Перевірте правильність свого тлумачення. Якщо ви стверджуєте, що грецька мова означає «це», а ранні християни, які розмовляли грецькою та писали цей уривок, не визнали б вашого тлумачення того, що для багатьох із них було рідною мовою, то ви знову повертаєтеся до таємних кодів. Ранні християни не були безпомилковими, і вони не мали однакових поглядів на все. Однак, читаючи листи та коментарі цих благочестивих людей, ми можемо оцінити діапазон (а що важливіше — відсутність діапазону) значень грецьких речень у Біблії.

Питання: Чому в Об’явленні 19:10 та 22:8 Іван впав до ніг тих ангелів?

Відповідь: Мабуть, грішним людям надто легко поклонятися ангелам, Марії чи іншим святим. Загалом навіть християнам легко впасти в ідолопоклонство в тій чи іншій формі.

Питання: Як у Об’явленні 19:10 свідчення Ісуса є духом пророцтва?

Відповідь: Ось три тлумачення Об’явлення 19:10.

1. Під виразом «свідчення Ісуса» мається на увазі власне свідчення Ісуса про Себе. Його життя, вчення та дух є джерелом пророцтва. Це свідчення значною мірою стосується майбутнього.

2. Під виразом «свідчення Ісуса» мається на увазі наше свідчення про Ісуса. Пророцтво, що походить від Бога, ґрунтується на свідченні про Ісуса і підтверджується тим, що в ньому Ісуса називають Господом (1 Кор. 12:3; 1 Ів. 4:1–3). Справжнє пророцтво буде узгоджуватися з життям та словами Ісуса.

3. Обидва варіанти можуть бути правильними.

Питання: Чи стосується Об’явлення 19:11-18 Ісуса?

Відповідь: Безумовно так, згідно з давніми донікейськими авторами:

Іриней Ліонський (182–188 рр. н. е.) каже: «і знову [в Апокаліпсисі]», після чого одразу цитує Об’явлення 19:11 і далі (цитується 19/24 слів) та 19:12–16 (повна цитата). Він стверджує, що це стосується Агнця, Слова Божого, Сина Людського, Сина Божого. Іриней, «Проти єресей», книга 4, розд. 21.11, с. 491–492

Іпполіт Портський (222–235/236 р. н. е.) повністю цитує Об’явлення 19:11–12, як у «Апокаліпсисі» Івана. Він зазначає, що це стосується Слова. «Проти єресі Ноета», розд. 15, с. 229

Кіпріан Карфагенський (бл. 246–258 рр. н. е.) повністю цитує Об’явлення 19:11–16, як у «Апокаліпсисі». Він каже, що це стосується Слова Божого, Сина Людського. «Трактати Кіпріана», трактат 12, частина 2, розд. 30, с. 527–528

Оріген (бл. 227–240 рр. н. е.) стверджує, що це — Логос, Слово Боже, у «Коментарі Орігена до Євангелія від Івана», книга 2, розд. 4, с. 325

У більш пізні часи: «Коментар до Біблії: Новий Завіт», с. 976–977, «Біблійний коментар експозитора», том 12, с. 573–575, «Новий міжнародний біблійний коментар», с. 1623, «Грецький Новий Завіт експозитора», том 5, с. 466, «Об’явлення 8–22: екзегетичний коментар», с. 381–382, 387, 396, та «Біблійний коментар віруючого», с. 2376 — всі вони стверджують, що це стосується Ісуса.

Питання: Як Об’явлення 19:11–21 пов’язане з іншими віршами про Друге пришестя Христа, а саме: Пс. 9:1–9; 24:7–10; 96:10–13; 110; Іс. 9:6–7; Єр. 23:1–8; Єз. 37:15–28; Дан. 2:44–45; 7:13–14; Ос. 3:4–5; Амос 9:11–15; Міх. 4:7; Зах. 2:10–12; 12; 14:1–9; Мт 19:28; 24:27-31; 25:6, 31-36; Мк 13:24-27; Лк 12:35-40; 17:24-37; 18:8; 21:25-28; Ді 1:10-11; 15:16-18; Рим 11:25-27; 2 Сол 2:8; 2 Пет 3:3-4; Юда 14-15; Об 1:7-8; 2:25-28; 16:15; 22:20?

Відповідь: Усі вони малюють дуже узгоджену картину, причому деякі вірші містять додаткові деталі.

Питання: Як Ісус веде війну в Об’явл. 19:11 та Іс. 11:4, якщо Він є Князем Миру, як сказано в Іс. 9:6?

Відповідь: У відповіді слід врахувати два моменти.

Два пришестя: Ісая 9:6 стосується насамперед першого пришестя Христа, тоді як інші два вірші стосуються другого пришестя Христа.

Одночасно: Ісус веде війну проти гріха і приносить Своєму народу справжній мир та примирення.

Питання: Як у Об’явленні 19:11 небо може бути «відкритим», якщо в Об’явленні 4:1 Іван бачив лише двері до неба?

Відповідь: Ті маленькі двері були призначені лише для того, щоб піднятися на небо. Вони також були відкриті, коли Іван побачив храм в Об’явленні 11:19. Але тут небо стоїть широко відкритим, щоб Ісус і все Його військо могли спуститися.

Питання: Чому подія, описана в Об’явленні 19:11, не може бути вознесінням?

Відповідь: Під час вознесіння Христос раптово й невидимо приходить за Своїми святими, щоб забрати їх із землі. Тут же Христос велично сходить на землю разом зі Своїми святими. Під час вознесіння Христос ніколи не торкається землі; натомість святі зустрічають Його в повітрі.

Питання: У Об’явленні 19:13, звідки взялася кров, що заплямувала одежу Ісуса?

Відповідь: Цікавим додатковим зауваженням є те, що єврейський Таргум Йонатана (написаний після Одкровення) до Буття 49:10 і далі говорить, що Месія-воїн матиме одяг, заплямований кров’ю Своїх ворогів. Однак це сталося до того, як Христос знищив Своїх ворогів, тож це кров із винограду гніву.

Коли в «Одкровенні» (19:13 ) одежа Ісуса занурюється в кров, а в «Одкровенні» (19:15 ) Він топче виноградний тиск Божого гніву, це є використанням тієї самої образності, що й в Ісаї 63:1-3. Про виноградний тиск також згадується в Йоіла 3:13 та «Одкровенні» 14:17-20.

Дехто вважає, що це кров Його ворогів, яких Він розтоптав у виноградному пресі Божого гніву. Однак як могло статися, що одежа Христа забарвилася кров’ю Його ворогів, якщо Він ще не воював з ними? Іпполіт (222–235/236 рр. н. е.) та Оріген (225–254 рр. н. е.) вважали, що це була кров Христа.

Хоча кров на одежі могла б символізувати власну кров Ісуса, кров святих або кров нечестивих, найімовірніше, це червоний колір, що нагадує кров, отриманий під час толочення винограду гніву, хоча це не обов’язково кров ворогів Бога.

Питання: Чому в Об’явленні 19:16 ім’я написане на стегні Христа?

Відповідь: Є дві різні відповіді.

Стегно: Якщо вершник наближається, ім’я на спині, животі чи гомілці не буде видно, але на стегні воно буде найчіткішим.

Прапор: У грецькому тексті сказано, що Його ім’я написане на Його стегні. Однак деякі вважають, що «Одкровення» спочатку могло бути написане арамейською мовою. Якщо припустити, що грецький текст Івана ґрунтується на семітському оригіналі, то через помилку переписувача слово «прапор» (degel) з івриту чи арамейської мови могло бути замінено словом «нога» (regel). Проте доказів існування семітського оригіналу немає.

Питання: Чому у Об’явленні 19:17-19 ця вечеря така кривава?

Відповідь: Це справді віддалено нагадує бійню, де забивають тварин, тільки в більшому масштабі. Ми маємо таке право щодо тварин, і, справедливо чи ні, усі генерали вважають, що мають таке право щодо людей під час війни. Тим більше Бог має право припинити життя людини, коли забажає і як забажає.

До речі, про велику майбутню битву між Богом і Його ворогами згадується також у небіблійних книгах: 1 Еноха 90:13–19, 4 Езри 13:1–13; «Успенні Мойсея» 10; «Псалми Соломона» 17:23-31; а також у Сувоях Мертвого моря 1QMH та 1QH 6:25f. Однак ці описи стосуються боротьби між божественними силами на чолі з Месією та безбожним правителем.

Питання: Чи буде, згідно з Об’явл. 20:1-15, на землі буквальне Тисячоліття?

Відповідь: Об’явлення 20:1-7 вчить про 1 000-річний період, під час якого сатана буде зв’язаний, а віруючі воскреснуть до життя і будуть царювати разом із Христом. Ось три основні погляди.

Премілленіалісти вважають Об’явл. 20:1-7, а також інші біблійні пророцтва, правдивими, не оманливими твердженнями про майбутнє. Пророцтва часто містять певну символіку, тому 1 000 років можуть означати тривалий період часу. Премілленіалісти вірять:

Сатана зараз не ув’язнений у безодні (Об’явлення 20:3)

Народи сьогодні все ще перебувають у омані (Об’явлення 20:3)

Ніхто ще не був обезголовлений за те, що не прийняв знака, а потім воскрес із мертвих (Об’явлення 20:4)

Віруючі не царюють із Христом саме в цей час (Об’явлення 20:4, 6)

Незалежно від теологічних поглядів людини щодо інших питань, віра в буквальне значення майбутнього тисячолітнього царювання Христа, описаного в Об’явленні 20, робить людину премілленіалістом. Щодо вознесіння, премілленіалісти можуть бути прихильниками теорій «до-триб», «серед-триб», «після-триб», «до-Гніву» або «пан-триб» (ми не знаємо, коли відбудеться вознесіння, але все врешті-решт складеться як слід!). Премілленіалісти можуть розглядати інших як «лібералів кінця часів», які не сприймають Ісуса серйозно в Об’явленні 1:3; 22:7, і вважають, що ця книга Біблії має мало значення для нас сьогодні.

Амілленіалісти заперечують існування тисячоліття на землі, натомість вірять, що тисячоліття, в алегоричному сенсі, триває на Небі від початку церковної епохи та/або саме зараз у житті віруючих на землі. Головна відмінність між премілленіалістом та амілленіалістом полягає не в тлумаченні певних уривків, а скоріше в тому, що амілленіалісти вважають більшу частину книги Об’явлення істинною, але нерозшифрованою. Вони також тлумачать більшість пророцтв, наприклад у книзі Даниїла, як небуквальні, а не як фактичні передбачення майбутнього. Амілленіалісти стверджують, що повне завершення Божого Царства очікує на майбутнє повернення Ісуса, і що відбудеться вознесіння. Вони вважають, що премілленіалісти видають людські догми за Боже слово, що суперечить 1 Коринтян 4:6 та Приповістям 30:5-6.

Постмілленіалісти настільки схожі на амілленіалістів у своєму небуквальному тлумаченні, що буває важко визначити, чи були Августин та інші амілленіалістами чи постмілленіалістами. Головна відмінність полягає в тому, що постмілленіалісти вірять, що тисячоліття відбувається на землі вже зараз, і що світ ставатиме дедалі кращим, аж доки Христос нарешті не прийде. Ця точка зору була популярнішою до Другої світової війни.

Хто дотримується якої точки зору

До премілленіалістів у ранній церкві належали Папій (помер 163 р. н. е.), Юстин Мученик у «Діалозі з Трифоном» 80:1 (помер 165 р. н. е.), Іриней у праці «Проти єресей», розд. 34, 35 (182–188 рр. н. е.), Коммодіан, розд. 43, с. 211 (198–220 рр. н. е.), Тертуліан у праці «Проти Маркіона»3:25 (207 р. н. е.), а також Августин до зустрічі з донатистом Тиконієм.

Сьогодні до премілленіалістів належать теологи-диспенсаціоналісти, біблійні церкви, більшість консервативних баптистів, багато харизматів та деякі представники Незалежних християнських церков. Серед відомих премілленіалістських авторів — Чак Свіндолл, Джон Волвурд та багато інших. Далласька богословська семінарія раніше дозволяла закінчувати навчання лише премілленіалістам, але, за словами одного зі сучасних студентів, ця політика змінилася.

Серед тих, хто заперечував буквальні 1 000 років у ранній церкві, був Діонісій Олександрійський (бл. 265 р. н. е.). За часів Євсевія (близько 325 р. н. е.) багато християнських лідерів не були премілленіалістами. Як амілленіалісти, так і постмілленіалісти стверджують, що Августин пізніше дотримувався їхньої точки зору. Постмілленіалізм став привабливим, коли християнство стало офіційною релігією Римської імперії.

Сьогодні до амілленіалістів належать теологи завіту, лютерани, меншість баптистів, католики, більшість пресвітеріанських та реформатських церков, а також Р. С. Спроул.

Ранні грекомовні християни не досягли згоди щодо буквального тисячоліття. Однак навіть у ранній церкві обидві групи приймали одна одну у Христі. Благочестиві християни дотримуються обох поглядів.

«За» і «проти»

Тож чи вчить Біблія про буквальне тисячоліття на землі, чи ні? Хоча я визнаю, що сам є переконаним прихильником премілленіалізму, моя мета тут не полягає в тому, щоб переконати вас у правдивості премілленіалізму. Натомість я хочу представити вам обидві точки зору, щоб ви могли вирішити самі.

Ось три тлумачення 20-го розділу Книги Об’явлення:

Позиція премілленіалістів

1-2) У майбутньому ангел, що має ключ від бездонної ями, схопить сатану і зв’яже його або на тисячу років, або на довший період.

3) Сатана буде кинутий у бездонну яму. Оскільки Сатана може перебувати лише в одному місці одночасно, він не буде ні на землі, ні на небі, ні деінде. Наразі Сатана блукає, як рикаючий лев, згідно з 1 Петра 5:8.

Сьогодні багато народів перебувають в омані, заперечуючи Божу істину та переслідуючи Божих слуг. Під час Тисячоліття народи землі визнають Христа.

4) Ті, кого стратили через те, що вони не поклонялися звіру і не прийняли знака на чолі чи на руці, фізично воскресли й жили з Христом. Звір та ці страти ще не відбулися.

5) Решта померлих, згаданих у 5-му вірші, ще не були воскрешені до життя. (у 5-му вірші вжито те саме грецьке слово, що й у 4-му вірші, яке означає «воскресли»)

6) Ті, хто воскресне у першому воскресінні, стануть священиками і будуть царювати протягом Тисячоліття. Усі невиконані старозавітні обітниці, дані євреям, будуть виконані, і з’явиться Тисячолітній Храм.

7) Після Тисячоліття сатана буде випущений і буде вводити в оману народи.

8–9) Тоді народи зберуться у величезне військо й оточать Єрусалим. Це суд у Долині Йосафата, а не Армагеддон, який відбувся понад 1 000 років тому. З неба зійде вогонь і знищить їх. Це інша битва, ніж та, що описана в 19-му розділі Одкровення.

10) Диявол приєднається до звіра та фальшивого пророка, яких уже було кинуто в Озеро Вогню в Об’явленні 19:20. Вони вічно перебуватимуть у свідомих муках.

11) Потім мертві стануть перед Богом, і одних судитимуть за Книгою Життя, а інших — за їхніми ділами. Кожен, чиє ім’я не записане в Книзі Життя, зазнає другої смерті в Озері Вогню.

Амілленіалістські [та постмілленіалістські] позиції

1–3) Сатана був зв’язаний, поки Христос перебував на землі. Сатана вже був зв’язаний і кинутий «у безодню» під час воскресіння Христа [або ж близько 325 року н. е.].

Сатана вже не обманює народи на землі зараз, хоча зробить це в кінці. «Обмануті» тут може означати відмову від своєї суверенності, щоб піти за Сатаною.

4) До тих, кого було обезголовлено за те, що вони не поклонялися звірові, ймовірно, належать усі християни. Вони зараз царюють із Христом на небі [або ж Христос зараз царює з віруючими на землі]. У вірші 4 йдеться не про фізичне воскресіння, а про духовне воскресіння до нового життя у Христі.

5) Решта померлих не воскреснуть фізично аж до закінчення цього періоду. [Варіант цієї точки зору полягає в тому, що, оскільки грецькі слова в цьому контексті є однаковими, це друге воскресіння також є лише духовним.]

6) Перше воскресіння стосується або нашого нового життя у Христі, або ж фізичного воскресіння лише віруючих після закінчення цього часу. Віруючі зараз царюють із Христом на небі [або ж Христос зараз царює в їхніх серцях на землі].

7) Зрештою, сатана знову застосує свою пряму владу.

8–9) Тоді народи зберуться у величезне військо й оточать Єрусалим. Битва при Армагеддоні та битва в долині Йосафата — це одна й та сама битва. З Неба зійде вогонь і знищить їх. Це та сама битва, що й у 19-му розділі Одкровення. Дійсно, весь 20-й розділ Одкровення, 1–10 вірші, є «підсумком» попередніх частин Одкровення, поданим під іншим кутом зору.

10) Диявола кинуть у вогняне озеро одразу після того, як туди кинуть звіра та лжепророка. Вони вічно перебуватимуть у свідомих муках.

11) Потім мертві стануть перед Богом, і одних судитимуть за Книгою Життя, а інших — за їхніми ділами. Кожен, чиє ім’я не записане в Книзі Життя, зазнає другої смерті у вогняному озері.

Аргументи прихильників домілленіалізму щодо Об’явлення 20

«І» (грецьке «kai») — це перше слово в Об’явленні 20:1. Це часто вказує на продовження попереднього.

Іоанну було показано ті самі події у двох видіннях, одне одразу після іншого.

У 20-му розділі 1 000 років згадується шість разів. Якщо Бог справді мав на увазі саме 1 000 років, то як амілленіалісти можуть стверджувати, що Бог міг би сказати саме «1 000 років», щоб вони не відкидали це як символ? 1 260 днів, 42 місяці тощо є буквальними часовими одиницями в Одкровенні, тож чому саме 1 000 років виділяють як образне поняття?

2 Петра 3:8 і Псалом 90:4 показують, що 1 000 років може означати тривалий проміжок часу.

Якби сатана зараз був зв’язаний, як він міг би все ще:

діяти, як зазначено в Ефесян 2:2

Блукати, як рикаючий лев, у 1 Петра 5:8

Перешкоджати Павлу, як зазначено в 1-му Посланні до Солунян 2:18

Увійти в Юду Іскаріота (Лука 22:3)

наповнювати серце Ананії (Дії 5:3)

Нехай людей віддадуть йому в 1 Коринтян 5:5; 1 Тимофія 1:20

Сатана все ще може спокушати нас у 1 Коринтян 7:5

Заманювати людей у 2 Тимофія 2:26

Якщо сатана зараз ув’язнений у безодні, то як він водночас все ще ходить, наче рикаючий лев (1 Петра 5:8)?

Сьогодні народи перебувають в омані, що суперечить Об’явленню 20:3 про Тисячоліття.

Сатана може перехитрити (обманути) нас (2 Коринтян 2:11).

Сатана й досі засліплює невіруючих (2 Коринтян 4:3-4)

Народи будуть введені в оману, щоб піти за Антихристом.

Чи вже були віруючі обезголовлені за те, що не прийняли знака звіра і не поклонялися звіру чи його образу, як зазначено в Об’явленні 20:4? Далеко не так. Одне діло — стверджувати, що деякі уривки є символічними, а зовсім інше — не лише повністю позбавляти цілі уривки сенсу, а й стверджувати, що їхній буквальний зміст вводить людей в оману.

Заперечення: Було багато християнських мучеників, які відмовилися поклонятися імператору.

Чи вже воскресли ті віруючі, яких, як стверджується, вже вбили за те, що вони не прийняли знак звіра, як сказано в Об’явленні 20:4? Звичайно ж, ні!

Заперечення: Коли в Об’явленні 20:4 йдеться про воскресіння до життя, це може означати їхнє духовне воскресіння до нового життя у Христі. Вони вже зараз живі на Небі у духовному тілі.

Контрзаперечення: Грецьке слово, що означає «воскресіння до життя» в Об’явленні 20:4, є тим самим словом, що вживається для позначення воскресіння мертвих наприкінці Тисячоліття в Об’явленні 20:5. Тлумачення цього як символічного ставить під сумнів саму можливість тілесного воскресіння, що суперечить 1 Коринтян 15:12-14.

Контр-контрзаперечення: Воскресіння в Об’явленні 20:5 може бути фізичним (незважаючи на те саме грецьке слово) або мати духовне значення. Якщо воно має духовне значення, то може існувати й фізичне воскресіння, про яке не згадується в Об’явленні 20.

Об’явлення 20:4,6 означає царювання з Христом на землі; інакше це означало б, що протягом цього періоду ми царюємо з Христом лише на Небі.

Заперечення: В Об’явленні 20 ніде прямо не згадується про кінець царювання віруючих разом із Христом.

Деякі євреї розуміли тисячоліття як буквальні 1 000 років, про що свідчать «2-а книга Еноха» та «Вавилонський Талмуд», трактат «Сангедрін», 97b. Використання вже існуючого буквального уявлення без будь-яких згадок про його виправлення свідчить про те, що автор вважав це уявлення істинним.

Заперечення: Інші не дотримувалися концепції тисячоліття.

Аргументи амілленіалістів щодо Об’явлення 20

Щодо Об’явлення 20 слід поставити шість запитань «чому».

Чому існує «Євангеліє від бачення», коли Христос буде видимий під час Тисячоліття, на зміну нинішньому «Євангелію від віри»?

Чому існує відкладене Царство Христа?

Чому існує тривалий проміжок між приходом Христа, воскресінням і судом, які Біблія показує як єдине ціле?

Чому існують дві великі битви та два воскресіння?

Чому решта Нового Завіту мовчить про зв’язок другого приходу з земним царством, центром якого є Єрусалим?

Чому, померши як християнин, ви очікуєте воскреснути, щоб жити разом із нечестивими людьми на тій самій землі?

Не слід будувати важливе вчення лише на одному уривку.

Заперечення: Буквальне тисячоліття ґрунтується на великій кількості інших місць Писання, як показано в наступному розділі.

Аргументи прихильників домілленіалізму, крім Об’явлення 20

Найкраще пояснюється земним тисячоліттям

Після того, як висохне Євфрат, з’явиться шлях для решти Божого народу (Ісая11:16 ; 35:8-10).

Армагеддон передує Тисячоліттю (Об’явлення16:16 ; Захарія 12:7-11; 14:2-8,12).

Ізраїльтяни нападають на землі неізраїльтян (Ісая11:13 –14).

Яків робить своїх полонеників рабами (Ісая 14:1-17).

Після великої битви інші народи повинні святкувати Свято Кучок (Захарія14:12 –21).

Після великої битви ті, хто вижив серед неізраїльтян, будуть благати Бога (Захарія8:21 –23).

Вони принесуть жертви Господу, а деяких з них оберуть левітами (Ісая 66:20-21).

Євнухи в храмі та іноземці приносять жертви (Ісая 56:3-7).

Храм буде наповнений славою (Аггей 2:7).

Храм під час Тисячоліття (Єзекіїль 40–48).

Жертвопринесення тварин у Храмі під час Тисячоліття (Єзекіїль 40:38, 42; 43:20-22).

Місце для омивання цілопалень у Храмі (Єзекіїль 40:38-42).

У левітів ніколи не бракуватиме чоловіків, які приноситимуть цілопалення перед Богом (Єремія 33:18).

Очистіть левітів, нехай люди приносять жертви, як у минулі часи (Малахія 3:3-4).

Небесне воїнство буде покарано (Ісая 24:21-22).

Злі ангели будуть засуджені (1 Коринтян 6:3; Об’явлення 20:10).

Содом повернеться до свого колишнього стану (Єзекіїль16:55 ).

Люди нещасні, якщо помруть у віці 100 років (Ісая 65:20).

Бог вирішує суперечки між народами (Ісая 2:4).

Вся земля пізнає славу Господа (Ісая 11:9; Авакум2:14 ; Софонія2:11 ).

Вовк житиме разом з ягням (Ісая 11:6-8).

Нащадки Авраама отримають всю землю аж до річки Євфрат (Буття15:18 ).

Бог відіб’є ворога, і Єрусалим більше ніколи не буде боятися ніякої шкоди (Софонія3:13 –16; Захарія 12:7–11; 14:2–8, 12).

Єрусалим (не новий) стане святим (Ісая 4:3).

Євреї оплакуватимуть Того, Кого вони прокололи (Захарія12:10 ).

Пророцтва зникнуть (Захарія 13:3-6; 1 Коринтян 13:9; Міхей 2:6).

Давид як князь буде царювати (Єзекіїль 34:23).

Втрата нагород деякими християнами, можливо, включатиме втрату саме в цей час (Євреїв 6:4-12).

Нечестиві воскреснуть (Даниїл 12:2; Івана5:29 ).

[Дехто вважає], що це Гог і Магог (Єзекіїль 38–39).

Суд у Долині Йосафата (Йоіл 3:1-2).

Війська оточують Єрусалим наприкінці Тисячоліття (Йоіл2:20 ;3:10 ).

Чудесне визволення Єрусалима (Ісая 29:5-9).

Аргументи прихильників амілленіалізму, крім Об'явлення 20

Так само, як месіанські пророцтва були нечіткими в часи Старого Завіту, так і пророцтва про кінець часів є розмитими в наші дні. Вони або мають символічний характер, або вже здійснилися до повернення Христа.

Два тріумфальні повернення Христа, під час яких Він перемагає Своїх ворогів у двох битвах, здаються зайвим повторенням. Ці подібності вказують на простіше рішення: існує лише одна битва та одне тріумфальне повернення Христа.

Заперечення: Хоча Бог може робити речі стільки разів, скільки забажає, Христос не «повертається» наприкінці земного Тисячоліття. В Об’явленні 20:6 сказано, що ми царюємо з Христом протягом 1 000 років.

Чому існує Храм Тисячоліття, якщо Старий Завіт втратив чинність (Послання до Євреїв8:13 )? Ні, Храм Тисячоліття — це небесний храм, зразком якого є земний храм, як показано в Посланні до Євреїв 9:23-24.

У Посланні до Євреїв10:18 більше немає жодної жертви за гріх, бо в Посланні до Євреїв 10:9 Христос скасував перший завіт. У Посланні до Євреїв9:10 сказано, що жертви тварин були зовнішніми правилами, які діяли лише до настання нового порядку. Так само колишнє правило (левитського священства) скасоване нашою кращою надією, про що йдеться в Посланні до Євреїв 7:18. (Див. також Послання до Євреїв 9:12, 24, 25.)

Оскільки всі християни згодні з цим, чому ж у так званому Храмі Тисячоліття, описаному в Єзекіїля 40:38, 42; 43:20–22, приносяться жертви? Чому в Єзекіїля 40:38–42 є приміщення для омивання цілопалень? Ці дії більше не відбуватимуться на землі; навпаки, вони є символом Христа, нашого первосвященика на небі.

Заперечення: Можливо, всі фізичні розміри та обрядові деталі на землі існують з тієї самої причини, з якої амілленіалісти мусять стверджувати, що левіти мають приміщення для омивання крові биків прямо зараз на небі! Дехто вважає, що це стосується жертви за гріх (навіть після Христа), але інші кажуть, що це лише пам’ятний обряд.

Контрзаперечення: У Єзекіїля 43:19 сказано, що бики були жертвою за гріх для священиків, а у вірші 20 — що потрібно очистити жертовник і здійснити за нього спокуту.

Контр-контр-заперечення: 1 000 років призначені для того, щоб:

1. Тріумфально царювати на старій землі (Об’явлення 20:6)

2. Надати деяким можливість повстати (Об’явлення 20:8-9)

3. Виконати кожну обітницю Старого Завіту

Як і в минулі часи (Малахія 3:3-4), будуть не лише жертви (Захарія14:12 -21; Ісая 56:3-7), але й Бог обере деяких язичників, щоб вони стали левітами (Ісая 66:20-21). Так само, як Бог використовував період Закону, щоб навчити євреїв, Він може деякий час давати їм урок.

Питання: Що в Об’явленні 20:1–15 є ранньою історією прихильників дотисячолітнього царства?

Відповідь: До премілленіалістів належать Папій (учень апостола Івана), Послання Варнави та більшість християн аж до часів Августина Гіппонського. Як зазначає Томас Констебл (премілленіаліст) у своєму коментарі до «Одкровення»: «Коли я вивчав іврит у семінарії разом із доктором Мерріллом Унгером, хтось запитав його на занятті , що б він сказав Господу, якби, потрапивши до неба, виявив, що амілленіалізм є істиною, а премілленіалізм — помилкою. Доктор Унгер, який був премілленіалістом, жартома відповів, що сказав би: „Вибач, Господи. Я просто повірив Твоїм словам“. Багато амілленіалістів визнають, що якщо тлумачити згадки про Ізраїль у Новому Завіті як згадки про фізичних нащадків Якова, то вийде, що ти є премілленіалістом. Це є звичайне значення слова „Ізраїль“. Однак вони відкидають такий підхід, оскільки вважають, що пророцтва вимагають особливої (духовної, насправді містичної) герменевтики».

Юстин Мученик (бл. 138–165 рр. н. е.) у «Діалозі з Трифоном» згадує, що християни мали різні погляди на це.

Питання: У Об’явленні 20:2, чи є змій, про якого йдеться тут, тим самим змієм, що з Буття 3:1–15?

Відповідь: Так, це Сатана. Він був поруч із людьми від самого початку, і, згідно з Об’явленням 20:10, його назавжди кинуть у вогняне озеро.

Питання: Чи справді у Об’явленні 20:2 йдеться про 1 000 років?

Відповідь: За можливим винятком числа 666, у «Одкровенні» немає жодного числа, яке не було б буквальним. Немає числа, яке було б «неправильним» у буквальному сенсі та «правильним» у символічному, тож якби це не було 1 000 років, це був би перший такий випадок. Очевидно, з Божої точки зору термін «1 000 років» був достатньо важливим, щоб повторити його шість разів: в Об’явленні 20:2, 3, 4, 5, 6, 7. У єврейському вченні існувало поняття «днів Месії» у 2 Ездри 7:28 і далі, але там йшлося про 400 років.

Питання: Як у Об’явленні 20:2-3 ув’язнюють сатану?

Відповідь: Сатана утримується на чотирьох рівнях. Його зв’язують ланцюгом, потім Сатану кидають у бездонну яму, потім яму закривають, а потім на нього накладають печатку. Навіть великому майстру втечі знадобилося б багато часу, щоб вибратися звідти. Зверніть увагу, що Сатана колись був найвищим ангелом. Тепер його утримує інший ангел.

Питання: У Об’явленні 20:2-15, під час тисячолітнього правління на землі, до появи «Нового Єрусалима», чи люди все ще будуть з плоті й крові та утворюватимуть пари як чоловік і жінка? Чи ті, хто померли до вознесіння, повернуться тоді чи після тисячоліття?

Відповідь: Це кілька цікавих запитань. Більш фундаментальне питання полягає в тому, чи всі люди будуть однаковими під час тисячоліття. Деякі/всі віруючі будуть царювати з Христом протягом 1 000 років (Об’явлення 20:4), але що щодо людей, які не царюють з Христом? Решта померлих не воскреснуть, доки не закінчаться 1 000 років (Об’явлення 20:5). Після закінчення 1 000 років сатана зможе й успішно обмане народи, і вони оточать Божий народ (Об’явлення 20:7-9).

Крім того, цілком імовірно, що деякі люди переживуть усі скорботи і увійдуть у тисячоліття, не померши.

Немає жодного вірша, який би прямо говорив, що ніхто / деякі люди / всі люди не зможуть тоді вступати у шлюб. Однак ми можемо вивести відповідь, поставивши друге фундаментальне запитання: чи народжуватимуться діти під час тисячоліття. Якщо так, це означатиме, що принаймні деякі люди зможуть тоді вступати у шлюб. Чи може хтось померти під час тисячоліття?
Ісая 65:17-25 — це довгий уривок, тож, будь ласка, ознайомтеся з ним. Ви побачите, що там вказується, що тоді деякі можуть народитися, а деякі — померти. Ісая 65:17-25 стосується часу Тисячоліття.

Писання не вказує точно, коли воскреснуть віруючі, які померли до піднесення; але більшість християн вірять, що це відбудеться на початку тисячоліття. Однак Писання чітко вказує, що принаймні деякі з тих, хто був невіруючим і помер до піднесення, повернуться після тисячоліття.

Питання: Чому в Об’явленні 20:5 неспасенні померлі воскреснуть наприкінці Тисячоліття?

Відповідь: Біблія не пояснює, чому неспасенні люди воскреснуть наприкінці Тисячоліття. Одне з припущень полягає в тому, що, хоча люди не отримують другого шансу після смерті, ті, хто ніколи не мав жодної нагоди почути справжнє Євангеліє, отримають можливість прийняти рішення.

Питання: У Об’явленні 21:8 та 21:27 сказано, що люди, які чинять ганебні вчинки, будуть поза Небесами; як же тоді різні грішники можуть потрапити до Небес, навіть після того, як вони покаялися й віддали своє життя Богові?

Відповідь: У Об’явленні 21:8 та 21:27 йдеться про людей, які зараз чинять такі вчинки, а не про тих, хто колись їх чинив, але був очищений і отримав прощення.

Питання: У Об’явленні 20:7-10, хто такі Гог і Магог?

Відповідь: Про Гога та Магога також згадується в книзі Єзекіїля 38–39. Оскільки є два імена, то це дві (або більше) країни, хоча дехто вважає, що це одна нація та її правитель. Існують три точки зору:

Обидві знаходяться на території колишнього СРСР, тобто це Росія та деякі або всі колишні радянські республіки.

Колишній СРСР і Туреччина — це точка зору, згідно з якою Гог — це скіфи (які жили на території України та Росії) і земля Туреччини.

Третя точка зору полягає в тому, що це неєврейські народи загалом. Але якщо так, то чому б просто не сказати «народи»?

З географічної точки зору Росія є величезною країною, але має дуже низьку щільність населення, за винятком Москви, найпівденніших та найзахідніших районів.

Питання: Що ранні християни вчили щодо вічності покарання для тих, хто відкинув Христа, згідно з Об’явл. 20:10, 15?

В: В Об’явленні 20:14-15 сказано: «Тоді Смерть і Пекло були кинуті в озеро вогню. Це й є друга смерть — озеро вогню». Після цього більше не буде смерті. В Об’явленні 21:4 сказано: «...більше не буде ні смерті, ні жалоби, ні плачу, ні болю, бо колишнє минуло».

Але чи означає це, що й усі покарання закінчилися? Ні, не може, бо в Об’явленні20:10 сказано, що диявол і лжепророк будуть мучитися вдень і вночі навіки віків.

Що станеться з людьми, чиї імена не записані в Книзі життя? В Об’явленні 20:15 сказано: «І якщо когось знайшли, чиє ім’я не було записане в Книзі життя, того кидали в озеро вогню». У 14-му вірші щойно йшлося про те, що це є друга смерть. Отже, після цього часу ніхто не помре — ні духовно, ні іншим чином, — але ті, хто вже духовно мертві, залишаться в Озері вогню.

Тепер ми можемо погодитися, що твори ранньої церкви не є Святим Письмом, оскільки вони можуть містити помилки. Однак багато хто з них знав новозавітну грецьку мову краще, ніж будь-хто сьогодні, і їхні погляди, хоча й не дають абсолютного доказу, на мою думку, є вагомим підтвердженням того, що насправді малося на увазі в новозавітній грецькій мові.

Полікарп (155 р. н. е.) перед тим, як його спалили на вогнищі, сміливо сказав своїм катам: «Ви погрожуєте мені вогнем, який може горіти годину, а потім незабаром згасає, але не знаєте про вогонь майбутнього суду та вічного покарання, призначеного для безбожних». «Про мучеництво Полікарпа», розд. 11, с. 41

Юстин Мученик (бл. 138–165 р. н. е.) Тіла всіх людей будуть воскрешені: одні — до безсмертя, а інші — з вічною чутливістю до вічного вогню разом із нечестивими демонами. «Перша апологія Юстина Мученика», розд. 52, с. 180

Згадка про вічний вогонь. «Друга апологія» Юстина Мученика, розд. 2, с. 188

Дияволи та ті, хто їм служить, будуть ув’язнені у вічному вогні. «Друга апологія» Юстина Мученика, розд. 8, с. 191; розд. 9, с. 191

У Юстина Мученика є й інші згадки.

Атенагор (177 р. н. е.) «Але оскільки марність (безглуздість) виключена з діл Божих, то вічне існування має не лише душа, а й тіло» — «Про воскресіння мертвих», розд. 15, с. 157

Теофіл, єпископ Антіохії (168–181/188 р. н. е.) «…якщо ж ти й надалі залишатимешся невіруючим, то переконаєшся в цьому згодом, коли тебе мучитимуть вічні кари…» «Лист до Автоліка», книга 1, розд. 14, с. 93

У Теофіла є й інші згадки.

Іриней (182–188 рр. н. е.) згадував про вічний вогонь для диявола та його ангелів. Іриней, «Проти єресей», книга 2, розділ 7.3, стор. 367

Ті, хто заперечують спасіння (Адама), назавжди відрізають себе від життя, оскільки не вірять, що загублена вівця була знайдена. Іриней, «Проти єресей», книга 3, розділ 23, стор. 457.

Мінуцій Фелікс (210 р. н. е.) Згадка про вогонь вічного покарання у творі «Октавій» Мінуція Фелікса, розд. 35, с. 195. Зауважте, що вічним був не лише вогонь, а й покарання.

Климент Олександрійський (193–217/220 р. н. е.) «Бо гріх — це вічна смерть». «Звернення до язичників», розд. 11, с. 204

Тертуліан (198–220 р. н. е.) згадує про вічне життя та вічне покарання у вигляді нескінченного вогню у праці «До народів», книга 1, розділ 7, стор. 116

Після смерті невинне немовля не зазнає вічного покарання. «П’ять книг у відповідь на Маркіона» Тертуліана, книга 4, с. 157

Іполит (222–236 рр. н. е.) у «Фрагменті 40» зі своїх «Бесід та проповідей» (с. 252) зазначає, що засуджені та загублені люди зазнають вічного покарання.

Кіпріан Карфагенський (бл. 246–258 рр. н. е.) каже: «кого після відходу з цього світу мучитиме вічне полум’я нескінченними покараннями» — «Трактат» Кіпріана, 7.13, с. 472

Нарешті, повертаючись до Павла, зверніть увагу на серйозність його прокляття (грец. anathema). «Я дивуюся, як швидко ви відвертаєтеся від Того, Хто покликав вас благодаттю Христа, і звертаєтеся до іншого Євангелія — яке навіть не є Євангелієм. Очевидно, що деякі люди турбують вас і намагаються спотворити Євангеліє Христа. Але навіть якщо ми чи ангел з неба проповідуватиме Євангеліє, суперечне тому, яке ми проповідували вам, нехай буде проклятий! Як ми вже казали раніше, так і тепер кажу знову: якщо хтось проповідує вам Євангеліє, суперечне тому, яке ви прийняли, нехай буде проклятий!» (Галатів 1:6–9)

Тож яким є пекло? Я вважаю, що його можна уявити як космічний зоопарк. Це ніби хтось каже Богові: «Я не хочу, щоб Ти був Господом мого життя, і я не збираюся змінювати своєї думки». Бог відповідає їм: «Мені шкода, але я дам вам те, про що ви просите. Я створю інший всесвіт, і ви зможете піти до того всесвіту та робити там, що забажаєте». Звісно, там вони не будуть самотні; там також будуть демони та інші, хто прийняв подібне рішення. Оскільки Бог є джерелом усієї любові, вони будуть відокремлені й від неї. Якби у них були друзі, які також потрапили до Озера Вогню, то, опинившись там, вони вже не були б друзями. Я не знаю, чи люди будуть божевільними, коли потраплять до Озера Вогню, але припускаю, що вони стануть божевільними після того, як пробудуть там деякий час. О, яке ж жахливе те місце, де свобода людини обирати відокремлення від Бога зникає під тягарем справедливих наслідків.

Однією з рекомендованих книг є «Великий розлучення» К. С. Льюїса. Вона не має нічого спільного з шлюбом та розлученням, а є художнім оповіданням про людей, які потрапили до пекла, отримали можливість піти звідти до неба, але, ретельно обміркувавши, вирішили, що все ж воліють залишитися в пеклі. Це вигадка, але книга надзвичайно цікава. Однак у ній є одна небіблійна річ. К. С. Льюїс вважав, що людина в пеклі могла б покаятися й потрапити до Небес. Проте в Луки 16:26 сказано, що там існує непереборна прірва.

Але якщо ми встановимо, що і Святе Письмо, і рання церква одностайно вчили про вічне покарання тих, хто відкинув Христа, то наступне питання полягає в тому, як це може узгоджуватися з тим, що Бог відкрив у Святому Письмі про Свою справедливість щодо тих, хто взагалі ніколи не чув про Нього? Див. сторінку за адресою www.BibleQuery.org/Doctrine/NeverHeardTheGospel/WhatAboutThoseWhoDiedBeforeHearingTheGospel.html

Питання: Що таке «Книга життя» у Об’явленні 20:12; 3:5; 13:8; 17:8?

Відповідь: Це книга, в якій записані імена всіх спасенних. Згідно з однією точкою зору, імена всіх, хто буде спасений, і лише цих людей, були записані в ній від заснування світу, як сказано в Об’явленні 17:8. Друга точка зору полягає в тому, що імена всіх людей спочатку записані в Книзі Життя, але імена деяких людей згодом викреслюються, як сказано у Вихід 32:32-33. У Псалмі 69:28 Давид молиться, щоб злі люди були викреслені з книги живих і не були записані разом із праведними.

Не маючи до цього жодного стосунку, Неємія в 13:14 книги Неємії просить Бога, щоб його добрі діла не були викреслені, але це інша книга. Бог також погрожує викреслити імена деяких злочинців з-під неба, але це інша справа.

Питання: Як у Об’явленні 20:14 смерть і Аїд можуть бути кинуті в Озеро вогню?

Відповідь: Озеро вогню може прийняти як неживі речі, так і живі істоти.

Питання: У Об’явленні 20:15, чи хтось раніше чув про другу смерть?

Відповідь: Так, це не був цілком новий термін. У палестинському Таргумі до Повторення Закону 33:6 сказано: «Нехай Рувим живе в цьому світі і не гине другою смертю, якою гинуть нечестиві в майбутньому світі».

Питання: У Об’явленні 21:1, чи буде нова земля, по суті, відновленою старою землею?

Відповідь: В основі вона може бути тією самою, але на поверхні буде зовсім іншою. В Об’явленні 21:1 сказано: «моря більше не було», а в Об’явленні 21:5 — що Бог робить усе новим. Крім того, Римлянам 8:19–22 показує, що Бог не дозволив грішній людині жити в негрішному творінні. Саме творіння буде оновлене.

Слово «нове» означає нове за якістю або оновлене, а не нове за часом, згідно з «Біблійним коментарем експозитора» (The Expositor’s Bible Commentary), т. 12, с. 592–593. Однак в Об’явленні 21:1 і далі сказано, що перше небо та земля минули.

Проте, як би там не було, в кінці Об’явлення 21:1 і далі сказано, що моря більше не буде, тож все буде принципово іншим.

Питання: Чи описує Об’явлення 21 те саме місце, що й Єзекіїль 40–48, Ісая 60 та Ісая 65:17–25, чи ні?

Відповідь: Ні, щодо перших двох; а щодо Ісаї 65:17–25 — частково так. У Єзекіїля 40–48 описується храм Тисячоліття. Це не те саме, оскільки в новому небі та новій землі храму немає. Хоча Ісаї 60:1–5а добре узгоджується з Об’явленням 21, це не одне й те саме. В Об’явленні 21:1 сказано: «моря більше не було», але в Ісаї 60:5 сказано: «багатства моря будуть принесені до тебе». Ісая 60 стосується часу Тисячоліття. Ісая 65:17-25 говорить про нове небо та нову землю. Однак Тисячоліття та нове небо й нова земля можуть бути тут поєднані, оскільки йдеться про майбутнє.

Питання: Чи може те, про що йдеться в Об’явленні 21, також бути частиною Тисячоліття?

Відповідь: Ні, і відповідь легко «побачити». Море є важливою частиною Тисячоліття у Псалмі 72:8 («пануватиме від моря до моря»); Ісаї 11:9,11 («пізнання Господа, як море повне води»); Єзекіїля 47:8-20; 48:28; Захарії 9:10; 14:8. У Об’явленні 21:1 моря вже немає. Проте ми все ще матимемо вдосталь прісної води з Річки Життя, про яку йдеться в Об’явленні 22:1-2.

Питання: Чи в Об’явленні 21:1-3 перше небо й земля означають старий закон, а нове небо й земля — новий закон під керівництвом Бахаулли, і відсутність моря означає, що всі підуть за Бахауллою, як вчать бахаї у книзі «Деякі відповіді на запитання» (с. 67–68)?

Відповідь: Ні. В Об’явленні 21:2 сказано, що Новий Єрусалим — це як наречена для свого чоловіка (Бога). Ми, християни, метафорично є нареченою Христа, а не якогось закону. В Одкровенні 21:4–5 сказано, що Бог зітре кожну сльозу з їхніх очей. Більше не буде ні смерті, ні скорботи, ні плачу, ні болю. Це пророцтво не здійснилося за життя Бахаулли. Воно здійсниться лише після повернення Христа.

Питання: У Об’явленні 21:4 сказано, що в Небі більше не буде сліз. Чи плачуть ангели, коли ми грішимо, і чи плаче Бог?

Відповідь: Цей уривок не говорить про те, чи плачуть ангели сльозами зараз. В Об’явленні 21:4 сказано лише, що відтепер наречена Христа (віруючі) більше не плакатиме, і, ймовірно, ангели теж не плакатимуть. Можливо, у минулому, під час війни на Небі, були сльози. Звичайно, на землі Ісус плакав над містом Єрусалимом у Матвія 23:37-39 та Луки 19:41-44.

Питання: У Об’явленні 21:8 Бог посилає всіх брехунів у Озеро Вогню, то чому ж у 2 Солунян 2:9-12 Бог посилає людям оману?

Відповідь: У відповіді слід врахувати чотири моменти.

Гіпотетично кажучи, навіть якби Бог карав інших за те, що вони вводять в оману, тоді як Сам Він вводив у оману, це не було б суперечливим. Немає вимоги, щоб Бог дотримувався того, що Він наказує робити Своїм створінням. Наприклад, Бог приймає поклоніння, але ми не маємо приймати поклоніння. Бог має право на помсту, але ми не маємо мститися. Проте Бог не вводить людей в оману.

Брехати означає говорити чи писати те, про що ти знаєш, що це неправда. Бог має абсолютне знання, і Боже слово створило все (Бут. 1:1). Бог не тільки не бреше, але й не може брехати, як сказано в Посланні до Євреїв6:18 .

Вводити в оману — це те, що роблять навіть чесні люди, коли, виходячи з дому, залишають увімкнене світло, щоб відлякати грабіжників. Однак це не є брехнею.

Бог посилає омани, але при цьому Він не бреше. Наприклад, у 1 Самуїла 16:1-5 Бог наказав Самуїлу піти до Віфлеєму й дати оманливе пояснення. Лише за один розділ до цього, у 1 Самуїла 15:29, сказано, що Бог не бреше. Отже, брехня в цьому контексті не означає допущення того, щоб люди були введені в оману.

Див. також відповідь на питання щодо 2 Солунян 2:11 у книзі «Коли критики запитують», с. 495.

Питання: Хто саме є тими дванадцятьма апостолами, про яких йдеться в Об’явленні 21:14?

Відповідь: Більшість людей вважають, що це дванадцять учнів, за винятком Юди Іскаріота, плюс Павло. Матія, ймовірно, тут не мається на увазі. У Діяннях 1:23-26 йдеться про людське висвячення, яке Бог ані не засудив, ані не схвалив. Після цього ми більше ніде не чуємо про Матія — ані в Новому Завіті, ані в історії Церкви.

Питання: Що цікавого в розмірах міста, описаних у Об’явленні 21:14-17?

Відповідь: Довжина, ширина та висота однакові — по 12 000 фурлонгів або стадій. Дехто вважав, що це може бути куб, піраміда, куля чи якась інша фігура, однак грецьке слово «тетрагонос» (tetragonos), тобто «чотирикутник», вказує саме на куб. Вавилон і Ніневія були розплановані у формі квадратів, а в єврейському Талмуді (Баба-Батра 75б) вважалося, що Новий Єрусалим буде кубом. Симетрію можна вважати прекрасною. Ця відстань становить приблизно 1 400 миль або 2 200 кілометрів, хоча дехто вважає, що — 1 500 миль. Це приблизно відстань по прямій від Нью-Йорка до Х’юстона, штат Техас, або від Х’юстона до Малібу, штат Каліфорнія, на північний захід від Лос-Анджелеса, або від Браунсвілля, штат Техас, до Фарго, штат Північна Дакота, або від Бейрута, Ліван, до Венеції, Італія. Це також відстань від Ханоя до Пекіна та від Ельзасу-Лотарингії (Франція) до Москви (Росія). Це також відстань від кордону Уганди та Південного Судану на північ до кордону Єгипту та Судану. Це досить велике місто. Звісно, ми не знаємо, яких розмірів ми будемо в небі, чи зможемо ми змінювати свої розміри, і не всі обов’язково завжди перебуватимуть у Новому Єрусалимі, адже там є ворота для входу та виходу, а народи землі принесуть туди свою славу та честь, як зазначено в Об’явленні 21:24–25. Це буде «місто, що ніколи не спить», оскільки там не буде ночі.

Це місто, сторона якого становить близько 1 400 миль, дуже відрізняється від міста Єзекіїля в Тисячолітті, сторона якого становила близько 4 500 ліктів, або приблизно 1,25 милі.

Товщина стіни становила приблизно 200/216 футів (67/72 ярдів). Якщо вам цікаво, товщина космічного корабля «Аполлон» коливається від 1,8 до 6,9 сантиметрів.

Питання: Чому в Об’явленні 21:17–21 людям подобаються дорогоцінні камені і як ми маємо бути подібними до дорогоцінних каменів?

Відповідь: Невідшліфований дорогоцінний камінь виглядає тьмяно, може бути частково оточений іншою породою і загалом не справляє враження. Не колір каменю робить його красивим, адже ми можемо виготовити кольоровий папір, який точно відповідатиме цьому кольору. Але добре відполірований діамант чи інший дорогоцінний камінь вважається прекрасним, бо він виблискує, або, іншими словами, відбиває й фокусує світло. Він може відбивати й фокусувати світло на тих самих довжинах хвиль, на яких його приймає, як дзеркало чи діамант, або ж перетворювати його на інший колір, як рубін чи інший кольоровий дорогоцінний камінь. Халцедон, що походить із Халкедону, мав світло-блакитно-зелений колір із смугами інших кольорів. Грецьке слово, що означає «блиск» або «світло» в Об’явленні 21:11, буквально означає «носій світла». У Септуагінті в Буття 1:3, 14, 16 воно вживається стосовно Сонця, Місяця та зірок.

Історично одна з головних причин, через яку Юлій Цезар вирішив вторгнутися до Великої Британії, полягала в тому, що він чув про видобуток перлів у прісноводних гаванях та річках на півночі Уельсу та Шотландії.

До речі, у комп’ютерній графіці красиві фони часто створюють шляхом імітації відбиття та фокусування світла. У комп’ютерних іграх «трасування променів» — це математично складний аспект реалістичності, що дозволяє правильно відтворити освітлення та тіні на основі джерел світла. У давні часи багато відомих художників, таких як Рембрандт, прославилися завдяки тому, як у їхніх картинах використовувалися світло та тіні.

У нашому житті наша місія, поки ми ще перебуваємо на землі, полягає, по суті, у тому, щоб відбивати й фокусувати світло Христа. Ми повинні навчати Божій істині без спотворень, але водночас відображати її застосування відповідно до відтінків обставин, у яких перебуваємо. Ми повинні фокусувати Боже світло для інших — як для невіруючих, так і для віруючих, — щоб вони чіткіше бачили цей контраст.

Нарешті, оскільки ми маємо відбивати Божу любов і давати людям змогу побачити проблиск небес, ми повинні з нетерпінням чекати на те, щоб потрапити в таке прекрасне місце, залите сяючим світлом Божим, яке відбивається одне від одного.

Питання: У Об’явленні 21:17–21 — чи будуть вони виглядати точно так, як ці дорогоцінні камені та золото?

Відповідь: Вони можуть не виглядати точно як дорогоцінні камені, а золото матиме інші властивості, ніж земне золото.

Питання: У Об’явленні 22:1-2, чи символізує вода Святого Духа, і чи означає цей вірш, що Святий Дух походить від Отця і Сина?

Відповідь: Ні. Хоча Святий Дух і походить від Отця та Сина, цей вірш про це не говорить. Вода тут — це просто вода, і ніщо не вказує на те, що це Святий Дух. До речі, цікаво, що жоден з донікейських авторів не цитував уривок з Об’явлення 22:1-7а.

Питання: Чи є дерево життя в Об’явленні 22:2 тим самим, що й у Буття 2:9, чи це Ісус?

Відповідь: І так, і ні. Це саме «те» дерево життя. Ніщо в Писанні не вказує на те, що це інше дерево життя, ніж у Буття 2:9, або що існувало кілька дерев життя. Ісуса ніколи не називали деревом життя, і така метафора щодо Ісуса суперечила б наступному віршу, де Ісус згадується як Агнець.

Питання: Як у Об’явленні 22:2 листя слугують для зцілення народів?

Відповідь: Хоча Святе Письмо про це не говорить, ми можемо помітити кілька речей. Грецьке слово «therapeian», яке тут вжито, буквально означає «що дарує здоров’я» і є джерелом, з якого англійська мова почерпнула слово «therapy» (терапія). Очевидно, що для досягнення безсмертя все ще буде потреба харчуватися плодами дерева життя, а також буде потреба в листі, «щоб усі залишалися здоровими».

Питання: Яке значення має те, що в Об’явленні 22:3 не згадується про прокляття?

Відповідь: Відсутність смерті, хвороб, гріха, гріховної природи, тяжкої праці заради їжі та рабства природі — все це є підставами вважати, що це має велике значення.

Питання: У Об’явленні 22:4а, яке значення має те, що люди бачитимуть Боже обличчя?

Відповідь: Адам і Єва могли бачити Боже обличчя до гріхопадіння, але після нього вони сховалися. Навіть Мойсею не було дозволено бачити Боже обличчя. Але тут усі віруючі зможуть бачити Боже обличчя.

Питання: У Об’явленні 22:4f, яке значення має те, що Боже ім’я буде на їхніх чолах?

Відповідь: Подібно до татуювання, це був постійний знак того, ким ти є або кому ти належиш. Коли священиків помазували, частину олії наносили на їхнє чоло.

Люди зі знаком звіра не могли мати Божого імені на своїх чолах, бо місце на їхньому чолі вже було зайняте. Деякі люди відкидають Христа не тому, що вони недостатньо розумні, і не через ненависть до Христа, а тому, що їхня голова «вже зайнята» чимось іншим.

Питання: Як Ісус міг сказати в Об’явленні 22:6-20, що Він прийде незабаром, майже 2 000 років тому?

Відповідь: Хоча 2 000 років — це дуже короткий час для Бога, і деякі події, описані в листах до семи церков, відбулися лише через кілька років після цього, існує більш вагома причина.

Слово «скоро» тут може означати «у будь-який момент», і це вчення називається «неминуче повернення Христа». Христос каже: «Тому пильнуйте, бо не знаєте дня, коли прийде ваш Господь» (Матвія 24:42). Див. також обговорення Філіп’ян 4:5, 1 Солунян 4:15 та 1 Петра 4:7.

Крім того, і наше власне відходження з землі є «неминучим». Хіба хтось із нас знає з абсолютною впевненістю, що завтра вранці ми прокинемося?

Питання: У Об’явленні 22:9f-10 йдеться про те, що ця книга має бути розпечатана, щоб люди могли її прочитати, чи вона має залишатися таємницею?

Відповідь: Слово «таємниця» (грец. mysterion) у грецькій мові має дещо інше значення, ніж в англійській. У грецькій мові «таємниця» не обов’язково означає щось, що важко визначити або складно осягнути; скоріше це просто означає те, що ще не було відкрито. Наприклад, Євангеліє було таємницею для святих Старого Завіту. Тепер же воно відкрите, і нас тут заохочують читати й розуміти його.

Проте є аспекти «Одкровення», такі як сім громів, які досі залишаються запечатаними. Ми можемо читати й мати певне розуміння пророцтв у «Одкровенні», але ми не побачимо чіткої загальної картини, доки це не станеться. Це схоже на те, як святі Старого Завіту могли мати певне розуміння про Месію, але повна картина не була б зрозумілою, доки Ісус не прийшов уперше.

Питання: Чому в Об’явленні 22:11 сказано: «нехай» деякі будуть злими?

Відповідь: Це називається «дозволом відступу», на відміну від «дозволу заклику», згідно з книгою «Об’явлення 8–22: Екзегетичний коментар», с. 502–503. Це означає, що людям дозволяється чинити зло, а не заохочується до цього.

Питання: Чому в Об’явленні 22:12 слово «діло» вживається в однині?

Відповідь: Замість того, щоб розглядати наше життя як безліч дрібних справ (добрих і поганих), це підкреслює, що наше життя можна розглядати як одну єдину безперервну справу. Так само люди не говорять про «свої життєві справи», а скоріше про «свою життєву справу». Це слово також вживається в однині в 1 Коринтян 3:12–15.

Питання: У Об’явленні 22:13, де ми раніше бачили ці три титули?

Відповідь: На початку книги «Альфа й Омега» — це титул Бога-Отця в Об’явленні 1:8, а також 21:6. Титул «Перший і Останній» застосовувався до Христа в Об’явленні 1:17; 2:8, але він також застосовувався до Бога (Яхве) в Ісаї 44:6; 48:12. Титул «Початок і Кінець» стосується Бога-Отця в Об’явленні 21:6. Отець і Син мають понад 30 спільних імен та титулів.

Питання: Об’явл. 22:14; 1:3; 14:13; 16:15; 19:9-10; 20:6; 22:7 — це «блаженства» або благословення. Які подібності та відмінності є у цих семи блаженствах?

Відповідь: Ці сім блаженств, або сім благословень, які пропонує Бог, узгоджуються з тим, що число сім є провідною темою книги. Коротко кажучи, це ті, хто слухає; ті, хто помирає; ті, хто не спить і зберігає свою одежу; ті, кого запрошено; ті, хто бере участь у першому воскресінні; ті, хто дотримується слів; і ті, хто омиває свої одежі. Усі вони мають певні умови. Лише у 16:15 йдеться про тих, хто не відповідає цим умовам. Лише у 20:6 та 22:14 йдеться про результат благословення.

Питання: У Об’явленні 22:14 сказано, що ми спасенні благодаттю, то чому ж так важливо виконувати Його заповіді?

Відповідь: У Ефесян 2:8-9 сказано, що ми спасенні благодаттю, а не ділами, але в Ефесян 2:10 сказано, що ми спасенні для того, щоб чинити добрі діла. Ісус сказав у Матвія 7:16-27: «По їхніх плодах ви пізнаєте їх», а в Якова 2:14-26 сказано, що віра без діл мертва. Виконання Божих заповідей не заслуговує нам спасіння, але спасенні люди прагнутимуть виконувати Божі заповіді. Якщо ви не хочете виконувати Божі заповіді, то, найімовірніше, ви не спасенні.

Питання: У Об’явленні 22:15, де знаходиться «поза містом»?

Відповідь: Це не третя доля. Це просто означає виключення з міста, а отже, перебування в Озері Вогню. Собаки були метафорою для людей, які вчиняли огидні вчинки. Чаклуни, грецькою «фармакої», можуть означати як чаклунів, так і тих, хто виготовляє отрути чи інші наркотики. Отже, сюди також можуть підпадати наркоторговці.

Питання: У Об’явленні 22:16а, хто такий ангел Ісуса?

Відповідь: «Ангел» може означати посланця. Хоча це, можливо, могло стосуватися Івана, автора «Одкровення», найімовірніше, це була небесна істота, яка була посланцем від Ісуса до Івана.

Питання: Чому в Об’явленні 22:16б важливо, що Ісус є коренем і нащадком Давида?

Відповідь: По-друге, Ісус є повністю людиною, частиною людства, оскільки Він є нащадком Давида. Але насамперед обітниці, які Бог дав нащадкам Давида, сповнюються у Христі.

Питання: Хто є «Яскравою ранковою зіркою» в Об’явленні 22:16?

Відповідь: У цьому вірші прямо зазначено, що мова йде про Ісуса. Сатана був ранковою зіркою, оскільки всі ангели були ранковими зірками (Іов 38:7). Однак, хоча Сатана теж був ранковою зіркою, в Ісаї 14:12 сказано, що він був ранковою зіркою, яка впала з неба. «Ранкова зірка» — це титул великої небесної слави, і в Об’явленні 2:28 Ісус обіцяв, що дасть тим, хто переможе, владу над ранковою зіркою.

Що стосується ранньої історичної згадки, то Іполит (222–235/6 рр. н. е.) у праці «Спростування всіх єресей», книга 10, розділ 29, стор. 151, зазначає, що Логос Божий є Ранковою Зіркою.

Питання: У Об’явленні 22:16, перш ніж проповідувати про Ісуса з Нового Завіту, слід прочитати Ісаї 14:12, де Бог називає Сатану «Ранковою Зіркою» (NIV) або «Люцифером» у версії короля Якова (Люцифер = Ранкова Зірка). Потім слід прочитати Об’явлення22:16 , де Ісус називає себе Ранковою Зіркою. Так, Ісус стверджує, що Він є Люцифером.

Завдяки цій інформації ви нарешті зможете зрозуміти, чому християнство настільки просякнуте язичницькими ритуалами та віруваннями: адже саме Сатана його створив. Один факт, про який ми знаємо напевно ( ), — це те, що справжній Ісус був посланий до дітей Ізраїлю. Отже, Ісус, посланий до язичників, був ніким іншим, як самим Сатаною.
«І їм було наказано лише одне: поклонятися Богові, виявляючи Йому щиру відданість, бути вірними у вірі, дотримуватися регулярної молитви та регулярно чинити милостиню. Ось це і є релігія, правильна та пряма. Ті, хто відкидає істину серед Людей Книги та серед багатобожників, БУДУТЬ у ПЕКЛІ, щоб перебувати там навіки; вони — НАЙГІРШІ серед створінь. Ті, хто має віру і чинить праведні справи, — вони найкращі серед створінь (Коран 98:5-7). (Це сказав мусульманин)

Відповідь: Вираз «ранкова зірка» не означає Люцифера; «ранкова зірка» означає володіння небесною славою, а Люцифер був ранковою зіркою, яка впала з неба. Існує багато ранкових зірок, оскільки це поняття застосовувалося до ангелів (Йов 38:7), а в особливому сенсі — до Христа (2 Петра 1:19; Об’явлення 22:16б). В Об’явленні 22:16б Ісуса також називають Нащадком Давида. Було багато нащадків Давида, але Ісус є нащадком Давида в особливому, обіцяному сенсі.

В Ісаї 14:12 сказано, що Сатана також мав величезну небесну славу ранкової зірки, доки не втратив її, впавши з неба.

Цей титул подібний до того, як усі віруючі, як чоловіки, так і жінки, отримують титул і привілеї синів Божих (Галатів 3:26-29), але саме Ісус є єдинородним Сином Божим (Івана 3:16). До речі, віруючі також отримають «ранкову зірку» від Ісуса, як зазначено в Об’явленні 2:28.

Щодо нібито язичницького походження, хтось колись сказав: «Тим, хто живе у скляних будинках, не слід кидати каміння». Багато мусульман, можливо, не знають про документи, які свідчать, що сам Мухаммед навчав багато чого, що було спільним із доісламською арабською релігією.

Араби поклонялися безформному каменю. Арнобій, «Проти язичників» (297–303 рр. н. е.), книга 6, розд. 10, с. 510

Тертуліан, який писав у 198–220 рр. н. е., згадує, що арабські язичницькі жінки були повністю завуальовані, за винятком одного ока. «Про завуальованість дівиць», розділ 9, стор. 37

Як і євреї, араби практикували обрізання, за словами Бардаїсана із Сирії (154–224–232 рр. н. е.), «Книга законів різних країн», с. 730.

Араби їли верблюжатину, але вважали гріхом їсти свинину. Єронім, «Проти Йовініана» (393 р. н. е.), книга 2, розд. 7, с. 393

Чорний камінь, що впав з неба, користувався великою пошаною і був розміщений у кутку Кааби, яку називали «Домом Аллаха». Кааба була центром поклоніння 360 ідолів, згідно з «Бухарі», т. 3, книга 43, розд. 33, № 658, с. 396, та т. 5, книга 59, розд. 47, № 583, с. 406. В «Енциклопедії ісламу» (під редакцією Еліаде), с. 303 і далі, зазначено, що до появи ісламу люди п’ять разів на день молилися в бік Мекки та постили частину дня протягом усього місяця. Курайшити постили 10-го числа місяця Міхаррам/Мухаррам. Мухаммед також наказував це робити, але згодом це стало добровільним (Бухарі, т. 5, книга 58, розділ 25, № 172, с. 109), а також Бухарі, т. 6, книга 60, розділ 24, № 31, с. 25.

Доісламські араби здійснювали паломництва («умра») до Мекки. У «Фікх ус-Сунна», т. 5, с. 122, та у Бухарі, т. 2, книга 26, розділ 33, № 635, с. 371–372, зазначено, що вони вважали невиконання «умри» одним із найтяжчих гріхів на землі. У Мецці вони накривали Каабу тканиною («Фікх», т. 5, с. 131), а також до появи ісламу у них існував священний місяць, під час якого заборонялося вести війну (Бухарі, т. 2, книга 23, розділ 96, № 482, с. 273).

Порівняно з чотирма з п’яти стовпів ісламу, мешканці Мекки до появи Мухаммеда постили в той самий день, давали милостиню своїм, молилися в бік Мекки та здійснювали паломництва («умра») до Мекки. Існувало також багато відмінностей, але дехто дивується безперервності цих незмінних практик, спільних із язичницьким культом курайшитів.

Західні араби відрізнялися тим, що поклонялися богу Місяця та його дружині, богині Сонця. Існують доісламські статуї його символу — півмісяця. Він виглядає точно так само, як півмісяць шиїтських мусульман, за винятком того, що шиїти додали до нього маленьку зірку. Згідно з «Енциклопедією ісламу» (с. 303), єменці/сабеї мали бога Місяця. Можливо, курайшити перейняли цього ідола саме від них.

Плем’я курайшитів у Мецці поклонялося Хубалу, Аль-Ілаху та трьом дочкам Аль-Ілаха — Лат, Уззі та Манат.

Символ може мати різне значення в різних контекстах. І мусульмани, і християни зазвичай розглядають змію як знак Люцифера, проте в сурі 7:107 Корану сказано, що змія Мойсея була знаком від Аллаха.

Питання: Як нам, віруючим, у Відк. 22:17, 20 розвивати в собі таке ставлення?

Відповідь: По-перше, усвідомлюючи, яким має бути наше ставлення. Хоча віруючі повинні мати задоволення у Христі, ці вірші показують, що віруючі не повинні зупинятися на досягнутому. Ми повинні плекати прагнення до Христа та прагнення до Його приходу, щоб Він завершив історію, започаткувавши спочатку Тисячолітнє Царство, а потім Нове Небо та Нову Землю. Іноді християни можуть занадто звикнути до комфорту. Ми повинні прагнути покинути цей світ.

Питання: Чому в книзі «Rev 22:18 –19» людей особливо застерігають не додавати й не віднімати нічого від цієї книги?

Відповідь: Приповісті 30:6 та 1 Коринтян 4:6 також застерігають людей від додавання до Божого Слова. Дехто розглядає це в загальному сенсі як посилання на всю Біблію, інші ж, як-от у книзі «1001 відповідь на біблійні запитання» (с. 13), трактують це в строгому сенсі як посилання виключно на книгу Об’явлення. Якщо припустити, що це стосується саме «Одкровення», однією з причин може бути те, що в ній так багато говориться про майбутнє, і значна частина цього стосується суду та гніву; тому деякі, хто хоче вилучити з Євангелія все, крім любові, можуть піддатися спокусі спробувати скоротити або виключити «Одкровення» з Біблії. Сьогодні в деяких ліберальних «християнських» конфесіях Книга «Одкровення» відкидається.

Джозеф Сміт, засновник мормонізму, порушив це у своїй «натхненній версії» Біблії. У Об’явленні 5:6 Сміт змінив «що має сім рогів і сім очей, , які є сімома Духами Божими…» на «що має дванадцять рогів і дванадцять очей, які є дванадцятьма слугами Божими…».

Ще в 182–188 рр. н. е. ранньохристиянський письменник Іриней у праці «Проти єресей», розділ 20, згадуючи, що цитує Івана, наводить уривок з Об’явлення 5:6. Отже, RLDS та інші мормони не можуть стверджувати, що Сміт виправляв те, що було спотворено в Середньовіччі, оскільки Іриней показав нам, що там було написано за його часів.

Джозеф Сміт також взяв 1 Івана4:12 «ніхто ніколи не бачив Бога», і додав «крім тих, хто вірує».

Питання: Чи були в літературі інші «застереження», подібні до цього, як у Об’явленні 22:18-19?

Відповідь: Так. Іриней Ліонський у своїх працях пише таке: «Я закликаю тебе, хто буде копіювати цю книгу, ім’ям нашого Господа Ісуса Христа та Його славним приходом, коли Він прийде судити живих і мертвих, порівняти те, що ти будеш писати, і ретельно виправити це за цим рукописом, а також написати цю закляття і помістити її в копію». З книги 5, розділ 20, стор. 238 «Церковної історії» Євсевія.

Питання: Хто написав книгу «Одкровення»?

Відповідь: Більшість християн сходяться на думці, що це був апостол Іоанн:

1. Юстин Мученик, «Діалог з Трифоном», розд. 81, с. 240 (написано приблизно між 138–165 рр. н. е.)

2. Іриней у праці «Проти єресей» (182–188 рр. н. е.), розділи 17, 20 та 23. Також розділ 30, с. 559

Це має особливе значення, оскільки Іриней був учнем Полікарпа, який, у свою чергу, був учнем апостола Івана. У розділі 34 «Проти єресей» також згадується Іван.

3. У «Настановах Коммодіана» (близько 240 р. н. е.), розділ 43, с. 211, міститься алюзія на Івана: «…меди та парфяни горітимуть тисячу років, як про це свідчать приховані слова Івана». Далі згадується багато інших речей з «Одкровення».

4. Тертуліан стверджував, що Іван був автором своєї «Апокаліпси», у праці «Проти Маркіона», книга 14, розділ 5 (207 р. н. е.).

5. Атанасій (326–373 рр. н. е.) у «Чотирьох промовах проти аріан», IV, с. 444.

З іншого боку, церковним письменником, який вважав, що це міг бути інший Іоанн, був Діонісій Олександрійський (200–265 рр. н. е.).

Кіпріан, єпископ Карфагена (бл. 246–258 рр. н. е.), цитує «Апокаліпсис» у «Трактаті 12», третя книга, 34, 36, 59. Однак Кіпріан не згадує про авторство «Апокаліпсису».

Питання: Як ми можемо знати, чи те, що ми маємо сьогодні в «Одкровенні», є достовірним збереженням того, що було написано спочатку?

Відповідь: Є щонайменше чотири причини.

1. Бог обіцяв зберегти Своє Слово в Ісаї 55:10–11; Ісаї 59:21; Ісаї 40:6–8; 1 Петра 1:24–25 та Матвія 24:35.

2. Ранньохристиянські автори цитували та посилалися на «Одкровення», багато з них — як на твір Івана.

Климент Римський (96–98 рр. н. е.) цитує Об’явлення 22:12 (це також збігається з Ісаї 40:10; 62:11) — «1 Климент», розд. 34, т. 1, с. 14

«Дідахе» (бл. 60–120 рр. н. е.), розд. 16, с. 382, містить алюзію на Об’явлення 12:9 та інші вірші. Там сказано: «Тоді з’явиться ошуканець світу як Син Божий і творитиме знамення та чудеса, і земля буде віддана в його руки, і він чинитиме беззаконня, яких ще ніколи не було від початку. Тоді людство потрапить у вогонь випробувань, і багатьох спонукатимуть до гріха, і вони загинуть; але ті, хто витримає у своїй вірі, будуть врятовані від самого прокляття. І тоді з’являться знамення істини: спочатку знамення розгортання на небі; потім знамення звуку сурми; і третє — воскресіння мертвих; проте не всіх, а як сказано: «Господь прийде, і всі Його святі з Ним». Тоді світ побачить Господа, що приходить на хмарах небесних».

У «Дідахе» (бл. 60–120 рр. н. е.), розд. 11, с. 380, вживається слово «Маранафа», яке міститься в Об’явленні 22:20.

У «Посланні до Діогнета» (бл. 130–200 рр. н. е.), розділ 12, міститься алюзія на «Одкровення»: «… і спасіння виявляється, і апостоли наповнюються розумінням, і наближається Пасха Господня, і хори збираються разом, і шикуються у належному порядку, і Слово радіє, навчаючи святих…»

«Пастир Герми» (бл. 115–155 рр. н. е.) у кількох місцях, що викликає сумніви, натякає на нього.

Юстин Мученик (бл. 138–165 рр. н. е.) сказав: «Крім того, серед нас був певний чоловік на ім’я Іоанн, один із апостолів Христа, який пророкував, завдяки одкровенню, що було йому дане, що ті, хто вірують у нашого Христа, мешкатимуть тисячу років у Єрусалимі; і що після цього відбудеться загальне, і, коротко кажучи, вічне воскресіння та суд над усіма людьми». Розділ 81 «Діалогу з Трифоном». У «Діалозі з Трифоном», розділ 81, стор. 240, він згадує про те, що християни будуть жити з Христом протягом 1 000 років (Об’явлення 20:4, 5).

Християни з В’єни та Лугдунума (177 р. н. е.) цитують частину Об’явлення 14:4 на стор. 779 та переказують Об’явлення 22:11 (що також відповідає Даниїлу 12:10) на стор. 783. Вони цитують Об’явлення 1:5 та половину Об’явлення 3:14 на стор. 784.

Іриней, 182–188 рр. н. е. Один із прикладів міститься у праці «Проти єресей», книга 4, розд. 20.6, с. 489: «Також Іван, учень Господній, споглядаючи священне й славне пришестя Його Царства, каже в Апокаліпсисі: “Я обернувся, щоб побачити голос, що говорив до мене. І, обернувшись, я побачив сім золотих свічників; а посеред свічників — Того, хто був подібний до Сина Людського, одягненого…» (і це триває ще дуже, дуже довго). Іриней у 33 посиланнях згадував 46 віршів з «Одкровення».

Іриней (182–188 рр. н. е.) цитує Об’явлення 6:2 як слова Івана в «Апокаліпсисі». Іриней, «Проти єресей», книга 3, розд. 21.3, с. 493

Іриней (182–188 рр. н. е.) цитує Об’явлення 5:8 як написане Іваном в «Апокаліпсисі». Іриней, Фрагмент 37, с. 575

Мураторіанський канон (170–210 рр. н. е.), «ANF», т. 5, с. 603–604, стверджує, що Іоанн написав «Апокаліпсис».

Климент Олександрійський: Іоанн написав «Апокаліпсис» [«Одкровення»]. «Стромати» (193–202 рр. н. е.), книга 6, розділ 13, стор. 504

Тертуліан (198–220 рр. н. е.) детально обговорює Об’явлення 2:18, 20–22 як твір Івана в «Апокаліпсисі» та вчення Святого Духа. «Про скромність», розд. 19, с. 95

Тертуліан (207/208 р. н. е.) підкреслює авторство Євангелій від Матвія, Марка, Луки, Івана, «Одкровення» та багатьох листів Павла у праці «П’ять книг проти Маркіона», книга 4, розділ 5, стор. 350.

Коммодіан (бл. 240 р. н. е.) натякає на Об’явлення 3:14: «Не буде ні допомоги, ні корабля на морі. Амінь палає над народами, а мідійці та парфяни горять тисячу років, як проголошують приховані слова Івана. Бо тоді, після тисячі років, їх віддають у Геєну; і той, чиїм творінням вони були, разом з ними згорає». «Настанови Коммодіана», розд. 43, с. 211

Коммодіан (бл. 240 р. н. е.) «З неба зійде місто під час першого воскресіння; ось що ми можемо сказати про таку небесну структуру. Ми, хто віддано служив Йому, знову воскреснемо до Нього. І вони будуть нетлінними, вже живучи без смерті. І не буде в тому місті ні скорботи, ні стогонів. …» Настанови Коммодіана, розд. 44, с. 214

Іполит (222–235/6 рр. н. е.) Серед іншого Іполит цитує Одкровення 1:8; 2:6, 24; 3:14, 21; 5:5, 10; 6:14; 11:3, 4–6; 12:1–6; 13:11–18; 17, 18; 20:6, 11; 21:1; 22:15. Це чимало віршів з «Одкровення».

Оріген (225–254 рр. н. е.) називає Об’явлення 21 «з Апокаліпсису Івана»; Оріген, «Проти Цельса», книга 6, розд. 23, с. 583

Оріген згадує Об’явлення 5:8 як уривок від Івана в «Об’явленні»; Оріген, «Проти Цельса», книга 8, розділ 17, стор. 645

У «Коментарі до Євангелія від Івана» Орігена (бл. 227–240 рр. н. е.) згадуються Євангелія від Матвія, Марка, Луки та Івана. Він згадує Павла, який пише у 2-му Посланні до Коринтян, та Івана в «Апокаліпсисі».

Анонімний «Трактат проти Новатіана» (бл. 250–257 рр. н. е.), розділ 17, стор. 663, цитує Об’явлення 20:11–13 як «Іоанн каже в Апокаліпсисі».

Кіпріан Карфагенський (бл. 246–258 рр. н. е.) згадує «Апокаліпсис», а потім цитує Об’явлення 18:4–9 у «Трактатах Кіпріана — Свідченнях», розд. 36, с. 544.

Мойсей та ін. у творі, присвяченому Кипріану (250–251 рр. н. е.), цитують половину О. 3:21: «Тому, хто переможе, дам сидіти на моєму престолі, як і я переміг і сів на престолі мого Отця». «Листи Кипріана», лист 25, с. 303

Григорій Чудотворець (240–265 рр. н. е.) цитує половину Об’явлення 3:7, що схоже на Ісаї 22:22: «І цей самий принцип, справді, виражений у самих Святих Писаннях, коли сказано, що тільки Той, хто зачиняє, відкриває, і ніхто інший;»

Діонісій Олександрійський (246–265 рр. н. е.) цитує Об’явлення 1:1, 2, 9 і обговорює питання авторства, зазначаючи, що автором був Іоанн, але не обов’язково апостол Іоанн. Проте він не відкидав цю книгу як Святе Письмо. З «Двох книг про обітниці», розд. 4, с. 83

Вікторін з Петау (загинув мученицькою смертю 304 р. н. е.) написав цілий коментар до «Апокаліпсису».

Методій (260–312/3 рр. н. е.) цитує Об’явлення 12:1–6 як слова «Івана в ході Апокаліпсису». «Бенкет десяти дів», Розмова 8, розд. 5, с. 336

Лактанцій (бл. 303–бл. 325 р. н. е.) посилається на Об’явлення 19:12: «Його ім’я не відоме нікому, окрім Нього Самого та Отця, як вчить Іван у Об’явленні». «Епітома Божественних інститутів», розд. 41, с. 238. Він також натякає на Об’явлення 13 у «Божественних інститутах», книга 7, розд. 17, с. 214. Лактанцій натякає на Об’явлення 2:17 та 22:17 у «Божественних інститутах», книга 7, розд. 27, с. 223. Це всі його посилання на Об’явлення.

X Євсевій Кесарійський (318–325 рр. н. е.) заперечував, що «Одкровення» має бути включене до Святого Письма

Після Нікейського собору

Атанасій (367 р. н. е.) перелічує книги Нового Завіту, включаючи «Одкровення», у «Святковому листі» № 39, с. 552

Іларій Пуатьєський (355–367/368 рр. н. е.)

У праці «Synopsis Scripturae Sacrae» (350–370 рр. н. е. або V століття) «Апокаліпсис Іоанна» згадується як частина Нового Завіту. У ній наводиться весь текст 1:1 «Одкровення».

Ефрем Сирійський (350–378 рр. н. е.) натякає на «Одкровення»

Амброзіастер (латинська мова, після 384 р. н. е.)

Амвросій Міланський (370–390 рр. н. е.) цитує Об’явлення 1:8 як «Святе Письмо». У праці «Про християнську віру», книга 2, розд. 4.35, с. 228

Григорій Назіанзенський (330–391 рр. н. е.)

Григорій Ніський (356–397 рр. н. е.) згадує «Одкровення»

Пацій Барселонський (343–377–379–392 рр. н. е.) посилається на Об’явлення 2:5 як на «Апокаліпсис». У праці «Про покаяння», розд. 11 (3), с. 86

Григорій Ельвірський (після 392 р. н. е.)

Григорій Ніський (бл. 356–397 рр. н. е.) згадує Об’явлення 1:6 у праці «Про цнотливість», розд. 24, с. 376

Дідім Сліпий (398 р. н. е.)

Руфін (374–406 рр. н. е.)

Іоанн Златоуст (помер у 407 р. н. е.) посилається на «Одкровення» (том 14)

Сульпіцій/Сульпіцій Север (363–420 рр. н. е.) стверджує, що апостол і євангеліст Іоанн написав «Одкровення» у книзі «Історія», т. 2, розд. 31, с. 112

Карфагенський собор (393–419 рр. н. е.)

Епіфаній Саламський (360–403 рр. н. е.)

Хромацій (помер 407 р. н. е.)

Оросій/Хосій з Браги (414–418 рр. н. е.) посилається на Об’явлення 20:12 як на «Апокаліпсис Івана». «Захист проти пелагіанців», розд. 13, с. 131

Августин Гіппонський (388 — 28 серпня 430 р. н. е.) цитує уривок з «Одкровення» 5:9 як слова Івана. «Про прощення гріхів і хрещення», книга 1, розділ 51, стор. 34. Він також посилається на «Одкровення» 21:3.

Августин Гіппонський (388–430 рр. н. е.) цитує Об’явлення 1:8 як слова Ісуса в Апокаліпсисі. У праці «Про віру та Символ віри», розділ 5.15, стор. 327

Іоанн Кассіан, напівпелагіанин (419–430 рр. н. е.), цитує Об’явлення 4:4 як Святе Апокаліпсис у праці «Бесіди з абатом Авраамом», розд. 1, с. 531.

Кводвультдеус (бл. 453 р. н. е.)

Теодорет Кірійський (423–458 рр. н. е.)

Лев I Римський (440–461 рр. н. е.) цитує Одкровення 3:2 у «Листі» 108.6, с. 79

Варімадум (445/480 р. н. е.)

3. Свідчення єретиків та інших авторів

Єретик Присцилліан (385 р. н. е.) посилається на Одкровення 18:2, 3, 12

Донатистський єретик Тиконій (після 390 р. н. е.) посилається на Об’явлення 1:15

4. Найдавніші рукописи «Одкровення», що збереглися до нас, містять незначні варіації, але не мають теологічно значущих помилок. У книзі «Рукописи грецької Біблії» (с. 72) зазначено, що існує близько 250 рукописних свідчень [ранніх і пізніх] «Одкровення». Ось найдавніші з них.

с. 18 (=папірус Оксиринх 1079) (250–300 рр. н. е.) Об’явлення 1:4–7. У книзі «Повний текст найдавніших рукописів Нового Завіту» (с. 94) наведено зображення цього рукопису, де зазначено, що почерк не належить до досвідченого переписувача.

С. 24 (=папірус Оксіринх 1230) бл. 300 р. н. е. Об’явл. 5:5–8; 6:5–8. У книзі «Повний текст найдавніших рукописів Нового Завіту» (с. 106) наведено зображення цього рукопису, і там зазначено, що почерк свідчить про те, що його написала звичайна людина. Проте він дуже близький до Синайського рукопису і відрізняється від Олександрійського лише в трьох місцях.

VII століття — 1968 рік — «Текст Нового Завіту»

IV століття — 1975 р. — Аланд та ін., третє видання

IV століття — 1998 — Аланд та ін., четверте перероблене видання

с. 43, Об’явлення 2:12–13; 15:8–16:2 (VI або VII століття)

6-те або 7-ме століття — 1968 — «Текст Нового Завіту»

6-те або 7-ме століття — 1998 — Аланд та ін., четверте перероблене видання

с. 47 Честер Бітті III. 250–300 рр. н. е. містить 125 віршів з «Одкровення». Зокрема, він містить О. 9:10–11:3; 11:5–16:15; 16:17–17:2. У книзі «Повний текст найдавніших рукописів Нового Завіту» (с. 326) наведено зображення цього рукопису, а на с. 25 зазначено, що почерк свідчить про те, що переписувач мав досвід у написанні документів. Цей рукопис є найближчим до Синайського.

Друга половина III століття — 1934 рік — Кеньон, згідно з книгою «Повний текст найдавніших рукописів Нового Завіту», с. 325

Кінець III століття — 1968 рік — у праці «Текст Нового Завіту» також наведено 11:4;16:16 , але у книзі «Повний текст найдавніших рукописів Нового Завіту» 100 % цих віршів наведено в дужках.

Кінець III століття — 1975 — Аланд та ін., третє видання

Кінець III століття — 1998 р. — Аланд та ін., четверте перероблене видання

Друга половина III століття — 1999 р. — «Повний текст найдавніших рукописів Нового Завіту».

С. 85, Об’явлення 9:19–10:1; 10:5–9 (IV або V століття)

с. 98, II століття, Об’явлення 1:13–2:1. У «Повному тексті найдавніших рукописів Нового Завіту» (с. 618) наведено зображення цього рукопису, де зазначено, що текст сильно пошкоджений.

0169 (= папірус Оксиринх 1080) (IV століття) (один аркуш) містить Об’явлення 3:19–4:1.

0163 (один аркуш)

0207 (один аркуш)

с. 115 (= папірус Оксиринх 4499) Об’явлення 2:1–3, 13–15, 27–29; 3:10–12; 5:8–9; 6:5–6; 8:3–8, 11–13; 9:1–5, 7–16, 18–21; 10:1-4, 8-10, 12-17; 13:1-3, 6-16, 18; 14:1-3, 5-7, 10-11, 14-15, 18-20; 15:1, 4-7 (опубліковано в 1999 році) (III або IV століття)

Лондонський 3-й/4-й

Синайський [Si] (340–350 рр. н. е.) містить весь текст «Одкровення»

«Александрійський» [A] (бл. 450 р. н. е.) містить повний текст «Одкровення».

046 містить повний текст «Одкровення»

У Ватиканіку Книга Одкровення відсутня.

Бохайрська коптська мова [Boh] III–IV століття

Сахідський коптський [Sah] III–IV століття

Ефраїмський рескриптус [C] V століття

Вірменська [Arm] з 5 століття

Ефіопська [Eth] від бл. 500 р. н. е.

Див. www.BibleQuery.org/Revelation Manuscripts.html, щоб дізнатися більше про ранні рукописи «Одкровення».